WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Механізм держави, як система державних організацій - Курсова робота

Механізм держави, як система державних організацій - Курсова робота

(ст. 145).
Принцип місцевого самоврядування є однієї з найважливіших ознак будь-якої демократичної держави.
Відповідно до Конституції України (ст. 140) і Закону про місцеве самоврядування (п. 2 ст. 2, п. 1 і п. 2 ст. 10), місцеве самоврядування місцеве самоврядування здійснюється територіальним громадянством сіл, селищ і міст як безпосередньо, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їхні виконавчі комітети, а також районні й обласні ради, що представляють загальні інтереси територіальних товариств сіл, селищ і міст.
Система місцевого самоврядування в Україні територіальними товариствами й органами місцевого самоврядування не вичерпується. Як окремі елементи цієї системи Закон про місцеве самоврядування називає ще сільського, селищного, міського голови, а також органи самоорганізації населення. Що ж стосується міст із районним поділом, те там за рішенням територіального товариства чи містаміської ради можуть створюватися ще і районні в місті ради, а ці останні - створювати свої виконавчі органи (ст. 5).
Відповідно до Закону про місцеве самоврядування, первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальне товариство села, селища, міста (п. 1 ст. 6).
Основними формами безпосереднього волевиявлення територіальних товариств, спрямованими на забезпечення безпосереднього здійснення ними самоврядування в рамках Конституції і законів України є місцеві вибори, референдуми, загальні збори громадян по місцеві їхнього проживання, місцеві ініціативи, цивільні слухання.
3.5. Професійна і державна служба. Державний службовець і працівник приватного сектора. Посадова особа
Професійна служба - професійна діяльність осіб, що займає посади в державних органах і їхньому апараті, об'єднаннях громадян, органах місцевого самоврядування, недержавних структурах по призначенню, обранню, конкурсу, контракту, що має своїм змістом реалізацію управлінських функцій.
Професійна служба по ознаці її організації і за курсом проходження може бути розділена на наступні види:
державна
служба
служба в органах
місцевого самоврядування
служба в комерційних
організаціях
У відповідності зі ст. 38 Конституції України громадяни користаються рівним доступом до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Державна служба - урегульована законодавством професійна діяльність осіб, що займає посади в державних органах і їхньому апараті по практичному виконанню задач і функцій держави і одержующі заробітну плату за рахунок державних коштів.
Державна служба може бути розділена на два види:
Цивільна
Мілітаризована
- у
державних органах і їх
апараті
(законодавчої,
виконавчої
і судової
влади) - у державних установах і органах керування державними підприємствами - військова
(у Збройних
силах) - воєнізована (в органах міліції й ін.)
Службовими особами є службовці державних органів, організацій, органів керування державними підприємствами, органів місцевого самоврядування, комерційних організацій, що своїми діями створюють юридичні чи акти здатні породжувати, чи змінювати припиняти конкретні правовідносини.
Службовець - учасник подвійних правовідносин:
- трудових, залежних від професійного особистого положення, трудових прав і обов'язків, від процесу праці;
- адміністративних, залежних від виконання спеціальних управлінських функцій (відносин влади).
Державний службовець - працівник державної організації, установи, підприємства, що здійснює у встановленому законом порядку трудові функції на професійних початках на основі трудового договору (контракту), що одержує заробітну плату з державних коштів відповідно до займаної посади і підлеглий службовій дисципліні.
Власне (безпосередні) державні службовці - особи, що володіють виконавчо-розпорядницькими повноваженнями від імені держави. У багатьох країнах даних осіб відносять до чиновників і відрізняють від простих державних службовців (учителів державних шкіл, працівників пошти, телеграфу й ін.). З юридичної точки зору розходження між ними кореняться в нормах галузі права, що визначає їхній спеціальний (службовий) правовий статус: правовий статус чиновників (безпосередніх державних службовців) визначається нормами адміністративного права, а правовий статус простих державних службовців - нормами трудового права (за допомогою трудового договору). Не однаковими є також порядок їхнього прийняття на службу (присяга), привілею (незмінюваність) і ін.
У ряді країн, що відносяться до англо-американського типу правових систем, найбільш численну групу службовців розглядають як публічну службу, а власне державних службовців - як цивільну, що є різновидом публічної служби. Крім цивільної служби виділяють ще такі галузі служби: поліцейську, військову, судову, тюремну й ін.
Ознаки державного професіонала керування, що служить як:
o має інформацію як особливим предметом праці, за допомогою якої впливає на керованих ( що обслуговуються);
o працює з відплатою (одержує заробітну плату);
o працює в інтересах тих, хто оплачує роботу;
o працює на професійній основі, займаючи посади відповідно кваліфікації і досвіду.
Обсяг і порядок використання державним службовцем владних повноважень фіксується в юридичному документі - посадової інструкції, штатному розкладі й ін.
У залежності від характеру здійснюваних функцій державних службовців можна розділити на; керівників; фахівців; технічний персонал; допоміжний персонал.
Працівники комерційних організацій зайняті в частці торі; їхні колективи називають, як правило, персоналом.
Особа, що здійснює трудові функції на основі трудового договору (контракту) у приватному секторі, одержує оплату за свою працю в залежності від прибутку недержавної, комерційної організації.
Усі працівники комерційної організації стосовно власності на її майно поділяються на двох категорій.
Наймані робітники (службовці)
- виконують роботу за винагороду , розмір і умови
якої визначають відповідні договори наймання;
Працюючі власники
- володіють частиною майна коштів
підприємства й одержують
винагороду у вигляді прибутку,
що залишився в
розпорядженні підприємства.
Якщо предметом інтересу найманих робітників є підвищення заробітної плати, то працюючих власників прагнення більше інвестувати, тобто вкладати, з тим чим розширити виробництво і надалі одержати більший доход по дивідендах.
Особливою групою державних органів, що служать, підприємств, установ, працівників недержавних (комерційних) організацій є посадові особи.
Посадова особа - фахівець з керування, що займає посаду в державному органі, підприємстві, установі,
Loading...

 
 

Цікаве