WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Повторність злочинів як складовий елемент множинності злочинів - Курсова робота

Повторність злочинів як складовий елемент множинності злочинів - Курсова робота

чином, складений злочин ? це злочин, який складається з двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх відокремлено, являє собою самостійний злочин, але внаслідок їх органічної єдності утворюють одинодиничний злочин,який охоплюється ознаками однієї статті (частини статті) КК.
У чинному КК передбачена низка складів злочинів, які і літературі називаються "злочини, що кваліфікується за наслідками", "злочини, що кваліфікуються наявністю додаткових тяжких наслідків". Зазначеною термінологією, що в принципі ідентична, намагаються показати специфіку таких злочинів. До них належать, наприклад, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК); умисне знищення або пошкодження чужого майна громадян, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 194 КК) тощо.
При аналізі конструкції складів цих злочинів очевидно, що в них є два наслідки: основний (проміжний) і додатковий (похідний). Ці наслідки настають хронологічно один за одним, в результаті вчиненого особою діяння. Так, вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, можна подати в такій схемі: діяння ? наслідок у виді тяжкого тілесного ушкодження? наслідок у виді смерті потерпілого. Подібна схема виявляється завжди при аналізі будь-якого злочину, що кваліфікується за наслідками. Причому основний наслідок тягне за собою додатковий наслідок, тому що містить у собі реальну можливість настання цього похідного наслідку. Діяння безпосередньо "участі" у настанні додаткового наслідку не бере. Воно породжує проміжний наслідок, а той у свою чергу викликає наслідок похідний.
Наявність проміжного наслідку в цих злочинах відрізняє їх від будь-якого іншого діяння, що спричиняє настання наслідків. Так, ч. 2 ст. 139 КК передбачає відповідальність за ненадання допомоги хворому медичному працівником, що спричинило смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки. Цей злочин не може бути віднесено до злочину, кваліфікованого за наслідками, тому що в передбаченому делікті відсутній проміжний наслідок. Смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки (наприклад, важка хвороба) тут є результатом самого діяння, а не проміжного наслідку. Таким чином, якщо немає проміжного наслідку ? немає і злочину, кваліфікованого за наслідками.
Аналіз окремих видів одиничних злочинів свідчить про те, що вони є найважливішим "інструментом" для пізнання інституту множинності злочинів:
1. Поняття й характеристика видів одиничних злочинів дають нам можливість усвідомити, з яких структурних елементів складається сама множинність злочинів. Остання містить у собі різноманітні комбінації, "набори" одиничних злочинів ? простих одиничних злочинів, триваючих, продовжуваних, складених і злочинів, кваліфікованих за наслідками.
2. Поняття і види одиничних злочинів мають велике значення при кваліфікації злочинів і призначення покарання.
3. Характеристика окремих видів одиничних злочинів необхідна для відмежування від деяких близьких до них видів множинності (наприклад, складених злочинів ? від сукупності злочинів, продовжуваних злочинів ? від повторності злочинів тощо), про що буде йтиметься далі.
Вище сказане дозволяє перейти до з'ясування форм множинності злочинів.
Форми прояву множинності злочинів.
У теорії кримінального права питання про форми прояву множинності злочинів вирішується по різному.
На думку Кудрявцева В.Н., формами множинності є сукупність, повторність, неодноразовість і рецидив злочинів1. Кафаров М.Т. пропонував назвати рецидив, повторність і реальну сукупність повторенням злочинів на тій підставі, що усі вони характеризуються послідовністю і різночасністю здійснення. Ідеальна сукупність на його думку, такими ознаками не володіє, і тому її варто віднести до другої форми множинності2. Ідея двох форм множинності лежить і в основі концепції Малкова В.П., який вважав, що множинність злочинів виявляється в двох основних формах: повторності й ідеальної сукупності. Рецидив він відносив до різновиду повторності3.
Юшков Ю.Н. виділяв три види прояву множинності злочинів: повторність, сукупність і фактичну множинність злочинів, під якою маються на увазі випадки кількаразового здійснення особою злочинів, що, незважаючи на очевидно більш високий ступінь суспільної небезпеки в порівнянні з одиничним злочином , у кваліфікації вчиненого відображення не знаходять4. До випадків фактичної множинності злочинів він відносив послідовне заподіяння тим самим злочинцем декільком особам тяжких тілесних ушкоджень, здійснення особою два і більш рази особливо злісного хуліганства і т.п.
Чинне кримінальне законодавство закріплює дві форми множинності злочинів: повторність і сукупність, а рецидив злочину відносить до повторності злочинів, яка пов'язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин.
У наступних главах буде дана докладна правова характеристика формам та їх різновидам множинності злочинних діянь.
ПОВТОРНІСТЬ ЗЛОЧИНІВ ЯК СКЛАДОВИЙ ЕЛЕМЕНТ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ.
Поняття повторності.
У літературі з кримінального права маються окремі визначення поняття повторності злочинів. Під повторністю злочинів у широкому розумінні слова розуміють випадки здійснення нового злочину особою, що раніше вчинили який-небудь злочин, якщо при цьому не погашені юридичні наслідки попереднього діяння1.
У частині 1 статті 32 вказується, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією ж самою статтею або частиною статті Особливої частини. У частині 3 цієї ж статті законодавець визнає повторним вчинення двох або більше злочинів і у випадках, передбачених різними статтями, коли це прямо встановлено в Особливій частині КК. Повторність злочинів, як випливає з вище сказаного, припускає наявність таких ознак:
а) особою (групою осіб) вчинено два або більше самостійних одиничних злочинів. Конкретизуючи це положення, примітка до ст. 185, наприклад, вказує, що крадіжка чужого майна визнається повторною, якщо вона була вчинена після будь-якого посягання, пов'язаного з заволодінням майном. Тим самим закон встановлює, що повторним вважається вчинення злочину хоча б удруге, причому має на увазі одиничний самостійний злочин (викрадення шляхом крадіжки або вимагання тощо).
Одиничні злочини, що утворюють повторність, можуть мати різний характер. Повторність може мати місце при поєднанні двох або більше простих одиничних злочинів, триваючих, продовжуваних або складених злочинів. Так, повторність наявна при поєднанні таких простих злочинів, як крадіжка і шахрайство, або таких триваючих злочинів, як ухилення від сплати податків і незаконне зберігання зброї, такого складеного злочину, як розбій, і такого простого, як крадіжка тощо.
Для поняття повторності не має значення, були обидва (або більше) злочинів, закінченими чи один з них був лише готуванням до злочину або замахом на нього. Для поняття
Loading...

 
 

Цікаве