WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців - Курсова робота

Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців - Курсова робота

неповнолітнього у спеціальний учбово-виховний заклад для
дітей і підлітків, для його виправлення, але на строк, який не перевищує З
років.
І третя категорія - застереження. Цей захід полягає в оголошенні судом на судовому засіданні засудження поведінки неповнолітнього, який вчинив злочин, що не являє собою великої суспільної небезпеки або суспільно-небезпечного діяння. Я вважаю, правильним відокремлення цього заходу в окрему категорію, так як його не можна віднести до першої категорії примусових виховних заходів тому, що особа, до якої застосовано застереження не чинить ні яких дій направлених на поновлення порушених прав або відшкодування завданих збитків. Не можна цей виховний захід віднести до другої категорії так як примусові виховні заходи, що містяться в ній, безперервно вживаються протягом визначеного судом строку і застереження має, як це видно із суті, разовий характер.
Як правило, примусові заходи виховного характеру застосовуються до осіб, які вперше вчинили злочин, який не являє великої суспільної небезпеки.
Застосування тих чи інших примусових заходів залежить від ступеню суспільної небезпеки діяння і особи, яка винна у вчиненні злочину.
Обов'язок публічно або в іншій формі вибачитися перед потерпілим застосовується у тих випадках, коли суд дійшов до висновку про те, що неповнолітній усвідомив неправильність своєї поведінки і кається про це.
Застосування застереження полягає в оголошенні судом на судовому засіданні засудження поведінки неповнолітнього, який вчинив злочин, що не являє великої суспільної небезпеки або суспільне - небезпечного діяння.
Ці виховні заходи, як правило, недооцінюються судами і застосовуються досить рідко.
Передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, що їх замінюють, під нагляд виховного або трудового колективу за їх згодою, а також окремим особам за їх проханням, полягає у покладенні на таких осіб обов'язку посилити виховний вплив, систематично контролювати поведінку неповнолітнього. При застосуванні цього заходу суд повинен бути переконаний про можливість позитивного виховного впливу, з боку перерахованих вище осіб, на неповнолітніх правопорушників.
При призначенні під нагляд та контроль батькам, особам, що замінюють їх, трудовим та викладацьким колективам або окремим громадянам, судом не встановлюється строк нагляду, але на практиці він здійснюється протягом року.
Покладення на неповнолітнього обов'язку відшкодувати завдані збитки, може застосуватися судом тільки до неповнолітніх, які досягли 15 - річного віку, та мають власне майно або заробіток. Цей захід застосовується лише тоді, коли вчиненим злочином було нанесено матеріальні збитки.
Крайнім заходом виховного характеру є направлення неповнолітнього у спеціальний навчальний заклад для дітей та підлітків. Цей захід застосовується у випадках вчинення неповнолітнім суспільно-небезпечного діяння, злісного та систематичного порушення норм права і переконання суду, що іншими примусовими заходами його не можна виправити. При вирішенні питання про вибір заходу впливу по відношенню до неповнолітнього правопорушника з мстою його виправлення крім правильної оцінки загальних вікових психологічних особливостей, потрібний аналіз індивідуальних психологічних властивостей особистості конкретного правопорушника, відомостей про риси його характеру, волі та інших ознак, що визначають його поведінку.
Висновок
Отже, як ми бачимо, що питання неповнолітньої злочинності є досить гострим і потребує негайного вирішення. Вирішення цієї проблеми, на мій погляд, є досить складним процесом і потребує детального аналізу всього законодавства, що більшою чи меншою мірою торкається неповнолітньої злочинності, з метою виявлення недоліків, які, можна сказати, гальмують
процес подолання злочинності. Виділення особливостей кримінальної "
відповідальності неповнолітніх, як мені здається, дозволяє виявити такі недоліки.
Для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності особи, вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене законом. Виключно важливе значення має визначення віку.
В основу встановлення віку, з якого наступає кримінальна відповідальність покладені вікові межі соціалізації особистості підлітків. Вікова класифікація неповнолітніх найбільш відпрацьована в розділах психології, пов'язаних з педагогікою. Весь підлітковий вік поділяється на 3 групи:
- перший підлітковий вік (12-13 років);
- другий підлітковий вік (14-15 років);
- третій підлітковий вік (16-18 років).
В наш час великої важливості набуває проблема омолодження злочинності. Безумовно цьому сприяють політичні та економічні негаразди, що склалися в нашій країні. Однак, на мій погляд, не останню роль в цьому, негативному для нашого суспільства процесі, грає таке явище як акселерація підлітків.
На мій погляд позбавлення волі пов'язане з відривом неповнолітніх від родини, а також і у зв'язку з тим, що підлітки позбавляються піклування батьків, що має важливе значення в їх жоттєдіяльносгі і виховані. Але політична і соціальне- економічна кризи не дають нашій державі не тільки замінити, але, навіть, замінити цей вид покарання.
Список використаних джерел
1. Кримінальний Кодекс України.
2. АН України держави і права. Застосування заходів до неповнолітніх правопорушників. К. 1994р.
3. Арькова В.1. Принудительньїе мерьі воспитательного характера, применяемьіе к несовершеннолетним. // Учебное пособие. Иркутск.
1978г.-С. 14.
"
4. Бабаев М.М. Уголовная ответственность й наказание несовершен-
нолетних // Юридическая литература. М. 1988г. - С. 8
5. Бондаренко М.О., Рудник В.І., Самійлик Г.М.// Кримінальне право України. Посібник для студентів юридичних спеціальностей.
6. Гринберг М.С. Психофизические возможности человека й уголовная ответственность. // Сов. госуд. й право; 1994г. №12 - С. 70- 71.
7. Дровосеков Г.В. Основньїе вопросьі применения наказания в виде лишения свободьі к несовершеннолетним по советскому уголовному праву. // Автореферат кандидатской диссертации. Свердловск. 1985г. - С.6.
8. Кондусов А.П. Лишение свободьіі как вид наказания, применяемьій к несовершеннолетним по советскому уголовному праву. // Автореферат кандидатской диссертации. Саратов 1986г. - С. 5.
9. Калина С.Г. Теоретические вопросьг освобождения от уголовной ответственности. М. 1974г. - С. 51.
ІО.Крутецкий В.Н. Основьі педагогики й психологии. М. 1992г. - С. 74.
і
П.Лебединская К.С. О возможном влиянии акселерации на формирование противоправного поведепия // Вопросьі судебной психологии. М. 1971г.-С.51.
12.Миньковский Г.М. Об индивидуальном подходе в предупреждении преступлений несовершеннолетних. // Социальньїй закон. 1977г. №8 -С.59.
ІЗ.Ной И.С. Теоретические вопросьі лишения свободьі. Саратов. 1965г. -С.5.
Н.Примачонок А.А. Проблемьі борьбьі с престугюостью несовершен-нолетних. Минск. 1980.
15-Тарарухин С.А. Преступное поведение. К. 1986г. - С. - 42.
Іб.Шевченко Т.С. Правове регулювання відповідальності неповнолітніх. ,К. 1976г.
17.Якубсон В. Лишение свободьі в системе мер борьбьі с детской преступностью. // Сборник "Проблемьі преступности" вьіп. №2 М. 1967Г.-С. 270.
Loading...

 
 

Цікаве