WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єктивна сторона складу злочину - Курсова робота

Об’єктивна сторона складу злочину - Курсова робота

родовим об'єктом розглядаються злочин являється не народне здоров'я, а охороняємі кримінальним законом природоохоронні відносини.
Таким чином, антисоціальна суть полагає в тому. що вони наносять шкоду головним чином природоохоронним відношенням, як в першу чергу і хотів поставити об'єктів "по горизонталі" потребує одного важливого уточнення : всі безпоседні об'єкти необхідно розділяти на два види - основний і додатковий. В свою чергу, додаткові об'єкти можуть включати додатковий необхідний (обов'язковий) і додатковий факультативний безпосередній об'єкт, оскільки очевидно, що факультативний об'єкт також являється не основним, а додатковим. Це уточнення дозволить вірно опреділити види об'єктів, їх місце і соціально-правову злочинність, що необхідно для удосконалення причини примінення кримінального законодавства.
Глава 4
Вплив нездоланної сили, фізичного и психічного примусу на кримінальну відповідальність
Дія чи бездіяльність - це вольові вчинки людини, вониявляють собою психофізичну єдність зовнішньої і внутрішньої сторін її поведінки. При цьому воля особи може знаходити безпосередне вираження в її особистих конкретних діях (фізичних або інформаційних) чи опосередкування у її вчинках із застосування різних механізмів, знарядь (наприклад, вбивство із застосуванням зброї чи отрути) , або ж проявитися у діяльності інших осіб (наприклад, залученням до вчинення злочину осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, психічного хворих тощо). Отже, вольовий зміст дії або бездіяльності має важливе значення при вирішенні питання про кримінальну відповідальність.
Але трапляються ситуації - коли у вчиненій особою дії або бездіяльності її воля не проявляється і психофізична єдність діяння відсутня. В таких випадках у зв'язку з наявністю певних обставин вчинене діяння, в котрому немає прояву волі самого діяча, втрачає свій кримінально-правовий характер. Отже, тут відсутня і об'єктивна сторона злочину.
До таких обставин відносяться:
1) непереборна сила;
2) непереборний фізичний примус (насильство);
3) психічний примус, що відповідає вимогам крайної необхідності.
Непереборна сила - це надзвичайне і невідворотне за даних умов явище. Джерелом непереборної сили можуть бути дії явищ, природи, механізмів і пристроїв, хвороба та ін. У діянні, вчиненному під впливом непереборної сили, відсутня воля особи, відсутне саме діяння і об'єктивна сторона злочину. Отже, за таке діяння кримінальна відповідальність наставити не може. Так, не несе кримінальної відповідальності за бездіяльність за ст.113 КК лікар, який не зміг з'явитися до хворого і подати йому медичну допомогу внаслідок землетрусу або повині. Так само не підлягає кримінальній відповідальності особа і за активні дії. Наприклад, під час зіткнення трелейбусу з вантажною машиною К. був викинутий з тролейбусу і при паданні збив Н., заподіявши йому тілесні ушкодження. Дії К. були обумовлені непередбаченою силою.
Під небереборканим фізичним примусом розуміють такий фізичний вплив однієї людини на іншу (насильство - застосування фізичної сили, заподіяння ударів, побоїв, тілесних ушкоджень та ін.), який повністю пригнічує волю особи, підданої насильству, внаслідок чого вона позбавлена можливості обрати бажаний їй варіант поведінки і здійснює в результаті насильства рух тіла, якими завдає шкоди, або ж не вчинає тих дій, які вона повинна була вчинити в даній ситуації. Якщо фізичний примус непереборний (наприклад, зв'язаний охоронець не може перешкодити злочинцям вчинити розкрадання, касир видав злочинцям гроші внаслідок жорстоких побоїв), то у вчиненому діянні особи немає прояву її волі. Непереборенний фізичний примус "Руйнує, знищує його цілеспрямований і вольовий характер. В разі непереборного фізичного примусу немає дії або бездіяльності ( в кримінально-правовому розумінні) тієї особи, яку примушують, внаслідок чого вона не може нести кримінальної відповідальності.
Якшо ж фізичне насильство було переборене, тобто коли особа вчинила які-небудь суспільно небезпечні дії під впливом фізичного насильства, що не виключає можливості діяти за своїм розсудом ( за своєю волею), наприклад, внаслідок побоїв, що не становлять серйозної небезпеки для життя або здоров'я, вона повинна нести кримінальну відповідальність. Однак фізичний примус, котрий має місце, повинен розглядатися як обставина, що пом'якшує відповідальність (п.3 ст.40 КК).
Психічний примус - це вимога вчинити певні дії, або, навпаки, не вчиняти тих чи інших дій, які в даній ситуації повинні бути вчинені, під погрозою застосування фізичного насильства, заподіяння майнової чи моральної шкоди. В разі психічного примусу має місце залякування особи, яка піддана примусу, з тим щоб приневолити її діяння або не діяти в напрямку, потрібному для того, хто погрожує. Безумовно, волю особи, яка піддана примусу, деякою мірою обмежено, внаслідок чого вона відчуває ускладнення в обранні того чи іншого варіанту поведінки. Однак, таке обмеження не носить абсолютного характеру навіть за умови, що психічний примус підпріплюється фізичним насильством. У даному разі волю особи, щодо якої здійснюється насильство, повністю не паралізовано і вона має можливість обрати той чи інший варіант поведінки.
Висновок
Об'єктивна сторона є одним з елементів складу злочину. Цей елемент охоплює ознаки, що характеризують злочин із точки зору його зовнішнього прояву. На відміну від інших структурних частин складу злочину він містить більше інформацій, необхідної для кваліфікації діяння. У більшості описових диспозицій статей Особливої частини КК відображається саме об'єктивна сторона складу злочину.
Зміст ознак цього елементу часто є критерієм розмежування суміжних складів злочинів. Ретельне дослідження ознак об'єктивної сторони складу злочину допомагає таким чином дати точну правову оцінку суспільно небезпечних діянь, що, в свою чергу, зумовлює забезпечення зайнятості у процесі боротьби зі злочинністю. Отже важливість об'єктивної сторони для правильної кваліфікації злочину, я вважаю, є безперечним.
Список літератури:
1. Кримінальний кодекс України. - К., 1992. - Ст. 1,3,7.
2. Уголовное право УССР. Общая часть. - Киев, 1984. - С.74 - 80.
3. Уголовное право Украинской ССР на современном єтапе. Часть Общая. - Киев, 1985. - С. 55 - 105.
4. Радянське кримінальне право. Завдання для практичних і семінарських занять. - К., 1991. - С. 21-24.
5. Кримінальне право України. Посібник для курсантів та студентів юридичних учбових закладів. - К., 1995. - С. 43-48.
6. Коржанський Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. - М., 1980. - 248 с.
7. Таций В.Я. Объект и предмет преступления по советскому уголовному праву. - Харьков, 1982. - 101с.
Loading...

 
 

Цікаве