WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Множинність злочинів - Курсова робота

Множинність злочинів - Курсова робота

визначення впливу на кваліфікацію злочинів; виділення основних різновидів; з'ясування кримінально правового значення.
Із урахуванням такого підходу до систематизації окремих проявів множинності злочинів найбільш типові її форми мають бути виділені, перш за все, за такими ознаками: [ 10. с.245]
а) які юридичні склади вбачаються в злочинах, що утворюють множинність, тотожні чи різні;
б) коли вчинялися злочини, що утворюють множинність (одночасно чи в різний час);
в) чи була особа судимою за попередній злочин на час вчинення наступного. В залежності від варіанту поєднання цих ознак між собою типовими формами множинності злочинів є їх сукупність, повторність і рецидив.
Що ж стосується конкретного змісту цих форм множинності злочинів та інших елементів їх систематизації, то вони будуть розкриті при розгляді кожної форми окремо.
Розділ III. Сукупність злочинів - одна з найпоширеніших форм множинності.
3.1. Основні поняття та специфічні ознаки сукупності злочинів.
Сукупність злочинів як одна з найбільш поширених форм їх множинності характеризується двома специфічними ознаками:
а) поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними "обставинам" відповідає двом або більше різним юридичним складам злочинів;
б) за жоден із цих злочинів на час вчинення останнього з них особа не була засуджена.
Із урахуванням цих ознак зазначена форма множинності злочинів може бути визначена таким чином.
Сукупність злочинів - це така форма їх множинності, при якій поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами відповідає двом або більше різним юридичним складам злочинів і за жоден із цих злочинів на час вчинення останнього особа не була засуджена. [ 12. с.84]
Як у теоретичному, так і в практичному плані сукупність злочинів необхідно відрізняти від конкуренції кримінально-правових норм. Певне уявлення про співвідношення цих кримінально-правових понять дає схема, на якій у спрощеному вигляді наведено їх особливості.
Подібність їх полягає в тому, що і при сукупності злочинів, і при конкуренції кримінально-правових норм поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами відповідає двом або більше різним юридичним складам злочинів. Відмінність їх полягає в тому, що при сукупності злочинів поведінка особи в поєднанні з іншими фактичними обставинами лише частково охоплюється кожним із юридичних складів злочинів, тому кваліфікацію необхідно здійснювати, принаймні, за двома юридичними складами; при конкуренції кримінально-правових норм поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами, як правило, повністю охоплюється кожним із юридичних складів злочинів, але кваліфікацію необхідно здійснювати лише за одним із цих складів.
3.2. Відображення сукупності злочинів у чинному кримінальному законодавстві.
Безпосередньо про сукупність злочинів мова йде в ст. 33 КК. Вжите в її назві словосполучення "сукупність злочинів" конкретизується в диспозиції частини першої цієї статті - вчинення "двох або більше злочинів, передбачених різними статтями кримінального закону, ні за один з яких особу не було засуджено".
У інших випадках відповідні формулювання закону "представляють" не лише сукупність, а й інші форми множинності злочинів. Так, у ст. 34 говориться про те що рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Крім повторності та рецидиву злочинів, це формулювання охоплює і такий вид сукупності злочинів, як їх реальну сукупність. Усі три форми множинності злочинів охоплюються уже згаданою приміткою до ст. 185 КК, яка визначає поняття "повторності" при крадіжці. Реальна сукупність злочинів, відповідно до цієї примітки, буде, зокрема, в разі вчинення двох або більше різних, але однорідних злочинів (наприклад, спочатку крадіжка державного майна, а потім крадіжка колективного майна шляхом шахрайства).
Слід зазначити, що наведені вище та подібні формулювання не охоплюють уповні всі ті випадки, коли множинність злочинів набуває форми їх сукупності. Зумовлено це неточною і далеко неповною регламентацією цієї форми множинності злочинів у Загальній частині КК.
Отже, при формулюванні орієнтирів для визнання певних проявів множинності злочинів їх сукупністю треба розрізняти саме суттєву юридичну ознаку цієї форми множинності - вчинення особою двох або більше злочинів, що мають різні юридичні склади, та її конкретні прояви, які знаходять свій вияв у певних варіантах кваліфікації кожного із злочинів, що утворює множинність.
Із урахуванням положень теорії кримінального права та тенденцій судової практики сукупність злочинів має місце тоді, коли ці злочини кваліфікуються:
1) за різними статтями Особливої частини кримінального закону.
2) за однією й тією самою статтею Особливої частини кримінального закону, але за різними її частинами (пунктами) , що мають самостійні санкції.
За однією й тією самою статтею або за однією й тією самою частиною (пунктом) статті Особливої частини кримінального закону, тобто коли в одному випадку злочин був закінчений, а в іншому мало місце готування до такого злочину чи замах на нього, або коли в одному випадку особа була виконавцем (співвиконавцем) злочину, а в іншому - іншим співучасником такого злочину; за однією й тією самою статтею або за однією й тією самою частиною (пунктом) статті Особливої частини
тобто, коли в одному випадку з боку особи мали місце готування або замах на злочин, а в іншому - співучасть у такому злочині; за однією й тією самою статтею або за однією й тією самою частиною (пунктом) статті Особливої частини кримінального закону, якщо змінювалася редакція цієї статті
чи цієї частини (пункту) статті і ці зміни призвели до створення нового за суттю юридичного складу злочину.
Наприклад, перший злочин кваліфікується за ч. 2 ст. 80 КК в редакції Закону від 17 червня 1992 р., а другий - за ч. 2 ст. 80 КК в редакції Закону від 28 січня 1994 р. [ 2. с.65]
Залежно від того, скільки діянь вчинила особа, а якщо таких діянь декілька, як вони "входять" до різних юридичних складів злочинів, розріз-няють сукупність злочинів ідеальну, реальну і так звану реально-ідеальну.
Ідеальна сукупність має місце тоді, коли особа одним діянням вчиняє два або більше злочини, що мають різні юридичні склади. Ідеальною сукупністю злочинів буде, на приклад, нанесення потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження з хуліганських мотивів чи напад з метою заволодіння як індивідуальним (приватним), так і державним майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу. [ 13. с.65]
Окремим проявом ідеальноїсукупності злочинів буде також вчинення одного закінченого злочину, яке водночас є готуванням до іншого злочину чи замахом на інший злочин, наприклад, придбання вогнепальної зброї для вчинення умисного вбивства або умисне вбивство потерпівшого з метою угону його автомобіля. У літературі неодноразово відзначалося, що термін "ідеальна" для характеристики цього виду сукупності злочинів є невдалим.
Loading...

 
 

Цікаве