WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Механізм правового регулювання - Реферат

Механізм правового регулювання - Реферат

інформативної та виховної ролі права, посилити яку може пропаганда правових знань, система широкої юридичної освіти.
1.2. Механізм правового врегулювання
Особливість правового регулювання полягає в тому, що воно має специфічний механізм. Поняття механізму правового регулювання використовується в теорії для розкриття взаємодії різних елементів правової системи, за допомогою яких здійснюється регулятивний вплив на суспільні відносини з ціллю їх упорядкуванню.
Механізм правового регулювання - взята в єдності система правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб'єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок ("належне" в праві стає "сущним").
Основні риси механізма правового регулювання:
1. Являється складовою частиною механізму соціальне регулювання. Його правовадіяльність супроводжується політичною, економічною, етичною і другими видами механізму соціального регулювання, переплітається з ними;
2. Будучи категорією широкою за об'ємом, збирає в єдине всі явище правової діяльності:
- засоби (норми права, суб'єктивні права і юридичні обов'язки, рішення судів, і т. п.; об'єктивовані в правових актах);
- способи (дозвіл, зобов'язання , заборона);
- форми (використання, виконання, додержання, застосування);
3. Представляє собою систему правових засобів, способів, форм, що знаходяться у зв'язку і взаємодії. Кожна частина механізму правового регулювання знаходиться на своєму місці, виконує специфічні функції. Якість здійснюваних ними функцій впливає на роботу інших частин і на результат функціонування механізму в цілому;
4. Являється динамічною частиною правової системи суспільства. Його рух виражається у стадіях, яким відповідають власні механізми дії. Як і правова система суспільства механізм правового регулювання являє собою цілісність правової дійсності, визначається закономірності еволюції суспільства, рівнем розвитку економіки, культури. Його призначення полягає в тому щоб привести в дію необхідні елементи правової системи, їх "роботу". Від механізму залежить ефективність правового регулювання, відповідність поведінки учасників суспільних відносин приписам юридичних норм, їх рух до задоволення своїх інтересів;
5. Результатом його діяльності являється встановлення правопорядку у суспільстві.
1.3. Загальні та специфічні ознаки права як регулятора суспільних відносин
Право - система норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних державою в якості регуляторів суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності і справедливості у відповідності з суспільними, груповими та індивідуальними інтересами (волею) населення країни, забезпечуються всіма мірами легального державного впливу включаючи примус.
Специфічні ознаки права
1. Вираження міри свободи, рівності і справедливості означає, що право з достатньою повнотою втілює основні права і свободи людини визнані світовою спільнотою. Право являється мірою свободи і рівності людей, встановленою державою таким чином, щоб свобода одного не обмежувала свободу іншого. І ця міра є справедливістю. Повної свободи досягнути неможливо, однак можливо бути вільним в тій мірі, в якій вільні інші. В праві свобода трансформується в суб'єктивні права, яким відповідають обов'язки, що їх обмежують. Своїм загальним масштабом і рівною мірою право вимірює, "відмірює" та оформляє саме свободу в людських взаємовідносинах, свободу індивіда. Свобода невід'ємна від справедливості і складає її основу. Свобода завжди обмежена рамками (мірою), що не допускають антисуспільних актів "користування свободою". Це рівність у свободі.
Але не завжди, не у всі історичні часи була рівність у свободі, єдина для всіх міра свободи. Наприклад, кріпосне право закріплювало положення неволі селянина. Відбираючи свободу у селянина, воно віддавало свободу пануючому класу. Міра свободи кріпосного і поміщика - різна. По суті, кріпосне право - це вираження через закон свободи поміщика. Всяке право заключає в собі елемент свободи, міру свободи хоча ця свобода може бути односторонньою, має характер привілеї одного лиця на шкоду іншого. У такому випадку через право як систему норм, виданих державою, виражається воля пануючого класу, свавілля панів і неволя селян. Селяни віднесені не о суб'єктів права. До них не застосовується принцип правової рівності. Таке право не може бути справедливим, так як не виражає міру свободи, рівну для всіх. Справедливість - це баланс інтересів: влади і громадянина, виробника і споживача, продавця і покупця, роботодавця і працівника і т. д. Справедлива міра свободи характеризує зміст права, а загальнообов'язковість права заснована на легімітивному примусі, являється його формальною властивістю, що має суттєвий характер.
Вище суспільне призначення права - забезпечувати в нормативному порядку свободу у суспільстві, затверджувати справедливість, виключити свавілля із життя суспільства. Не даремно ще римські юристи писали: - право є мистецтвом добра і справедливості. З загальносоціальної точки зору право - це міра свободи і справедливості. З формальної точки зору право - це міра свободи і справедливості, яка фактично захищена у цьому суспільстві
2. Нормативність виявляє зміст і призначення права. Нормативністю права у суспільне життя вноситься суттєві елементи єдності, рівності, принципової однаковості - право виступає як загальний масштаб, міра (регулятор) поведінка людей. За допомогою норм право регулює різноманітні суспільні відносини, слугує знаряддям втілення в життя політики в державі засобом організації її різносторонньої управлінської та іншої діяльності. У нормативності є одна суттєва риса: право виражається у нормативних узагальненнях (загальні дозволи, загальні заборони, загальні зобов'язання), які встановлюють межі досягнутої волі, границі між свободою і несвободою на визначеному ступені суспільного прогресу.
3. Формальна визначеність права означає чіткість, однозначність, стислість формальних правових приписів, виражених у законах, указах, постанова і т.п. Досягається це за допомогою правових понять, їх визначень, правил юридичної техніки. Саме тому суб'єкти права чітко знають межі правомірної і неправомірної поведінки, свої права, свободи, обов'язки, розмір і вид відповідальності за скоєне правопорушення. Вираження норм в законах, інших нормативних актах, встановлення формальної істини - це основна ознака формальної визначеності права.
4. Системність права заключається у тому, що право - це не просто сукупність принципів і норм, а їх система, де всі елементи
Loading...

 
 

Цікаве