WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Ознаки злочину та їх характеристика - Реферат

Ознаки злочину та їх характеристика - Реферат

небезпеки.
Малозначність вчиненого діяння в ч.2 ст. 11 КК розуміється такою, що кримінальна відповідальність та покарання в цьому випадку була б занадто великою та зайвою, не відповідною вчинку.
Малозначність діяння позначає незначний обсяг посягання на важливий об'єкт або посягання на незначний, малоцінний об'єкт.
Частина 2 ст.П КК підкреслює відсутність злочину в діяннях, які не мають властивості суспільної небезпечності, закріплює принцип економії кримінальної репресії, застосування засобів громадського впливу.
2.2 Кримінальна протиправність
Протиправність діяння - обов'язкова, невід ємна ознака злочину. Таким чиномможе бути визнано лише таке діяння, яке позначене в законі, передбачене законом.
Кримінальна протиправність - це криміналізація діяння кримінальним законом. Визнати діяння злочином - правомочність Вищого органу законодавчої влади України.
Таким чином, протиправність є форма виразу суспільної небезпечності та закріплення її в законі, законом. Протиправність є юридичне відбиття в законі суспільної небезпечності злочину, оскільки протиправним може бути визнано лише суспільно небезпечне діяння.
Протиправність - це забороненість діяння кримінальним законом. Але в чинному КК не всі передбачені ним діяння мають ознаку суспільної небезпечності. (Наприклад : самовільне будівництво житла.)Разом з тим не всі суспільно небезпечні вчинки визнаються злочинами і набувають протиправності. Визнати певний шкідливий вчинок злочином повною мірою
залежить від волі законодавця. Для цього він враховує ( повинен враховувати багато суспільних чинників, а саме:
1) розповсюдженість таких діянь,
2) тяжкість їх наслідків,
3) можливість забезпечення ефективної боротьби з ними, негативні
наслідки їх караності та деякі інші.
2.3 Винність
Винність діяння. Згідно зі ст.З КК злочином може бути визнано тільки винне діяння, тобто вчинене навмисно чи необережно.
Невинне заподіяння суспільно небезпечної шкоди злочином не визнається.
Цивілізоване, демократичне кримінальне законодавство грунтується на суб'єктивних підставах і рішуче відхиляє об'єктивну осудність.
Кримінальній відповідальності підлягає винна особа . Саме винність діяння є його головним внутрішнім змістом, бо якраз в цьому знаходить вихід лиха воля злочинця. Тому і в провинність особі можна поставити лише такі дії та їх наслідки, які охоплювались її умислом, намірами, які вона передбачала, або могла усвідомлювати та передбачати.
2.4 Караність діяння.
Визнання діяння злочином значить, разом з тим, визнання і його караності, оскільки воно заборонено з погрозою покарання.
Як не має покарання без злочину, так не має і злочину без покарання.
Видом та розміром покарання, встановленого законом за той чи інший злочин, відбивається оцінка суспільної небезпечності злочину, визначається його тяжкість, дає підстави віднести його до того чи іншого класу, групи в певній класифікації.
Названі нами головні ознаки злочину не вичерпують усіх його суспільних властивостей.
Велику роль відіграють норми моралі. Сила держави - армія, міліція, суд, тюрма - ніщо в порівнянні з силою громадського осуду. Саме тому закони слабкі, якщо слабкі моральні засади суспільства.
3. Відмінність злочину від інших правопорушень
Щоб розкрити дане питання розглянемо що таке правопорушення. Правопорушення відрізняється від правомірної поведінки і діяльності такими ознаками:
1) це суспільно небезпечне або шкідливе діяння;
2) це протиправне діяння ( дія або бездіяльність);
3) винне протиправне діяння;
4)юридично карне діяння;
5) наявність причинного зв'язку між протиправними діями і наслідками.
Правопорушення - це соціально небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта ( фізична чи юридична особа), яке передбачене діючим законодавством і за яке встановлена юридична відповідальність.
1)Всі правопорушення є суспільно-небезпечними або шкідливими, оскільки вони направлені проти суб'єктивних прав і свобод людини, юридичної особи, держави чи суспільства вцілому. Порушуючи чиїсь природні чи юридично закріплені права, правопорушник наносить шкоду людям, природі, державі чи організаціям. Шкода буває різна: матеріальна, моральна, а іноді і дуже небезпечна, коли здійснюється посягання на життя чи здоров'я, на державну безпеку тощо. В звя'зку з цим кримінальні злочини є найбільш суспільно небезпечними серед усіх правопорушень.
2)Всі правопорушення направлені проти діючого законодавства чи природних прав людини, які ще не закріплені в законодавстві. Вони можуть виражатися в активних фізичних діях правопорушника (порушення правил дорожнього руху, крадіжка, хуліганство ). В деяких випадках правопорушення
вчиняються в результаті бездіяльності, коли на суб'єкта покладаються юридичні обов'язки законом чи договором, а він не виконує їх, в результаті чого наноситься шкода чи соціальна небезпека.
Правопорушення - це не тільки протиправне, шкідливе, небезпечне діяння, але і винне діяння. Без вини ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності ( за винятком безвинної відповідальності в цивільному праві ). Вина - це психічне ставлення особи до своїх протиправних дій, вона має об'єктивну і суб'єктивну сторони (як почуття вини).
4)Карність означає, що в діючому законодавстві передбачені склад правопорушень і встановлена міра юридичної відповідальності. В зв'язку з цим всі правопорушення і відповідальність за них юридично закріплені в законодавстві.
5)В окремих видах правопорушень, особливо злочинних, необхідно встановити причинний зв'язок між протиправними діями і наслідками. Якщо такого причинного зв'язку не буде, то і не можна звинувачувати особу в конкретному злочині.
Всі правопорушення поділяються на дві групи: кримінальні злочини і проступки. Проступки в свою чергу поділяються на : адміністративні правопорушення, конституційні, фінансові, цивільно - правові, дисциплінарні, земельні, екологічні, процесуальні, шлюбно -сімейні. Можуть бути і інші правопорушення, залежно від галузей права.
Як злочини, так і інші правопорушення засуджуються суспільством, за те й інше настає покарання. Проте проступки істотно відрізняються від злочинів, а саме:
а) за злочини настає кримінальна відповідальність, а за проступки -
адміністративна, дисциплінарна, цивільно - правова;
б) за злочин міру кримінального покарання (позбавлення волі, виправні
роботи та ін.) визначає не тільки суд, а й інші органи держави, посадові особи і
громадські організації;
в) покарання за злочин більш суворі ніж за проступки;
г) найістотніша відміна злочинів
Loading...

 
 

Цікаве