WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Механізм держави, як система державних організацій - Курсова робота

Механізм держави, як система державних організацій - Курсова робота

центром окремих повноважень місцевим виборним органам, а під деконцентрацієй - делегування повноважень призначуваним з центра органам місцевої адміністрації. Місцеве самоврядування - це децентралізована форма керування.
Основні системи місцевих органів самоврядування і керування:
1. Англо-американська система. В адміністративно-територіальних одиницях для рішення місцевих питань обирається рада, звичайно на 4 роки. Його склад може бути як обраним, так і найманим. Однак призначуваних чиновників з центра на місцях немає. Ця система місцевого самоврядування збереглася в "старих" державах - Англії, Канаді, Австралії й ін. Її немає в нових країнах, що розвиваються, де створені більш централізовані системи.
2. Континентальна (романо-німецька) (Франція, Італія, Бельгія й ін.).При формуванні керування адміністративно-територіальних одиниць використовується змішаний принцип: виборність і призначаємость. Це порозумівається розмежуванням самоврядування в громадах і керування в адміністративно-територіальних одиницях. У громадах - виборні органи самоврядування, без призначуваних "зверху" адміністраторів. В адміністративно-територіальних одиницях - як виборні, так і призначувані чиновники з центра, покликані здійснювати "адміністративний контроль" над органами самоврядування.
3. Соціалістична система. Хоча це віджила в цілому система, однак її елементи в ряді країн збереглися до наших днів. Державна система будувалася на запереченні принципу поділу влади. Місцевим Рад був органом державної влади на своїй території. Всі інші державні органи (напр., суди) формувалися Радами і були підлеглі ім. Не було відносної самостійності місцевого самоврядування стосовно центральних органів.
4. Іберійська система (Іспанія, Португалія, деякі країни Латинської Америки). Місцеві ради обираються тільки населенням, а глави адміністрацій - чи населенням, чи радою. В усіх випадках глави адміністрацій затверджуються органами державної влади. Вони поєднують у своїх руках публічну владу територіального колективу і державну владу.
5. Гібридні форми характерні для країн Африки. У державах, де маються кочові племена (Гана, Камерун, Нігер і ін.), функції керування чи здійснюють вожді одноосібно, чи ради вождів або старійшин. Серед осілого населення адміністративні функції вождів скасовані, однак по своєму положенню вони входять до складу органів місцевого самоврядування, особливо на низовому рівні (Малаві, Свазіленд, С'єрра-Ліоне, Ванутау, Папуа-Нова Гвінея й ін.).
7. Військові режими (Нігерія, Алжир і ін.). Характеризується винятково централізованою системою керування. На місця призначаються офіцери, що є військовими губернаторами, комендантами. Органи місцевого самоврядування розпускаються. При військових губернаторах і комендантах можуть створюватися дорадчі ради, куди включаються і цивільні особи.
Риси місцевого самоврядування в Україні:
1. Не є складовою частиною державного механізму керування в країні, однак, як і держава, здійснює публічну владу, владу народу;
2. Є однієї з форм народовладдя. Здійснюється громадою ("місцевим співтовариством") у межах визначеної території як безпосередньо (референдум, вибори й ін.), так і через органи місцевого самоврядування;
3. Має особливий суб'єкт - населення, громадяни, що проживають на визначеній території;
4. Має особливий об'єкт керування - питання місцевого значення;
5. Має самостійність, що виражається в його організаційній відособленості, у праві на фінансово-економічні ресурси, у виконанні значної частини суспільних справ у рамках закону й ін.;
6. Несе відповідальність за свою діяльність, що забезпечується різними формами контролю з боку населення;
7. З'єднує в собі початку інституту цивільного суспільства і державної влади: баланс державних і місцевих інтересів забезпечується законом. Значна частина діяльності місцевого самоврядування являє собою рішення питань, на які держава впливає багатьма способами (правовими, фінансовими й ін.). Органи місцевого самоврядування можуть наділятися окремими повноваженнями органів виконавчої влади, брати участь у здійсненні державних функцій. У цьому випадку державні органи вправі здійснювати контроль над реалізацією наділених повноважень.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування в Україні є спонукуване і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що знаходяться у власності територіальних товариств сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої загальної власності, що знаходяться в керуванні районних і обласних рад.
Відзначимо, що конституційний поділ державної влади і місцевого самоврядування в Україні має практичну підставу, хоча і не носить абсолютного характеру. Важливо, щоб у самоврядуванні сполучалися два початки - державне і суспільне.
Організаційні форми місцевого самоврядування виражаються через форми демократії:
o безпосередню (широка особиста участь громадян у керуванні через суспільні ради, комісії, домовики, вуличні квартальні й інші органи самоорганізації населення, референдуми, опитування й інші форми, що допускаються за законом);
o представницьку (наявність представницьких вищих органів на місцях, обраних посадових осіб і право відкликання їхніми виборцями; функціонування органів місцевого самоврядування: сільських, селищних, міських рад і їхніх виконкомів).
Представницька і виконавча частини органа місцевого самоврядування, при збереженні своєї відносної самостійності, об'єднані в єдине ціле одним керівником. Цим керівником є голова самих рад.
Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіального громадянства - жителів села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення відповідно до Конституції України і законів України; місцеве самоврядування здійснюється територіальним товариством безпосередньо і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні і міські ради і їхні виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють загальні інтереси територіальних товариств сіл, селищ, міст, є районні й обласні ради (ст. 140); матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є спонукуване і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних товариств, а також об'єкти їхньої загальної власності, що знаходяться в керуванні районних і обласних рад (ст. 142); територіальні товариства й органи, створені ними, мають власні повноваження, у рамках яких діють самостійно, під свою відповідальність, а також повноваження органів виконавчої державної влади, дані (делеговані) їм законом, у рамках яких вони підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (ст. 142, 143); права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку
Loading...

 
 

Цікаве