WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Механізм правового регулювання - Реферат

Механізм правового регулювання - Реферат

пов'язані і погоджені. Системність утворюється в праві законодавства. Тільки системне безпротирічне право вражаюче свою сутність через принципи, здатне виконати стоячі перед ним завдання. Сьогодні в Україні найважливіше і невідкладне завдання - відновити і укріпити системність права, оскільки непогодженість нормативно-правових актів підірвала системоутворюючі зв'язки з юридичними нормами.
5. Вольовий характер права, вираження у ньому суспільних, групових та індивідуальних інтересів означає, що у праві проявляється і втілюється воля, змістом якої являється інтерес. Право акумулює суспільну, групову та індивідуальну волю громадян в їх гармонійному поєднанні, згоді та компромісах. Воля рознизує діяльність людини, його цілеспрямовану поведінку у всіх, в тому числі і в правовій, сферах життя. Розуміння волі в праві виключає зведення права до знаряддя насилля держави, засобу пригнічення ним індивідуальної волі. Складається ілюзія, що право іде від держави. Насправді в ідеалі держава в особі своїх законодавчих органів "підносить в ранг закону" суспільні, групові і індивідуальні інтереси, що відповідають принципам справедливості, свободи, демократії, рівності, гуманізму.
6. Загальнообов'язковість прававиражається в тому що встановлені правила поведінки являються загальними і обов'язковими для всієї країни. Загальнообов'язковість праву надає те, що в ньому виражається погоджені інтереси учасників регулюємих відносин, що воно має нормативний характер.
7. Державна забезпеченість, гарантованість права, свідчить про те, що державна влада, держава вцілому підтримує загальна правила які визнаються державою правовими. Далеко не всі норми права виконуються і дотримуються добровільно, в силу внутрішнього переконання. Значна частина населення підкоряється вимогам правових приписів тільки тому, що за правом стоїть держава. Державна охорона правових норм включає в себе державний легальний примус, різноманітні організаційні, організаційно-технічні, виховні та попереджувальні міри державних органів по дотриманню і виконанню громадянами юридичних норм. До порушників вимог норм права компетентні державні органи можуть застосувати міри юридичної відповідальності - дисциплінарної, адміністративної, кримінальної. Тим самим держава забезпечує загальнообов'язковість норм права.
4. Ефективність правового регулювання в сфері оподаткування і шляхи підвищення його рівня.
Термін "оптимальний" означає "найкращий", "бездоганний", "найбільш прийнятний". Звідси оптимум - це максимум ефекту при мінімумі затрат при подоланні перешкод в конкретних умовах часу і простору.
Стремління до оптимізації - закономірність людської діяльності. Воно виражається і у сфері інформаційно-психологічної дії права, що зв'язано в кінцевому рахунку з створенням за допомогою юридичних засобів режиму для найбільшого сприяння правомірних інтересів суб'єктів. Оптимізувати процеси правового стимулювання і правового обмеження - означає максимально підвищити їх ефективність при даних умовах і існуючих перешкодах. Тому оптимальність являться своєрідною кульмінаційною точкою ефективності правових стимулів і правових обмежень.
У зв'язку з тим, що ефективність правових стимулів і обмежень наступає в результаті їх боротьби з перешкодами, основні шляхи їх підвищення будуть залежати від сили і різноманітності останніх. Враховуючи такі загальні закони управління (кібернетичні по своїй суті) як закон необхідної різноманітності, закон співвідношення стимулів і "антистимулів" (перешкод) можна сказати, що тільки більш потужні різноманітні правові стимули і правові обмеження зможуть стати діючими конкурентами перешкодами).
Закон співвідношення стимулів і перешкод, відзначається в літературі по кібернетиці (де стимул, як відомо, розуміється в соціологічному, а не інформаційно-психологічному змісті, тобто більш узагальнено - у вигляді суми всіх управлінських впливів - і власне стимулів, і обмежень), полягає в тому, що в процесі управління при досягненні зазначених результатів для подолання перешкод керуюча підсистема повинна утворювати різноманітні стимули, потужність яких повинна перевищувати потужних перешкод. Цю ж думку можна виразити за допомогою іншої термінології. При цьому суть залишається незмінною. "Ефективне, оптимальне керування суспільними процесами, можливе лише на основі використання цінної інформації і блокування нецінної, шкідливої". Тут під терміном "цінна інформація" маються на увазі такі інформаційно-психологічні засоби як стимули і обмеження, а під "нецінною, шкідливою" інформацією - перешкоди (або як їх ще називають "шуми"). У правових засобах, що володіють соціальною енергією, як відмічає С.С. Алексеев, "закладені такі можливості, такі потенції, котрі дозволяють впоратися з труднощами, подолати перешкоди".
Виходячи з цього оптимізувати процес правового стимулювання і правового обмеження можливо лише подолавши перешкоди, що стоять на їх шляху, що одночасно веде і до оптимізації інформаційно-психологічної дії права.
Законодавцю важливо враховувати, що у правового регулювання як і в любого управлінського процесу, є визначений потенціал подолання перешкод, який не являється нескінченним. Адже саме правове регулювання залежить від багатьох факторів - рівня розвитку економіки, культури, науки та інформаційних технологій, політичних і релігійних особливостей, самобутності і традицій народу.
Правове регулювання, не може на пряму (безпосередньо) вплинути на перешкоди зовнішнього середовища, що не піддаються керуванні: стихійні лиха, кліматичні умови, погодні явища і т.п. Зрозуміло, що не можливо правовими обмеження стримати (блокувати) снігопад, мороз, потоп на деякій визначеній території країни, де необхідно освоювати природні ресурси за допомогою людини не дасть великого ефекту і закріплення в нормах права обмежень у відносинах людей, примушених діяти (знаходитись) у вище вказаних умовах, бо примусом, насиллям неможливо вирішити подібні проблеми, вони вирішуються лише на основі заінтересованості. Тому впливаючи на людину правовими стимулами, законодавець, знову ж враховуючи економічні та інші фактори може досягнути поставлених цілей.
Правове регулювання веде постійну боротьбу з тайми перешкодами, як "тіньове" керування, яке може здійснюватися за допомогою протиправних стимулів та протиправних обмеженнях. Справа в тому, що в житті якщо не діють по якимось причинам правові стимули і правові обмеження, діють протиправні. Шкідливе різноманіття, перешкоди, конкуруючи з правовим регулюванням, можуть притягувати ті ж інтереси в сферу свого впливу і тим самим перешкоджати їх повноцінній реалізації, виводити соціальні зв'язки із стану

 
 

Цікаве

Загрузка...