WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Множинність злочинів - Курсова робота

Множинність злочинів - Курсова робота

"Множинність злочинів". При цьому бажано однозначно вирішити дві проблемні
а) з якого часу особа вважається судимою - з моменту її засудження судом першої інстанції чи з моменту вступу вироку в законну силу;
б) чи може утворювати рецидив злочинів наявність в особи судимості за необережний злочин, а так само факт вчинення судимою особою
нового необережного злочину;
2) регламентацію основних кримінально-правових наслідків, які тягне рецидив злочинів;
3) спрощення підстав визнання особи небезпечним (особливо небезпечним) рецидивістом, зокрема, прив'язку кількості судимостей до класифікації злочинів за ступенем тяжкості;
4) систематизацію окремих проявів рецидиву злочинів як у Загальній, так і в Особливій частинах КК з уніфікацією відповідної термінології.
Для відображення рецидиву при кваліфікації злочинів, у принципі, характерні такі самі варіанти, як і для повторності злочинів у власному розумінні слова. Не повторюючи докладно ці варіанти, наведемо по кожному з них приклади, які стосуються саме рецидиву злочинів.
1. Рецидив злочинів фактично не впливає на кваліфікацію - наприклад, заподіяння особою, що має судимість, умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст. 122), умисне знищення чи пошкодження такою особою індивідуального (приватного) майна громадян (ст. 194), вчинення особою, яка має судимість, будь-якого
необережного злочину.
2. Рецидив злочинів зумовлює остаточну кваліфікацію і тому безпосередньо відображається як у формулі кваліфікації, так і в юридичному формулюванні звинувачення .
3. Рецидив злочинів не зумовлює остаточну кваліфікацію, але відображається у юридичному формулюванні звинувачення як одна з обтяжуючих обставин, що входить. До юридичного складу відповідного злочину, - наприклад, вчинення квартирної крадіжки особою, судимою за розбій, чи зґвалтування неповнолітньої, вчинене особою, раніше судимою за такий же злочин. [ 5. с.3]
Види рецидиву злочинів. На відміну від сукупності злочинів та їх повторності, рецидив злочинів може бути поділено на види за кількома окремими підставами. Такими підставами, зокрема, є:
а) характер суспільної небезпечності злочинів, що утворюють рецидив;
б) кількість судимостей у особи, злочини якої утворюють рецидив; в) суспільна небезпечність самого рецидиву1.
За характером суспільної небезпечності злочинів, що утворюють рецидив, останній поділяється на загальний рецидив - "його" злочини є різнорідними і спеціальний рецидив - "його" злочини є тотожними чи однорідними.
За кількістю судимостей у особи, злочини якої утворюють рецидив, останній поділяється на простий рецидив - якщо у зазначеної особи є лише одна судимість за вчинений злочин (злочини), і вона знову вчиняє злочин, і складний (багаторазовий) рецидив - якщо у зазначеної особи є принаймні дві судимості (при послідовному їх "об'єднанні"), і вона знову вчиняє злочин. Приклад простого рецидиву - вчинення розбою особою, судимою за грабіж, складного (багаторазового) рецидиву - вчинення вимагання особою, двічі судимою за розбої.
За суспільною небезпечністю самого рецидиву розрізняють рецидив злочинів, не пов'язаних з відбуванням покарання у вигляді позбавлення волі, і рецидив злочинів, пов'язаних з відбуванням покарання у вигляді позбавлення волі (так званий пенітенціарний рецидив). Різновидом пенітенціарного рецидиву є особливо небезпечний рецидив, з яким кримінальне законодавство України пов'язує цілий ряд негативних кримінально-правових наслідків. Порядок, підстави та умови визнання особи особливо небезпечним рецидивістом передбачені в ст. 34 КК. [ 1. с.153]
У літературі наявність особливо небезпечного рецидиву інколи пов'язується не з фактом визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, а з вчиненням нового злочину особою, раніше визнаною вироком суду особливо небезпечним рецидивістом. При цьому такий висновок обґрунтовується положенням, сформульованим у КК про те, що його статті, які передбачають відповідальність за вчинення злочину особливо небезпечним рецидивістом, застосовуються у випадках, коли особа була визнана у встановленому законом порядку особливо небезпечним рецидивістом до вчинення даного злочину. Уявляється, що таке розуміння особливо небезпечного рецидиву є неточним. На наш погляд, філологічне тлумачення вжитого в ст. 34 терміна - рецидивом злочинів - виступають наступні дії особи, злочини і судимості якої утворюють особливо небезпечний рецидив, і систематичне його тлумачення - з якими наслідками пов'язується визнання особи особливо небезпечним рецидивістом - свідчать на користь позиції, яка наявність особливо небезпечного рецидиву пов'язує саме з фактом визнання особи особливо небезпечним рецидивістом.
5.3. Значення рецидиву в кримінально-правовій практиці та його кваліфікація.
Кримінально-правове значення рецидиву злочинів. Серед розглянутих форм множинності злочинів саме їх рецидив тягне найбільшу кількість кримінально-правових наслідків. До цих наслідків, зокрема, можна віднести такі:
1. Рецидив злочинів - перш за все, такі його види, як спеціальний рецидив та особливо небезпечний рецидив - передбачені в якості обтяжуючих (особливо обтяжуючих) обставин у кваліфікованих (особливо кваліфікованих) складах багатьох злочинів.
2. Рецидив злочинів, як правило, загальний, передбачений як одна з обставин, що обтяжують відповідальність. У цій якості він може безпосередньо впливати на призначення покарання, а також на обрання інших заходів кримінально-правового впливу.
3. Із рецидивом злочинів, перш за все, пенітенціарним та його різновидом - особливо небезпечним, - пов'язується цілий ряд негативних наслідків, що мають місце при призначенні покарання, його відбуванні, а також при звільненні від покарання.
Із особливо небезпечним рецидивом злочинів пов'язується особливий порядок погашення судимості - вона може бути погашена лише судом. Кваліфікація рецидиву злочинів. Рецидив злочину у випадках, передбачених законом, впливає на кваліфікацію злочину. Це перш за все стосується спеціального рецидиву. У багатьох статтях Особливої частини КК попередня судимість прямо вказана як кваліфікуюча ознака. Тому,коли ця ознака встановлена в справі, вона повинна отримати своє вираження у кваліфікації злочину. Так, хуліганство, вчинене особою, яка вже має судимість за хуліганство, кваліфікується за ч. З ст. 296. Крім того, там де в законі вживається термін повторність, він включає і рецидив. Так, одержання хабара особою, яка раніше була засуджена за хабарництво, утворює спеціальний рецидив і кваліфікується за ознакою повторності за ч. 2 ст. 368.
Рецидив, якщо він не передбачений у статті Особливої частини КК як кваліфікуюча ознака, відповідно до п. 1 ст. 67 визнається обставиною, яка обтяжує покарання.
Висновки
Роблячи висновки до своєї роботи ми перш за все хочемо зауважити що термін "множинність злочинів" у чинному кримінальному законодавстві не використовується (не передбачалося його і в КК 1960 р.). Для того щоб мати належну уяву стосовно
Loading...

 
 

Цікаве