WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та ознаки злочину - Курсова робота

Поняття та ознаки злочину - Курсова робота

неправильним.
Слід погодитися з думкою, що, практично, до діянь, що містять ознаки злочину, який не становить великої суспільної небезпеки, можна відносити будь-який із злочинів, не віднесених до категорії тяжких, якщо ступінь його конкретної небезпечності невеликий. Тобто, віднесення вчиненого діяння до категорії злочинів, що не становлять великої суспільної небезпеки, залежить не від виду злочинів, а від оцінки ступеня суспільної небезпечності конкретного прояву того чи іншого злочину. Один і той самий злочин, наприклад, середньої тяжкості тілесне ушкодження, залежно від конкретних обставин його вчинення може бути визнаний (невизнаний) таким, що містить (не містить) ознаки злочину, який не становить великої суспільної небезпеки. Дати вичерпний, формалізований перелік таких злочинів неможливо, та й, очевидно, недоцільно, оскільки злочини, що не становлять великої суспільної небезпеки, - це не конкретний вид злочинів, а оцінка ступеня суспільної небезпечності кожного окремого злочину.
Про особливо тяжкі злочини, як уже зазначалось, у Кримінальному кодексі йдеться в статті 63. Аналіз відповідних положень цих статей, а також ст. 11 КК дозволяє зробити висновок, що до особливо тяжких належать злочини, якщо:
а) вони є умисними злочинами, передбаченими в ст. 7' КК;
б) за їх вчинення законом передбачене максимальне покарання у вигляді смертної кари або позбавлення волі на строк понад десять років.
У теорії кримінального права злочини, здебільшого, поділяються на 4 групи:
невеликої тяжкості або такі, що не являють великої суспільної небезпеки;
середньої тяжкості або менш тяжкі; тяжкі; особливо тяжкі. В основу такого поділу покладено ступінь суспільної небезпечності (ступінь тяжкості) злочину. Такий критерій може бути покладений і в основу класифікації злочинів у новому Кримінальному кодексі.
Розділ 3. Склад злочину. Співвідношення злочину і складу злочину
В боротьбі зі злочинністю найважливіше досягти ефективності цієї роботи і не допустити порушення закону. Тому саме головне в притягненні до кримінальної відповідальності - мати для цього законні підстави і дотримуватись кримінального закону.
Згідно зі ст.2 Кримінального кодексу України до кримінальної відповідальності може бути притягнута лише та особа, яка винна у вчиненні злочину, передбаченого законом суспільне - небезпечного діяння.
У цьому законоположенні є визначені кримінальним законом підстави кримінальної відповідальності: кримінальній відповідальності підлягає особа, яка винна у скоєні злочину.
Але як це визначити? Як встановити, що саме ця певна особа вчинила злочин? Чим і як виміряти чи виважити її дії?
Для цього в кримінальному законі встановлюються чіткі, певні ознаки суспільно-небезпечних дій, які вчинила особа, і сукупність яких утворює підстави кримінальної відповідальності.
Вся сукупність встановлених кримінальним законом ознак, які характеризують суспільно-небезпечне діяння як злочин, називається складом злочину.
Поняття "склад" (складові частини, ознаки, елементи) вживаються не тільки в кримінальному праві. Ним користуються тоді, коли виникає необхідність в більш конкретному, детальному аналізі окремих явищ, предметів, людських дій. Це завжди сукупність чого-небудь, яке утворює єдине ціле. Склад злочину - це сукупність юридично-значимих ознак посягань, причому юридично-значимими призначаються загальні і суттєві ознаки посягань. Оскільки ці ознаки вказані в кримінальному законі, вони стають необхідні і достатні, щоби те чи інше суспільно-небезпечне посягання розглядалося як злочин. Звичайно, при формуванні складів законодавець виходить із суті і умов злочину, що визначається і відображається в законодавчих формуваннях складів. Ознаки злочину в складі в деякій мірі формалізовані, переведені на юридичну мову, визначені в кримінально-правових поняттях, однозначні і включені в систему юридичних понять і категорій. Правове визначення суспільних відносин має свою логіку і свою техніку в інакшому б випадку право постійно б протирічило само собі.
