WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обставини, що виключають злочинність діяння - Реферат

Обставини, що виключають злочинність діяння - Реферат

правильно оцінити ситуацію, обрати відповідні засоби захисту. Закон звільняє від відповідальності за шкоду, завдану за таких обставин.
Треба відрізняти вбивство і завдання тяжкого тілесного ушкодження при перевищеній межі необхідної оборони від навмисного вбивства і навмисного тяжкого тілесного ушкодження, вчинених у стані хвилювання, яке раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого (ст.95, 103 ККУ).
При розмежуванні названих злочинів необхідно мати на увазі, що для них характерне завдання шкоди потерпілому при відсутності цілі захисту, що виключає стан необхідної оборони. Окрім цього, обов'язковою ознакою злочинів, вчинених в стані раптово виниклого хвилювання, є те, що шкода завдається саме під впливом такого хвилювання, тоді як для злочинів, скоєних при перевищенні межі необхідної оборони, ця ознака не обов'язкова.
Перевищення межі необхідної оборони буде тоді, коли той, хто обороняється, навмисно, без необхідності вбиває нападаючого чи завдає йому тяжкого тілесного ушкодження. Навмисність полягає в тому, що особа, захищаючись від посягання, усвідомлює, що воно може бути відбите без завдання прикрих наслідків, але обирає саме такий засіб захисту, який призводить до цього. Таким чином, особа усвідомлює суспільну небезпечність своїх дій, передбачає, що в результаті їх може настати смерть потерпілого , але бажає цього.
Особа не може бути визнана такою, що перебувала в стані необхідної оборони, коли вона дійсно спровокувала напад, аби використати його як привід для скоєння протиправних дій. Тобто, щоб під виглядом оборони розправитись з нападаючим (розв'язування бійки, учинення розправи, скоєння акту помсти). Скоєне в таких випадках треба розглядати не з огляду на право необхідної оборони, а на загальних підставах, як єдиний злочинний план скоєння певного навмисного злочину.
Крайня необхідність і відмінність її від необхідної оборони
Крайня необхідність - правомірне заподіяння шкоди для усунення небезпеки, яка загрожує державним, суспільним чи особистим інтересам, що охороняються законом, якщо ця небезпека не може бути усунена іншими засобами і заподіяна шкода менш значна ніж відвернена. Дії здійснені в стані крайньої необхідності, підпадають під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, однак вони не є злочином і визнаються суспільно корисними.
В стані крайньої необхідності можуть здійснюватися найрізноманітніші дії, наприклад, водій, щоб уникнути аварії з серйозними наслідками, порушує правила водіння автомашини, що призводить до менш значних наслідків; для врятування дітей і дорослих, їх майна від повені самовільно захоплюються річкові транспортні засоби; під час пожежі зноситься будова, яка близько стоїть до місця горіння, щоб запобігти його поширенню на інші будівлі; щоб не вмерти від голоду, людина, яка заблукала в тайзі, в заборонений для полювання час займається мисливством; службова особа для швидкого запобігання виробничої аварії, пов'язаної з великими втратами, витрачає довірені їй матеріальні цінності не за призначенням і т.п. Наведені приклади показують, що крайня необхідність передбачає зіткнення двох інтересів, що охороняються законом. При цьому зберігання одного інтересу досягається тільки шляхом заподіяння меншої шкоди іншому інтересові.
Наприклад, водій Домашев ризикуючи життям, в чотирьох метрах від пасажирського поїзда перегородив своїм МАЗом шлях на переїзд автогрейдеру, який швидко їхав з несправними гальмами і за кермом якого сидів п'яний водій. Від сильного удару Домашев отримав легкі тілесні ушкодження, автомашина серйозно постраждала. В наведеному прикладі водій Домашев захищав життя і здоров'я пасажирів поїзда.
Стаття 16 КК дає таке визначення поняття крайньої необхідності: "Не є злочином дія, яка хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, громадським інтересам, особі чи правам цієї людини або інших громадян, якщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною ніж відвернута шкода".
Із визначення поняття крайньої необхідності випливає шість умов її правомірності, які характеризують небезпеку, що загрожує і заходи по її ліквідації.
1. Небезпека має нести загрозу інтересам держави, громадським інтересам, особі чи правам громадян. Джерелом небезпеки можуть бути: рухомі механізми, напад тварин, дії людини, які загрожують заподіяти шкоду яким-небудь правоохоронним інтересам, необхідність одночасного виконання різноманітних обов'язків і т.д. У наведеному вище прикладі джерелом небезпеки для життя пасажирів і обслуговуючого персоналу поїзда став автогрейдер з несправними гальмами, яким керував п'яний водій.
2. Небезпека має бути наявною, тобто створювати реальну і безпосередню загрозу вчинення шкоди, або такою, коли почалося вчинення шкоди. Як в майбутньому, так і небезпека, що минула, не може створювати стану крайньої необхідності. Якщо касиру пред'явлено записку з вимогою передати 1000 крб. Під загрозою вбивства в майбутньому, наприклад, на шляху додому, то він не може посилатись на крайню необхідність, оскільки про таку загрозу він міг повідомити адміністрацію закладу за місцем роботи, в органи влади, котрі зобов'язані гарантувати безпеку касиру і державною власності. Коли ж подавець записки наставив на касира пістолет і загрожує йому вбивством в момент нападу, то при наявності решти умов правомірності крайньої необхідності, передача грошей може бути виправдана цією обставиною.
3. Небезпека має бути дійсною, тобто реально існуючою, а не уявною. Однак, якщо за обставин справи особа не повинна була і не могла усвідомити, що небезпека в дійсності відсутня, і здійснила для запобігання такої уявної небезпеки дію, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, здійснене не може вважатися злочином. Якщо особа не усвідомила, але обставини справи свідчать, що повинна була і могла усвідомити, що в дійсності небезпеки не існує, то заподіяння шкоди з метою запобігання такої уявної небезпеки має розглядатися як необережний злочин.
4. Встані крайньої необхідності можуть захищатися інтереси державні, суспільні та індивідуальні ( свої чи інших громадян ).
5. Загрожуюча небезпека за даних обставин не може бути усунена іншим способом, як тільки шляхом заподіяння шкоди. Заподіяння шкоди є єдино можливим врятування більш важливих цінностей.
6. Заподіяна шкода має бути менш значною, ніж відвернена шкода. Питання про співвідношення заподіяної і відверненої шкоди вирішується з урахуванням обставин, які відносяться до загрожуючої небезпеки і заходів по її ліквідації, в першу чергу, враховуючи характер і значення порівнюваних інтересів.
Якщо шкода чиниться з порушенням хоча б однієї з цих шести умов, то вона не може бути виправдана станом крайньої необхідності.
Працівники органів внутрішніх справ та інші особи, на яких покладено певні обов'язки по охороні державних, громадських чи чиїх-небудь особистих інтересів, не мають права ухилятися від виконання своїх функцій, посилаючись на стан крайньої необхідності.
Оскільки дії, здійснювані в стані крайньої
Loading...

 
 

Цікаве