WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єктивна сторона складу злочину - Курсова робота

Об’єктивна сторона складу злочину - Курсова робота

упорядкованність і чіткість в розположенні статей закону полегшує законодавцю найти потрібне йому місце в системі кримінального кодексу для прийнятої норми, юристу-практику - вірну орієнтацію при відшукуванні і застосуванні відповідної даному випадку стадії закону, особі вивчаючій закон - його засвоення.
Значення родового об'єкту злочину проявляється також і в тому, що з його встановленням виясняються зміст і соціальна роль відповідної групи суспільних відносин, представлені в ряді дійсними обставинами , характер і ступінь небезпеки посягань на ці відносини. Наскільки важливе вірне опреділення характеру і ступеня небезпеки посягання. можна судити по прямих передписаннях закону про облік цієї обставини. Так, наприклад. правильне опреділення характеру і небезпеки посягання дозволяєвстановити. віповідають йому чи ні застосвані особою захисні дії і тим самим. вирішити запитання про притяганення його до кримінальної відповідальності чи звільнення від неї
Безпосередній об'єкт в кримінально-правовій літературі визначається по різному. в одних джерелах - як конкретне суспільне відношення, проти якого прямо чи безпосередньо направлене злочинне діяння і в інших - як суспільне відношення, яке охороняється від злочинів, поподаючих під ознаки такого складу.
Кожне з приведених визначень по-своему вірне. Справа в тому, що склад злочину - завжди абстракція. В складі, наприклад, крадіжка майна (ст.144 КК). не вказується про те, чиє майно (Петрова, Сидорова і т.д.) крадуть. Точно так і в складах наплепу та приниження не повідомляється чию іменно честь і гідність принижують. Склад злочину інформує про тип суспільного відношення. Тоді як злочин - проявлення живої дійсності , поняття про яке дається в тому чи іншому складі, порушує конкретне суспільне відношення вказаного в складі типу: крадеться майно Петрова чи Іванова або принижується честь і гідність того чи іншого.
Вказана різниця приймається до уваги в учбовій літературі по Особливій частині кримінального права, де поряд з характеристикою родового поняття злочину, наприклад родового поняття злочину проти особи, характеризується також
віддільні видові групи злочинів проти особи ( злочини проти життя, проти здоров'я і т.д.). Такий поділ тієї чи іншої родової групи злочинів проводиться в осному за признаком безосереднього об'єкту, за яким завжди розуміється весь масив конкретних суспільних відносин даного виду, одне з яких стає безпосерднім об'єктом при скоєнні злочину, який належить до даної видової групи.
Безпосередній об'єкт завжди знаходиться в прошарку суспільних відносин, уособлених під назвою родового об'єкту злочину. Говорячи іншими словами, поняття родового об'єкту охоплює той масив суспільних відносин, які несуть шкоду від конкретних злочинів даного роду. Ось чому безпосередній об'єкт предсавляє собою суспільне відношення, а не, що інше, типу інтересу, суб'єкта (сторони) відношення, речей, грошових знаків, документів та інших проявів.
Небезпека знищення безпосереднього об'єкту з вказаними предметами завжди існує. так як на них часто можна зустріти вказівку законодавця, як на признаки того чи іншого описаного в законі складу злочину. Тим більше, що віддільні з них можуть виступати в якості предмету суспільного відношення, яке охороняється законом. Так, майно в складах злочинів проти власності, життя, здоров'я, свободи, честі і гідністі проти особи, документи в яких йде мова в складах злочинів, передбачені ст.195,196 КК і так далі.
Разом з тим предмети, цінності, вказані в окремих складах злочинів, можуть і не відноситися до елементів суспільного відношення як об'єкту охорони. Так в складі дачі хабаря (ст.174 КК) гроші і інша цінність не входять в структуру (елементовий склад) безпосереднього об'єкту цього злочину. Вони - засоби порушення (диформації) нормального суспільного відношення, яке охороняється цією статтею закону.
Безпосередній об'єкт слід відрізняти від інших суспільних відносин, які можуть бути порушені при скоєнні злочину. Так при скоєнні діянь, кваліфкованих як терористичний акт (ст.66 КК), разом з суспільними відношеннями, які забезпечують недоторканість інституту влади, порушуються і міжособові відносини, які забезпечують життя чи здоров'я особи. Точно так і в окремих випадках скоєння певного діяння кваліфікованого як хулігансво (с.206 КК), можуть бути порушені, разом з відносинами суспільного порядку, міжособові відношення, забезпечуючі здоров'я, чесь і гідність громадян, а також відносини власності. В подібних випадках прийнято говорити про наявність двох або більше безпосердніх об'єктів злочину. Разом з тим значення кожному з них надається не одинакове.
Серед одночасно нарушених різнорідних суспільних відносин перш за все виділяється не заради першочергової охорони якого створена законодавцем норма, передбачаюча відповідальність за даний злочин. Іменно перевага охорони висунутого на передній план суспільного відношення при констроюванні в законі кожного складу злочину опреділяє його місце в системі Особливої частини кримінального права. Це суспільне відношення завжди присутнє при скоєнні злочину так чи інакше відображено в законодавчих контрукціях складів злочинів. Його прийнято рахувати основним безпосереднім об'єктом злочину.
Основний безпосередній об'єкт завжди лежить в прошарку суспільних відносин тої чи іншої їх родової групи, належить до данного їх роду. Так в складі грабежу на перший план виступає відношення власності. Це видно з його аналізу, місця, яке воно займає в законі. Це ж не важко передбачити, якщо взяти до уваги мотиви при констроюванні законодавцем всіх видів складів грабежу, передбачених в ст.145 КК. і в першу чергу основного його складу. Такі мотиви досить очевидні - забезпечити недоторканість перш всього відносин власності.
Що ж стосується відносин, забезпечуючих здоров'я особи, то вони можуть бути нарушені, но можуть і не порушатися при скоєнні грабежа, що лишній раз свідчить про їх другорядність даному випадку. Між тим відношення власності особи з різновидностей цього злочину нарушає завжди.
В усіх вищеперечислених і їм подібних випадках, в яких нарушені злочином другорядні для нього суспільні відносини прийнято називати факультативним (додатковим безпосереднім об'єктом). В складах конкретних видів злочинів цей об'єкт може виступати в різних значеннях: в одних - в якості під охорону законодавець, принімаючі названі кримінально-правові норми. Ті ж суспільні відношення ( в приведеному прикладі - відношення власності і системи господарства), яким завжди наноситься шкода, в ряді з основним безпосереднім об'єтом складають додатковий безпосередній об'єкт.
Додатковим безпосереднім об'єктом є тільки ті суспільні відносини, яким завжди наноситься шкода чи створюється загроза причинення шкоди. Крім того, даним об'єктом можуть бути лише
Loading...

 
 

Цікаве