Загальне визначення складу злочину може бути сформульоване як сукупність ознак, за допомогою яких кримінальний закон визначає посягання як злочин.
Неправильне загальне визначення складу злочину формувати як "сукупність ознак, які характеризують по кримінальному законодавству визначене суспільно-небезпечне діяння як злочинне"(1). Це - не загальне визначення складу, а визначення конкретного складу, який дійсно характеризує не злочинне взагалі, а визначене суспільно-небезпечне діяння як злочинне.
Для того, щоб дати загальне поняття складу злочин, необхідно із всіх ознак конкретних складів відібрати такі, які були б притаманні всім складам. Звичайно, число цих ознак буде більш вузьким, чим число ознак кожного конкретного складу злочину. Всіособливі ознаки при цьому відпадають. В загальному розумінні складу злочину виявляються тільки ознаки, обов'язкові для всіх конкретних складів злочинів, подібно тому, як загальне поняття злочину може включати в себе тільки такі ознаки, які являються загальними для всіх видів і для всіх випадків злочинів.
Законодавець дає загальне поняття складу злочину в понятті злочину. В цьому розумінні поєднуються і соціально-політична характеристика злочину як суспільне небезпечного посягання та панівні відношення і його юридична характеристика як діяння, передбаченого кримінальним законом.
Таким чином, поняття злочину включає в себе і соціально-правову характеристику посягання , сутність його небезпеки (матеріальну основу) і його законодавчу оцінку як злочинну (формальну, юридичну основу). В загальному визначенні складу злочину повинна бути виражена юридичною мовою характеристика всіх необхідних елементів суспільно-небезпечного посягання -суб'єкта злочину (хто посягає), об'єкта злочину (на що здійснюється посягання), об'єктивної сторони злочину (в чому виражається об'єктивне посягання) і суб'єктивної сторони (в чому виражається відношення посягаючого до того, що він робить).
Загальні поняття злочину і складу злочину необхідні для більш глибокого з'ясування поняття конкретних злочинів і конкретних складів злочинів.
Для конструювання конкретних складів злочинів необхідно і визначення того чи іншого конкретного виду злочину. Конкретний склад злочину є сукупність юридичних ознак, за допомогою яких законодавець визначає, описує, формулює той чи інший вид злочину. Законодавець не описує в законі кожний окремий випадок злочину. Він не може цього зробити, та в цьому і не має потреби. Достатньо, щоб в законі були вказані ознаки даного виду злочину. Як наукове визначення виду злочину, так і його законодавче описання представляють юридичну абстракцію. Однак ці абстракції не рівноцінні. Якщо наукова абстракція тримається на авторитеті вченого, а головне, на теоретичній її обґрунтованості, то законодавчий опис даного виду злочину, склад злочину - абстракція іншого роду. Формулювання поняття злочину, яка наведена в кримінальному законі - це вказівки законодавця про даний вид злочину, судження про необхідні і достатні ознаки для визнання дій даного виду злочинними. Формулювання поняття злочину в законі обов'язкове для всіх організацій і громадян, з неї керуються органи правосуддя при вирішенні конкретних кримінальних справ. Поки закон діє і незмінений, всі повинні керуватися тим, як законодавець визначив той чи інший вид злочину.
Конкретний склад злочину в ідеальному випадку вміщує загальні і суттєві ознаки даного виду злочину. По числу ознак конкретний склад злочину вужчий, чим число ознак конкретної події злочину. В склад не входять ознаки, притаманні тільки окремим злочинам даного виду, тобто індивідуальні ознаки. По цим індивідуальним ознакам злочини
Loading...

 
 

Цікаве