WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єктивна сторона складу злочину - Курсова робота

Об’єктивна сторона складу злочину - Курсова робота

суспільно небезпечної протиправної поведінки, яка володіє усіма необхідними ознаками дії (складної) в кримінально-правовому розумінні.
Залежно від характеру впливу на об'єкт злочину усі дії можна поділити на фізичні та інфомаційні. Фізичні (або енергетичні) дії полягають у застосуванні мускульної, физичної сили для вчинення злочинного посягання ( розкрадання, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) і завжди спрямовані на зміну зовнішньої, фізічної сфери предметів матеріального світу. Інформаційні дії посягають у передаванні інформації іншим особам і виражаються всловесній (вербальній) формі, а також в будь-яких інших діях, що несуть інформацію: смислових жестах (конклюдентні дії), виразних рухах ( міміка, пантоміміка). Через інформаційні дії вчиняються такі злочини, як образа, наклеп, погроза вбивством тощо. Для деяких злочинів характерним є поєднання фізичних та інформаційних дій, наприклад, при шахрайстві, а також при грабежі, розбої та вимаганні, які поєднані з погрозою насильством.
Важливе значення для характеристики злочинної дії має спосіб вчинення злочину, що являє собою сукупність (систему) прийомів і методів, які використвуються при вчиненні злочину. Ці способи різноманітні. Частіше за все зустрічаються: фізичне насильство, психічне насильство (погроза насильством), обман, зловживання довір'ям, жорстокий або особливо жорстокий спосіб, суспільно небезпечний спосіб та ін.) Усі вони значною мірою визначають форму: зміст данної дії, її інтенсивність на шкідливість.
Деякі злочини можуть бути вчинені тільки у певний спосіб. В такому разі на спосіб вказують в законі як на контитутивну ознаку складу злочину, наприклад, таємне розкрадання індивідуального майна громадян як спосіб крадіжки (ст.140 КК), відкрите розкрадання такого ж майна при грабежі (ст.141 КК ), заволодіння майном громадян шляхом обману або зловживання довір'ям при шахрайстві (ст.143 КК). В інших випадках злочин може бути вчинено різним способом. Так, умисне вбивство (ст.94 КК) і умисне середньої тяжкості і тілесне ушкодження (ст.102 КК) можуть бути вчинені будь-якими способами: шляхом нанесення ушкоджень колючим або ріжучим знаряддям, із застосуванням вогнепальної зброї, шляхом нанесення ударів, побоїв, давання отруйних речовин (отрути) тощо. У зв'язку з цим законодавець не вказує в диспозиціях цих статтей Особливої частини КК на певний спосіб вчинення злочину як на обов'язкову ознаку складу злочину. *
Для більш успішного вчинення злочинів винні часто використовують різні засоби: технічні знаряддя, зброю, пристосування та ін. Це стосується умисних злочинів (наприклад, комп'ютерних злочинів, угону транспортних засобів). У цих випадках винний використовує закладені у засобах вчинення злочину додаткові можливості, що можуть набагато посилювати інтенсивність і уражаючий ефект дії. Такі способи вчинення злочину свідчать про підвищену небезпеку як дій, так і особи, що її вчинила.
Кримінальну відповідальність за злочинну дію нічим не обмежено. Досить встановити, що вчинено соціально небезпечну дію ( як активну форму поведінки людини). передбачену кримінальним законом як злочин. Злочинні дії описуються в статтях Особливої частини КК різним чином. У більшості випадків у диспозиції зазначаються точні ознаки дії, наприклад, крадіжка - тайне викрадення індивідуального майна громадян (ст.140 КК); образа - умисне приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі (ст.126 КК). Досить часто зазначаються в альтернативі кілька дій, кожна з яких утворює об'єктивну сторону злочину. Наприклад, умисним тяжким тілесним ушкодженням закон (ст.101 КК) визнає умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння (1), або таке, що спричинило втрату будь якого органу (2), або втрату його функцій (3), душевну хворобу (4), або іншій розлад здоров'я. поєднаний з втратою працездатності не менше ніж на одну третину (5), або переривання вагітності (6) чи непоправне знівечення обличчя (7). Нерідко в законі дається загальна характеристика дії, наприклад, хуліганство - умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства (ч.1 ст.206 КК). В таких випадках для з'ясування ознак діяння слід удаватися до тлумачення закону.
Іноді при описі дії законодавець формулює відсилочну диспозицію, наприклад спричинення майнової шкоди державі або громадській організації шляхом обману або зловживання довір'ям, при відсутності ознак розкрадання(ст.87 КК). В інших випадках для з'ясування ознак дії необхідно звернутися до підзаконних нормативних актів ( бланшетна диспозиція), наприклад, порушення правил безпеки гірничних робіт (ст.218 КК), порушення правил при проведенні будівельних робіт (ст.219 КК), та ін. В окремих випадках в диспозиції статті злочинна дія називається загально-відомим терміном і її зміст не розкривається, наприклад, вбивство (ст.94 КК).
Різний опис дії в статтях Особливої частини КК обумовлений не розсудом законодавця, а особливостями того чи іншого злочину, ступінь конкретності опису якого залежить від характеру дії, об'єкта посягання, способів здійснення злочину, засобів, що використовуються, та ін. Чим чіткіший опис дії в законі, тим більше гарантій правильності розв'язання конкретних кримінальних справ.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки людини, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними і юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомою і вольовою поведінкою людини.
Бездіяльність відрізняється від дії завнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не вчиняє певної дії. яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити, що відвернуло б заподіяння шкоди охоронюваним законом сіспільним відносинам. На практиці злочинна бездіяльність зустрічається значно рідше, ніж дія. Шляхом бездіяльності вчиняються такі злочини, як залишення в небезпеці (ст.111 КК), неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі (ст.112 КК), неподання допомоги хворому особою медичного персоналу (ст.113 КК) та ін.
Злочинна бездіяльність характеризується тим, що вона є пасивною формою поведінки людини. Однак така характеристика стосується не реальної поведінки особи в момент вчинення злочину (наприклад, диспетчер аеропорту залишив на деякий час пульт управління - треба було побачитися із знайомим - і не виконав своїх обов'язків по забезпеченню безпечної посадки літака, внаслідок чого літак зазнав аварії), а тих конкретних дій, які ця особа повинна була и могла вчинити в даних конкретних умовах. Звідси виникає, що обов'язковою умовою притягнення особи до відповідальності за бездіяльність є наявність у неї обов'язку діяти певним чином і наявність
Loading...

 
 

Цікаве