WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єктивна сторона злочину - Реферат

Об’єктивна сторона злочину - Реферат

Наприклад, місцем вчи-нення злочину, передбаченого ст. 163, є континентальний шельф Украї-ни, ст. 204 - море.
Час вчинення злочину як ознака складу злочину - це визначений тимчасовий період, протягом якого може бути зроблений злочин. Час є обов'язковою ознакою складу конкретного злочину в тих випадках, ко-ли його зазначено в законі як ту чи іншу частину року, місяця, тижня або доби. Наприклад, заборонений час як ознака складу злочину, передба-ченого ст. 161 (Незаконне полювання).
Обстановка вчинення злочину - це сукупність передбачених зако-ном зовнішніх обставин, що характеризуються прилюдністю (публічніс-тю) певних подій.
Прилюдність або наявність подій як компоненти обстановки іноді безпосередньо зазначаються в законі. Так у ст. 189 ідеться про прилюд-ну образу представника влади або громадськості, який охороняє гро-мадський порядок.
Знаряддя і засоби вчинення злочину - це ті знаряддя і пристосу-вання, за допомогою яких був зроблений злочин. Використання злочин-цем тих або інших засобів також може істотно впливати на ступінь суспі-льної небезпеки діяння. У тих випадках, коли відповідні засоби і знаря-ддя підвищують його суспільну небезпеку, вони включаються законода-вцем у число ознак об'єктивної сторони складу злочину.
Під способом учинення злочину розуміються ті прийоми і методи, що використовував злочинець для вчинення злочину.
Своєрідним поєднанням місця, часу та обстановки є ситуація вчи-нення злочину. Наприклад, поняття " бою" означає не лише певний проміжок часу, а й наявність подій, що мають соціальне значення. Так само не охоплюються терміном "місце вчинення злочину" такі ситуації, як "поле бою", "район воєнних дій" тощо).
У тих випадках, коли місце, час, обстановка, засоби і знаряддя, а також засіб учинення злочину не є ознаками об'єктивної сторони складу злочину, вони, як було відзначено, не байдужі для кримінальної відпові-дальності, тому що можуть враховуватися як зм'якшуючі або обтяжуючі відповідальність обставини при призначенні покарання або мати важли-ве доказове значення по кримінальній справі.
ВИСНОВОК
За Конституцією Україна є суверена і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (ст.1). Але це тільки загальні конституційні засади, а насправді таку державу необхідно ще розбудовувати і набли-жатися до її принципів та ідеалів. Поки що цього не вдалося досягтижо-дній цивілізованій високодемократичній, розвинутій державі, оскільки і у цих державах є злочинність, порушення прав людини, безробіття, нев-певненість у завтрашньому дні, несправедливість, жорстокість, наркома-нія та інші негативні явища.1
Поняття справедливості ніколи не було однозначним. У жодній країні , ні у які епохи не був створений суспільний устрій, що сприймав-ся би як справедливий абсолютно всіма громадянами. За своєю приро-дою держава більшою чи меншою мірою відображає інтереси переважно приватновласницьких пануючих класів і верств, обмежуючи більшою чи меншою мірою інтереси переважної більшості населення. У самій ідеоло-гії держави закладена суперечність, яка породжує соціальну нерівність, з якою певна частина громадян не бажає миритися, і яка є глибиною пер-шопричиною злочинності.
Кримінальне право України визнає злочином не самі по собі ідеї або думки людини, реалізація яких становить небезпеку для особистості, суспільства або держави, а лише суспільно небезпечне діяння, що пору-шує кримінально правові норми. При розслідуванні або судовому розг-ляді кримінальної справи в першу чергу встановлюється об'єктивна сто-рона злочину і тільки на її основі суб'єктивна. Без ознак об'єктивної сто-рони не виникає самого питання про суб'єктивну сторону злочини. У та-кий спосіб створюється серйозна гарантія дотримання законності при ві-дправленні правосуддя по кримінальних справах.
Про соціальну природу протиправного поводження. Головне в цьому поводженні - те, що воно суперечить існуючим суспільним відно-синам, заподіює або здатне заподіювати шкоду правам і інтересам гро-мадян, колективів і товариства в цілому, перешкоджає поступальному розвитку суспільства. Злочини розрізняють по своїй спрямованості, по можливості настання шкідливих наслідків і їхньої ваги, по характеру їх-ніх мотивів, по цілям правопорушень. Незважаючи на всі ці розходжен-ня, злочини складають одну групу явищ у соціальному і правовому від-ношеннях, тому що мають єдину сутність і подібні юридичні ознаки.
Вітчизняна наука вивчає правові явища в соціально-історичному аспекті, підкреслюючи, що злочинність - це масове, історично мінливе, соціальне явище , що має кримінально-правовий характер , класового суспільства, що складається з усієї сукупності злочинів, що чиняться у відповідній державі у визначений період часу" .2
У своїй принциповій основі це положення ставиться і до інших ви-дів правопорушень.
На відміну від правомірних дій, що можуть бути прямо передба-чені нормами права, а можуть і випливати в загальній формі з "духу за-кону", протиправні дії повинні бути чітко сформульовані чинними пра-вовими нормами. З цього погляду правопорушення можна говорити лише в рамках і з поліції закону, що визначає поняття й ознаки цивіль-ного, адміністративного або іншого правопорушення, а нерідко й вста-новлюючого точний перелік протиправних діянь. Такого роду "форма-лізм" противоправності забезпечує ясність і єдність вимог, запропонова-них до всіх громадян і організацій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кримінальний кодекс України.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: Спе-ціальний випуск. , К: "Юрінком", НВФ "Агуст", 1994.
3. За редакцією професора Матишевського П.С., доцентів Андруш-каП.П, Шапченка С.Д. Кримінальне право України.Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів.-Київ: Юрінком Інтер, 1999.
4. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес Украї-ни: Підручник.-2-ге вид., перрероб. і доп.-Київ:Либідь, 1999.
5. Кузнецова Н.Ф.,Злочин та злочинність, М.,1976.
6. За ред.акад. АПрН Украхни, док.юр.наук проф. Копєйчикова В.В. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник.- К.: Юрінком Інтер, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве