WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Повторність злочинів та види повторності - Реферат

Повторність злочинів та види повторності - Реферат

вчинила якийсь злочин". Крім повторності та рецидиву злочинів, це формулювання охоплює і такий вид сукупності злочинів, як їх реальну сукупність. Усі три форми множинності злочини охоплюються приміткою до ст.81, яка визначає поняття "повторності" в розкраданнях державного або колективного майна. Реальна сукупність злочинів, відповідно до цієї примітки, буде? зокрема, в разі вчинення двох або більше різних, але однорідних злочинів (наприклад, спочатку розкрадання державного майна шляхом крадіжки; а потім розкрадання колективного майна шляхом шахрайства).
Сукупність злочинів поряд з їх повторністю і рецидивом відображена і в такому формулюванні, як "умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство". Слід зазначити, що наведені вище та подібні формулювання не охоплюють уповні всі ті випадки, коли множинність злочинів набуває форми їх сукупності. Зумовлено це неточною і далеко неповною регламентацією цієї форми множинності злочинів у Загальній частиш КК.
Крім відсутності самого терміну "сукупність злочинів" у чинному кримінальному законодавстві України, треба відзначити і відсутність у ньому чітких і конкретних орієнтирів, які б давали змогу визначити відповідей прояви множинності злочинів яких сукупність. Явно недостатніми в цьому плані є згадані положення ст.70 - перш за все. тому, що в них передбачена не сама суттєва, ознака сукупності злочинів - вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями кримінального закону.
Очевидно, саме тому Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 22 грудня 1995 р, № 22 "Про практику призначення судами кримінального покарання змушений, по суті "підправляти" закон, У п. 15 цієї постанови, зокрема вказано: Звернуто увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами або пунктами однієї статті кримінального закону, якими передбачена відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. В такому ж порядку призначається покарання і в разі вчинення особою дай одні з яких кваліфікуються як закінчений злочин, а шип як готування, замах або співучасть у злочині".
Отже, при формулюванні орієнтирів для визнання певних проявів множинності злочинів їх сукупністю треба розрізняти саме суттєву юридичну ознаку цієї форми множинності - вчинення особою двох або більше злочинів, що мають різні юридичні склади, та її конкретні прояви, які знаходять свій вияв у певних варіантах кваліфікації кожного із злочинів, що утворює множинність.
Із урахуванням положень теорії кримінального права та тенденції судової практики сукупність злочинів має місце тоді, коли ці злочини кваліфікуються:
1) за різними статями Особливої частини кримінального закону, наприклад, один злочин -за ст. 115. в інший -за ст. 122;
2) за однією й тією самою статтею Особливої частини кримінального закону, але за різними її частинами (пунктами), що мають самостійні санкції., наприклад, один злочин - за ч. 1 ст. 152, а інший за ч. 3 ст. 152.
3) за однією й тією самою статтею або за однією й тією самою частиною (пунктом) статті Особливої частини кримінального закону, але в одному випадку - з посиланням на ст. 19 КК, а н іншому - без такого посилання. Тобто, коли в одному випадку особа була виконавцем (співвиконавцем) злочину. а в іншому співучасником такого злочину;
4) за однією й тією самою статтею або за однією й тією самою частиною (пунктом) статті Особливої частини кримінального закону, але в одному випадку - з посиланням на ст. 15 (ст. 15, 27) КК а в іншому - з посиланням на ст. 27 (ст.27, 15) КК, тобто, коли в одному випадку з боку особи мали місце замах на злочин, а в іншому випадку - співучасть у такому злочині;
5) за однією й тією самою статтею або за однією й тією самою частиною (пунктом) статті Особливої частини кримінального закону, якщо змінювалася редакція що статті чи цієї частини (пункту) статті і ці зміни призвели до створення нового за суттю юридичного складу злочину.
Таким чином, оптимальний варіант створення законодавчих орієнтирів, для визначення сукупності злочинів як окремої форми їх множинності передбачає.
1) включення до Загальної частини КК самого терміна "сукупність злочинів",
2) законодавче визначення нього терміна з обов'язковим розкриттям його суттєвих юридичних ознак.
Залежно від того, скільки діянь вчинила особа а якщо таких діянь декілька як вони "входять" до різних юридичних складів злочинів, розрізняють сукупність злочинів ідеальну, реальну і так звану реально-ідеальну.
Ідеальна сукупність має місце тоді, коли особа одним діянням включає два або більше злочинів, що мають різні юридичні склади. Ідеальною сукупністю злочинів буде, наприклад, нанесення потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження з хуліганських мотивів чи напад з метою заволодіння як індивідуальнім (приватним), так і державним майном, поєднаний із насильством, небезпечнім для здоров'я особи, яка зазнала нападу окремим проявом ідеальної сукупності злочинів буде також вчинення одного закінченого злочину, яке водночас є готуванням до іншого злочину чи замахом на інший злочин, наприклад, придбання вогнепальної зброї для вчинення умисного вбивства або вбивство потерпілого з метою угону його автомобіля.
У літературі неодноразово відзначалося, що термін "ідеальна" для характеристики цього виду сукупності злочинів є невдалим. Слово "ідеальна" створює враження чогось "нереального", такого, що існує лише як уявна юридична конструкція. Між тим, це зовсім не так - цей вид сукупності відображає реально існуючи особливості вчинення кількох злочинів, і в цьому плані він такий же "реальний" вид сукупності, як й інші. Однак - з урахуванням того, що термін "ідеальна сукупність" став загальноприйнятим в терори кримінального права,- він традиційно зберігається і в навчальній літературі.
Реальна сукупність має місце тоді, коли особа окремими діяннями у різний час вчиняє два або більше злочинів., що мають різні юридичні склади. Реальною сукупністю злочинів буде ,наприклад, вчинення особою спочатку злісного хуліганства, а потім - під час затримання - опору працівнику міліції при виконанні ним обов'язків з охорони громадського порядку. Як реальну сукупність злочинів треба розглядати і вчинення у різний час двох окремих крадіжок - спочатку крадіжки державного майна а потім -індивідуального (приватного).
Проміжок часу, що минає між вчиненням злочинів, для визнання їхреальною сукупністю, у принципі, значення не має. Це можуть бути, з одного боку, хвилини і навіть секунди, а з іншого - місяці і навіть роки. Єдине обмеження, на яке вже зверталася увага - після вчинення попереднього злочину до моменту вчинення наступного не мають сплинути строки позовної давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередній злочин.
Реально-ідеальна сукупність як окремий вид сукупності злочинів практично не виділяється в навчальній літературі. Між тим, очевидно, що ідеальна та реальна сукупності злочинів не вирішують всіх можливих варіантів вчинення кількох злочинів у межах даної форми множеності. Реально-ідеальна сукупність злочинів "представляє" саме такі варіанти.
5. Рецидив злочинів та види рецидивів
Рецидивом злочинів (як різновиду повторності) за ст. 34 КК визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний
Loading...

 
 

Цікаве