WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Множинність злочинів - Курсова робота

Множинність злочинів - Курсова робота

Дійсно, слово "ідеальна" створює враження чогось "нереального" такого, що існує лише як уявна юридична конструкція. Між тим, це зовсім не так - цей вид сукупності відображає реально існуючі особливості вчинення кількох злочинів, і в цьому плані він такий же "реальний" вид сукупності, як й інші. Однак - з урахуванням того, що термін "ідеальна сукупність" став загальноприйнятим в теорії кримінального права, - він традиційно зберігається і в навчальній літературі.
Реальна сукупність має місце тоді, коли особа окремими діяннями у різний час вчиняє два або більше злочини, що мають різні юридичні склади. Реальною сукупністю злочинів буде, наприклад, вчинення особою спочатку злісного хуліганства, а потім - під час затримання - опору працівнику міліції при виконанні ним обов'язків з охорони громадського порядку. Як реальну сукупність злочинів треба розглядати і вчинення у різний час двох окремих крадіжок - спочатку крадіжки державного майна, а потім - приватного. [ 11. с.95]
Проміжок часу, що минає між вчиненням злочинів, для визнання їх реальною сукупністю, у принципі, значення не має. Це можуть бути, з одного боку, хвилини і навіть секунди, а з іншого - місяці і навіть роки. Єдине обмеження, на яке вже зверталась увага, - після вчинення попереднього злочину до моменту вчинення наступного не мають спливти строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередній злочин.
Реально-ідеальна сукупність як окремий вид сукупності злочинів практично не виділяється в навчальній літературі. Між тим, очевидно, що ідеальна та реальна сукупності злочинів не вичерпують всіх можливих варіантів вчинення кількох злочинів у межах даної форми множинності. Реально-ідеальна сукупність злочинів "представляє" саме такі варіанти. Вона має місце тоді, коли кілька злочинів, що мають різні юридичні склади, особа вчиняє кількома діяннями, і принаймні одне з цих діянь одночасно передбачене кожним із зазначених складів. [ 15. с.175] Прикладами реально-ідеальної сукупності злочинів будуть умисне вбивство потерпівшого під час угону його автомобіля, умисне тяжке тілесне ушкодження, спричинене потерпівшому під час вимагання. Певне уявлення про співвідношення між ідеальною, реальною та реально-ідеальною сукупністю злочинів дає схема
СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ СУКУПНІСТЮ ЗЛОЧИНІВ
ТА КОНКУРЕНЦІЄЮ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
СУКУПНІСТЬ ЗЛОЧИНІВ КОНКУРЕНЦІЯ
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
ЮСЗ-1 ЮСЗ-2 ЮСЗ-1 ЮСЗ-2
+ ?
ФО ФО
Умовні позначення:
ЮСЗ-1, ЮСЗ-2-різні юридичні склади злочинів, яким відповідає поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами;
ФО - фактичні обставини, в тому числі поведінка особи, які є предметом кримінально-правової оцінки.
Отже, якщо при ідеальній сукупності злочинів одне й те саме діяння "входить" до різних юридичних складів злочинів, при реальній-сукупності злочинів різні діяння "входять" до різних юридичних складів злочинів, то при реально-ідеальній сукупності відбувається своєрідне поєднання попередніх варіантів - різні діяння "входять" до різних юридичних складів злочинів, і водночас є одне діяння, яке "входить" принаймні до двох із зазначених юридичних складів. [ 9. с.221]
3.3. Кримінально-правове значення сукупності злочинів при її кваліфікації.
Наявність у поведінці особи такої форми множинності злочинів, як їх сукупність, тягне ряд кримінально-правових наслідків. Вони, зокрема, виявляються в такому:
Особа визнається винною у вчиненні кількох злочинів.
У формулі кваліфікації при сукупності злочинів кожний юридичний склад злочину відображається окремо.
1. Кримінальним законом (ст. 3З- КК) передбачений особливий порядок призначення покарання при сукупності злочинів.
2. При реальній сукупності злочинів факт вчинення особою кількох злочинів може розглядатись як обставина, що обтяжує відповідальність.
Вирішуючи питання кваліфікації даного виду злочинів, передусім, слід встановити, що зближує повторність і сукупність злочинів. І при сукупності і при повторності відбувається два або більше злочини, кожен з яких утворює самостійний одиничний злочин. Такі злочини, що утворюють ці поняття, вчиняються послідовно, з певним проміжком між ними у часі. Далі, всі злочини, що входять до повторності або утворюють реальну сукупність, вчинені до засудження хоча б за один з них. Але, що ж відрізняє ці два поняття? У пошуках цієї відмінності слід йти шляхом порівняння видів фактичної повторності з реальною сукупністю.
При повторності тотожних злочинів, що є закінченими або всі складають замах на злочин, все вчинене охоплюється однією і тією ж статтею КК, а при реальній сукупності кожне з злочинних діянь підпадає під ознаки самостійної статті КК. Наприклад, дві або більше закінчені крадіжки кваліфікуються за ч. 2 ст. 185, повторне одержання хабара службовою особою - за ч. 2 ст. 368. Інакше обстоїть справа з повторністю тотожних злочинів, коли делікти, що входять до неї, підпадають під різні частини однієї і тієї ж статті КК, або, утворюючи повторність злочини, розрізняються лише тим, що один з них є закінченим, а другий - замахом на злочин (або навпаки). У цих випадках вчинене, як вказувалося вище, потрібно кваліфікувати за правилами сукупності злочинів. Така повторність тотожних злочинів виступає як вид реальної сукупності. Те ж слід сказати і про повторність однорідних злочинів, що припускають, кваліфікацію кожного діяння за самостійною статтею КК. Так, вчинення крадіжки, а потім шахрайства, потребує застосування кожної з статей, які передбачають відповідальність за ці злочини, причому з урахуванням, що другий злочин є повторним. Але така ситуація свідчить, що перед нами реальна сукупність злочинів. І дійсно, зазначені види повторності у той же час є видами реальної сукупності. У таких випадках відбувається своєрідне з'єднання повторності і сукупності злочинів (це так звана "повторність-сукупність").
Розділ IV. Повторність злочинів.
4.1. Поняття повторності.
У частині 1 ст. 32 вказується, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією ж самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. У частині 3 цієї ж статті законодавець визнає повторним вчинення двох або більше злочинів і у випадках, передбачених різними статтями, коли це прямо встановлено вОсобливій частині КК. [ 14. с.43]
З цих положень закону можна зробити висновок і про саме поняття повторності злочинів, і про її види.
Повторність злочинів, як випливає із цих статей КК, припускає наявність таких ознак:
а) особою (групою осіб) вчинено два або більше самостійних одиничних злочинів. Конкретизуючи це положення, примітка до ст. 185, наприклад, вказує, що крадіжка чужого майна визнається повторною, якщо вона була вчинена після будь-якого посягання, пов'язаного з
Loading...

 
 

Цікаве