WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна харкткристика окремих способів ухилень від сплати податків - Реферат

Кримінальна харкткристика окремих способів ухилень від сплати податків - Реферат

стягненню з суб"єктів підприємницької діяльності і фізичних осіб, що спрямовані на повну і часткову несплату, є найбільш розповсюдженими злочинами у сфері оподаткування.
Оскільки податок - безоплатне вилучення в доход держави визначеної частини майна платника податків, природно, що платник вправі обрати такий законний засіб сплати податків, який дозволяє зменшити "збиток", заподіяний йому стягненням цих податків. Дане положення особливо важливо у зв'язку з чинною у податковому праві "презумпцією оподатковуваності" платника податків. Презумпція виражається в оподаткуванні державою всіх доходів, за винятком тих, що прямо перераховані в законі.
Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів боротьби з податковими правопорушеннями, що діють у складі органів відповідного рівня державної податкової служби і здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, виконують оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Необхідність податкового планування повинна відбиватись у сучасному податковому законодавстві, що передбачає різноманітні податкові режими залежно від статусу платника податків, напрямків і результатів його фінансово-господарської діяльності, місця реєстрації й організаційної структури організації платника податків, економічної, в тому числі і податкової, політики держави.
У процесі податкового менеджменту нам приходиться спиратися на положення діючого законодавства. Однак не одна галузь законодавства не має таку мінливість, як податки. Не має сенсу будувати аналіз і приймати рішення тільки на положеннях і нормах, що можуть змінитися до закінчення планованої угоди чи звітного періоду.
Платник податків вправі організовувати свої справи таким чином, щоб одержати максимальну податкову економію; при цьому суди зобов'язані визнавати законність таких дій платника податків і відповідних податкових наслідків.
Суб'єкти підприємницької діяльності мають право захищати свої майнові права будь-якими, не забороненими законом способами. Оскільки податок - це вилучення в доход держави визначеної частини майна платника податків, отже, платник податків вправі обрати варіант сплати податків, що дозволяє зберігати власність, мінімізувати податкові втрати.
Порушеннями податкового законодавства, що утворюють ухиляння від сплати податків, є лише деякі види податкових правопорушень, здійснення яких пов'язане з навмисною діяльністю платників податків.
Дії, пов'язані з неправильним обчисленням суми податку, що підлягає сплаті у відповідний бюджет, помилкове використання податкових пільг та інші порушення при відсутності ознак навмисного порушення податкового законодавства не можуть визнаватися діями, спрямованими на ухиляння від сплати податків. Отже, і відповідальність платників податків за такі дії повинна бути меншою, ніж за навмисні порушення податкового законодавства. Відсутність чітко розроблених принципів розмежування понять ухиляння від сплати податків і податкового планування може привести (і приводить на практиці) до підміни одного поняття іншим і, як наслідок, до необґрунтованого застосування фінансових санкцій.
6. Позиція податкових органів щодо податкового плланування і боротьба держави з ухилень від сплати податків
Податкове планування ґрунтується не тільки на вивченні текстів діючих податкових законів та інструкцій, але і на загальній принциповій позиції, яку займають податкові органи. Ця проста істина найчастіше виявляється важливішою, ніж багато законодавчих актів країни. Існування податкових планів, заснованих на спеціальних статистичних дослідженнях і складених по географічній і галузевій ознаці, не дозволяє платникові податків приймати рішення про різке зниження податкових виплат (навіть цілком легальним шляхом). Різке відхилення обсягів платежів того чи іншого підприємства від підприємства, у середньому з ним схожого, чи від планових показників викликає в податкових органів непотрібні питання і заслужене невдоволення, що може грозити платникові податків уважним дослідженням його звітності, у пошуках джерел для штрафів і стягнень. Таке планування присутнє навіть у нашій країні, хоча наша податкова система дотепер характеризується нестійкістю.
Податкове планування, з погляду податкового аудита, передбачає насамперед :
- правильний облік і оформлення витрат, що включаються у собівартість продукції (послуг);
- встановлення величини нормативних витрат, що визначає витратоємкість продукції;
- планування складу витрат, що включаються в собівартість;
- облік можливих податкових пільг;
- встановлення раціональної облікової політики на фірмі.
Мінімізація податків - це не тільки ідея, і не тільки розрахунки. Це також визначена техніка виконання. Навіть якщо розрахунки показують ефективність мінімізації, а ідея здається бездоганною з позицій законності - технічні проблеми можуть звести нанівець будь-які благі наміри.
Тут не будемо зупинятися на всіх технічних проблемах податкового планування, а перелічимо тільки ті види угод, що привертають особливу увагу грамотного податкового інспектора:
- нетипові угоди, що особливо відбулися наприкінці звітного періоду (наприклад, оплата послуг разового характеру на велику суму);
- угоди, сутність яких суперечить їхній формі (наприклад, оформлення купівлі-продажу договором простого товариства);
- угоди, здійснені нетиповим для даногопідприємства способом (наприклад, оплата готівкою, тоді як звичайно використовувався безготівковий розрахунок);
- невиправдано висока частка угод з деякими контрагентами явно на шкоду іншим;
- збиткові угоди;
- угоди з фірмами, зареєстрованими в офшорних зонах;
- оплата інформаційних чи маркетингових послуг на значну для даного підприємства суму при відсутності явно вираженого результату;
- угоди, у яких ціна помітно перевищує ринкову.
Припинення спроб "творчої несплати податків" зведено в будь-якій країні в ранг державної політики і є напрямком діяльності багатьох державних органів, не тільки податкової поліції.
Усього можна виділити чотири способи законодавчої боротьби держави з ухилянням від сплати податків: доктрина "сутність над формою", доктрина "ділова мета", заповнення пробілів у податковому законодавстві, презумпція обкладання.
Доктрина "сутність над формою" говорить про те, що юридичні наслідки угоди визначаються її суттю, а не формою. Вирішальним при розгляді питання про сплату/несплату податків буде характер фактично сформованих відносин між сторонами договору, а не назва договору. Угода підлягає перекваліфікації відповідно до сутності.
Доктрина "ділова мета" полягає у тому, що угода, яка створює податкові переваги, підлягає перекваліфікації, якщо не досягає ділової мети. Така підміна угод характерна при використанні складних контрактних схем, коли, наприклад, з метою податкового планування договір закупівлі-продажу маскують договором комісії, а договір підряду договором надання послуг, або створюють довгі схеми з непрацюючими, по суті, в угоді учасниками.
Заповнення пробілів у законодавстві. Законодавець регулярно приймає відповідні виправлення до законів, що закривають різні лазівки, які дають можливість платникам податків зменшувати розміри своїх податкових відрахувань чи уникати сплати податків. Такі виправлення в основному приймаються за результатами практичної роботи податкових органів, у зв'язку з виявленням випадків запобігання сплати податків за допомогою цих лазівок чи у зв'язку з раптовою поширеністю тієї чи іншої оптимізаційної схеми.
Презумпція обкладання - припускає, що під дію податків повинні попадати всі об'єкти оподатковування, за винятком тих, котрі в такій якості прямо перераховані в законі.
Loading...

 
 

Цікаве