WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єктивна сторона складу злочину - Курсова робота

Об’єктивна сторона складу злочину - Курсова робота

відносини, поставлені законодавцем під охорону кримінального закону, чи, іншими словами, відношення. визначені в якості такого об'єкту самим законодавцем. Наприклад, при скоєнні розкрадання державного чи суспільного майна (в ряді зі шкодою відносинам соціальної власності) в тій чи іншій мірі порушується нормальна робота соціальної організації, наноситься шкода принципам оплати за труд. Але поскільки ці відносини законодавець не поставив під охорону названих кримінально-правових норм, поскільки вони не можуть бути визнані основним об'єктом злочину.
Точно так і основним безпосереднім об'єктом злочину являються існуючі і області роздрібної торгівлі сусупільні відносини, в відповідності з якими уповноважений на те представник торгової організації зобов'язаний продати покупцю товар повною вагою чи повною мірою, необхідної якості і за встановленими компетентними органами цінами, з дотриманнямправильності розрахунків. Додатковим обов'язковим об'єктом обману покупців виступають їх майнові інтереси, бо при здійсненні цього злочину вони одержують товар в меншій кількості. чи гіршої якості або по підвищених цінах.
Крім того, постановка і вирішення питання про те, являються ті чи інші суспільні відносини основним чи додатковим об'єктом, виправдані лише приміняючи до конкретного складу злочину, тобто приміняють до аналізу певної кримінально-правової норми. Такий висновок обумовлений тим, що одні і тіж суспільні відносини приміняючи до одних злочинів виступають основними, а приміняючи до інших - додатковим об'єктом. Наприклад, відповідні відносини власності чи системи господарства являються основним об'єктом розкрадань державного майона, як в різних господарських злочинах. В той же час ці відносини виступають лише додатковими об'єками злочинів в сфері природи.
Додаковий об'єкт, також, як і основний безпосередній об'єкт, має важливе значення для визначення соціально-політичної суттевості скоєного злочину, встановлення тяжкості наслідків, які наступили чи могли наступити. Це властивість додаткового об'єкту часто використовується законодавцем для виділення кваліфікованих складів (наприклад, перевищення влади чи службових обов'язків, якщо воно супроводжувалось насильством, застосування зброї чи інші засоби, які принижують особисту гідність потерпілого) чи створення самостійних складів злочину (наприклад, розбою).
Встановлення додаткового безпосерднього об'єкту сприяє вірній кваліфікації скоєного злочину і відгородження його від сумішних суспільно небезпечних діянь.
В ряді з основними і додатковими безосередніми об'єктами в юридичній літературі виділяють факультативний безпосередній об'єкт. Під останнім звичайно розуміють таке суспільне відношення, яке в інших випадках заслуговує самостійної кримінально- правової охорони, але при здійсненні даного злочину не обов'язково може ставитись під загрозу спричинення шкоди. Отже факультативними об'єктами визнаються ті охоронні кримінальним законом суспільні відносини, яким не в усіх випадках спричиняється шкода при здійсненні злочину. При цьому важливо відміти, що вказаним об'єктом можуть бути признані лише ті суспільні відносини, які законодавець поставив під охорону конкретної кримінально-правової норми. Відступ від цього вихідного положення привело б до того, що ми вимущені були б визнавати в якості об'єктів злочинів фактично всю сукупність таких суспільних відносин, яким скоєним злочином спричиненний той чи інший ущерб.
Поскільки об'єкт який являється не обов'язковим, а факультативним елементом складу, то він вже не має того значення, яким володіє основний і додатковий об'єкт. Однак це не означає, що факультативний об'єкт не має зовсім ніякого значення. Встановлення тієї обставини, що в результаті конкретного злочинного посягання спричинена шкода і факультативному об'єкту, при інших рівних умовах свідчить про більш високу суспільну небезпеку скоєнного діяння і повинно враховуватися при опреділенні міри покарання винному.
Запропонована класифікація конститутивного признаку, при відсутності якого в реально скоєному діянні в ньому не буде і складу злочину (Наприклад, міжособисті відносини, забезпечуючі життя, здоров'я представника влади, в двох різновидах складу терористичного акту- ст.66 КК); в інших - в якості кваліфікуючого признаку, тобто признака, одночасно змінюючого кваліфікацію скоєнного і істотно повишаючого ступінь його небезпеки (наприклад, міжособисті відносини чи відносини власності в складах злісного і особливо злісного хуліганства).
При відсутності в складі злочину признаків, вказуючих на порушення доповнюючих сіспільних відносин, якщо в дійсності вони були порушені злочином конкретної особи, це обставина може вплинути на вид і міру призначеного йому покарання, наприклад, при незаконному звільненні особи з роботи жінки за мотивами її вагітності. якщо це потягнуло за собою самогубство.
Як вже відзначалось, факультативний безпосередній об'єкт позначений в конструкціях окремих складів злочинів, порушується завжди при скоєнні попадаючих під них діянь. Більше того, само порушення основного безпосереднього об'єкту в таких випадках стає можливим лише через порушення факультативного безпосереднього об'єкту (наприклад, при терористичному акті, при розбої). Дана особливість заслужує того, щоб бути відміченою, але вона не може змінити в принципі і цілому факультативний характер, як вказаних об'єктів, так і тих, котрі в одному випадку злочином, а в іншом - ні. Ось чому представляється не зовсім вдалою діяння, яке зустрічається в кримінально- правовій літературі, безпосередніх об'єктів на основний, додатковий та факультативний. Слово "факультативний" приміняється до признаків складу злочину використовується в традиційному смислі " додатковий" звідси, виділення в ряді з додатковим безосереднім об'єктом факультативного безпосереднього об'єкту несе за собою елемент товтології і нелепість і цьому питанні.
У більшості випадків в кримінальному законі відсутні які-небудь вказівки на безпосередній об'єкт конкретного злочину, і тоді для його внесення необхідний тонкий соціально-політичний аналіз складу певного злочину.
Наприклад, соціально-політичний аналіз такого злочину, як забруднення водойомищ, дозволяє заключити, що цей злочин посягає перш за все на природоохоронні відносини, які представляють собою в певній степені обусоблену і самостійну групу суспільних відносин, які охоплюють всю сукупність зв'язків в області взаємодії людини і природи. Безпосерднім ж об'єктом даного злочину слід визнавати ті суспільні відношення, які забезпечують чистоту водяних об'єктів, необхідну для збереження життя і здоров'я людей, повноцінного господарського використання водних об'єктів та нормального існування водяних біогецетрів. Вияснення цього безпосерднього об'єкту дає можливість також зробити вивід про те, що
Loading...

 
 

Цікаве