WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обставини, що виключають злочинність діяння - Реферат

Обставини, що виключають злочинність діяння - Реферат

нападу.
Безумовно, за таких обставин можна вживати необхідні запобіжні заходи, які будуть приведені в дію в ту мить, коли напад стане явно реалізовуватися. Але до цього потрібно підходити обачно. Закон не допускає створення будь-яких захисних механізмів, які призначені для припинення посягання шляхом завдання шкоди нападаючому. Маються на увазі мінування входу у сховище, підключення електричного струму в дротяне загородження, влаштування автоматичних вражаючих механізмів типу пастки проти угону автомобіля.
Мінування, підключення струму, влаштування вражаючих механізмів тощо може завдати ушкодження або навіть смертельну травму не лише нападаючому, а й випадково, іншим стороннім особам. Це, безумовно, не узгоджується з потребою охорони об'єкта, і це не можна виправдати правом необхідної оборони. Більше того, такі дії з суб'єктивної сторони характеризуються не тільки мотивом захисту майна, а й бажанням розправитись з правопорушником, покарати його.
Завдання шкоди подібними механізмами, автоматичними влаштуваннями тягне за собою відповідальність на загальних підставах.
У випадках, коли особа при влаштуванні недопустимих захисних механізмів, пасток не передбачає , але за обставинами справи повинна була і могла передбачити неминучі наслідки, настає відповідальність як за необережний злочин.
Стан необхідної оборони припиняється з припиненням посягання. При припиненні посягання напад перестає бути наявним. У зв'язку з цим припиняється і право на необхідну оборону. Недопустима оборона при закінченні нападу, завдання після цього шкоди нападаючому розцінюється як акт помсти, розправи і тягне за собою відповідальність за завдану шкоду на загальних підставах.
в) наступною умовою, яка стосується нападу, є те, що напад повинен бути дійсним. Це означає, що напад повинен бути реальним, існувати насправді, а не тільки в уяві причетних осіб. Якщо фактично напад відсутній, то не може бути й мови про стан необхідної оборони. Якщо ж особа помилково вважає, що коїться напад, застосовує засоби захисту і завдає шкоду, то має місце уявний захист. У тих випадках, коли обставини події давали особі підстави вважати, що коїться реальний напад, і, застосовуючи заходи захисту, вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковість свого припущення, відповідальність за завдану шкоду виключається.
Якщо ж особа завдає шкоди за таких обставин, коли вона повинна і могла усвідомлювати фактичну відсутність нападу, але не проявила обачності, то відповідальність настає як за необережний злочин залежно від насталих наслідків.
Розглянемо умови правомірності необхідної оборони, які належать до захисту:
а) захист може бути здійснений шляхом завдання шкоди нападаючому, а не третім особам. 3 цього випливає, що захист при необхідній обороні має активний характер. Це активна протидія, пов'язана із завданням шкоди посягаючому.
Завдана шкода може бути у різних формах: знищення або пошкодження майна, позбавлення волі, життя, заподіяння тілесних ушкоджень, ударів.
б) захист допускається при посяганні на інтереси держави, суспільства, особисті інтереси особи, яка обороняється, або інших осіб. Громадянин має право обороняти будь-який інтерес, який захищається законом, без будь-яких обмежень. Закон визнає право необхідної оборони не тільки за особою , на яку безпосередньо напали, а й за іншою, яка є очевидцем нападу. При цьому треба пам'ятати, що коли йдеться про захист інтересів інших осіб, то згоди потерпілих на захист не потрібно.
в) третя дуже важлива умова, яка характеризує захист, полягає у тому, що він не повинен перевищувати межу необхідної оборони.
Перевищення меж необхідної оборони
і її кримінальні наслідки
Захист завжди повинен бути розумним. Він ніколи не повинен перетворюватися у помсту, розправу над нападаючим. Не можна малоцінні майнові інтереси захищати шляхом завдання серйозної шкоди.
Захист від суспільно-небезпечного посягання шляхом завдання шкоди нападаючому лише тоді визнається необхідною обороною і виключає кримінальну відповідальність, коли при його здійсненні не перевищена межа необхідної оборони. Так не буде перевищенням межі необхідної оборони, якщо справді не можна було захиститись іншим, більш м'яким засобом, у тих випадках, коли громадянин, рятуючи своє життя, завдає смерть нападаючому, коли жінка, рятуючись від злочинця, який намагався її згвалтувати, завдає йому смерть.
У ст. 15 КК України вказується, що "перевищення меж необхідної оборони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту, тягне за собою відповідальність лише у випадках, передбаченим кримінальним законом"
Перевищення меж необхідної оборони має місце тоді, коли особа перебувала в стані необхідної оборони, але відбиваючи суспільно-небезпечний напад, завдає нападаючому шкоду, яка не була в даних умовах необхідною. Такі дії розцінюються, як суспільно небезпечні і тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Але, згідно з чинним кримінальним законодавством, перевищення межі необхідної оборони розцінюється, як пом'якшуюча відповідальність обставина (ст.40, п.5 ККУ). Це зрозуміло, оскільки той, хто обороняється, намагається передусім захистити інтереси своєї держави, суспільства, або певних громадян.
Кримінальний кодекс України крім цього загального положення, передбачає також пункти, які встановлюють меншу відповідальність за злочини, скоєні при перевищенні межі необхідної оборони (вбивство), заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні межі необхідної оборони відповідно до ст.97, 104 ККУ). Тобто, це і є випадки, як сказано у ст. 15 ККУ, спеціально передбачені кримінальним законом.
Питання про (відповідальність) відповідність захисту вирішується в кожному випадку, зокрема, всебічним врахуванням конкретних обставин справи. Враховується не тільки відповідність чи невідповідність засобів захисту і нападу, а й характер небезпеки, яка загрожувала тому, хто оборонявся, його сили, можливості відбиття нападу, а також реальна обстановка захисту, всі ніші обставини, які можуть вплинути на співвідношення сил нападаючого і того, хто захищається. Мається на увазі кількість посягаючих і тих, хто обороняється, їхній вік, фізичний розвиток, наявність зброї, місце, час посягання, при скоєні нападу озброєної особи чи групи осіб, той, хто захищається, може застосувати будь-які засоби захисту, в тому числі зброю, незалежно від наслідків.
Завдання тяжкої шкоди може бути визнано неправомірним тоді, коли той, хто обороняється, володіє спеціальними прийомами активного захисту і, використовуючи їх, має змогу відбити напад, не завдаючи такої шкоди.
Для правильного вирішення питання про наявність чи відсутність перевищення межі необхідної оборони треба врахувати те, що необхідний захист супроводжується переляком, сильним душевним хвилюванням або фізіологічним афектом. Цей стан характеризується емоційним струсом, при якому звужується свідомість, здатність мислити, погіршується контроль над своїми вчинками, хоча особа і залишається осудною. При необхідній обороні вона зазнає сильного душевного хвилювання, яке виникає як відповідна реакція на суспільно небезпечне посягання. Це може перешкоджати тому, хто обороняється,
Loading...

 
 

Цікаве