WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців - Курсова робота

Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців - Курсова робота

злочинності слід шукати не у маніпуляції з віком, а в чомусь іншому. Мені здається. Що боротьба зі злочинністю повинна здійснюватись шляхом посилення правової пропаганди серед молоді, проведення профілактичних бесід серед учнів не у 10-11 класі, а у 6-7 класі, забезпечення ефективності роботи комітетів, службових органів кримінальної міліції у справах неповнолітніх.
Див Гринберг М.С. "Пснхофнзнческме возможностн человека н у головная ответственность" II Сов. государство й право. 1994г. № 12 - с. 70-71. 5 Див. Тарарухин С.А. "Преступное поведение" / К. 1986г. - с.Ю.
2. Неповнолітність, як обставина, що пом'якшує кримінальну відповідальність.
Одною із особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх є визначення самого факту скоєння злочину неповнолітньою особою, як обставини, що пом'якшують кримінальну відповідальність (ст. 66 КК України). Це означає, що суди, визначаючи вид покарання обов'язково повинні враховувати вік злочинця.
Наявність в кримінальному праві положення про те, що вчинення злочину неповнолітньою особою є пом'якшуючою обставиною, являється досягненням права України і свідчить про гуманність кримінального законодавства України.
Кримінальне покарання неповнолітніх має декілька особливостей, які виявляються не тільки в обмеженні застосування до неповнолітніх визначених його різновидів, не тільки у формах його проявлення і у строках відбування, але й у обсязі покарання.
Велике значення при призначенні покарання підлітку за скоєний ним злочин є визначення виду покарання, повний перелік всіх видів покарань, що застосовуються на Україні міститься в ст. 98 КК України. Перелічимо їх:
- штраф;
- громадські роботи;
- виправні роботи;
- арешт;
- позбавлення волі на певний строк.
До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та' позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
'Див. КрутецкийВ.Н. "Основи педагогики й психологам". М. 1992г. -с.727.
Але слід зауважити, що ці покарання можуть бути застосовані до неповнолітніх з певними обмеженнями, а деякі з них зовсім не застосовуються. Так не можуть приговорити до довічного ув'язнення особу, якій на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років.
Одиничні випадки застосування до неповнолітніх таких видів покарань, як конфіскація майна (ст. 59 КК України); позбавлення права займати визначені посади або займатися визначеною діяльністю (ст. 55 КК України) досить обмежено застосовуються до неповнолітніх такі покарання як позбавлення волі (ст. 63 КК України). Обмежене застосування штрафу або конфіскація майна пов'язано з тим, що ці покарання застосовуються до осіб, які мають у приватній власності майно, неповнолітні ж не завжди, в силу вікових особливостей, мають у приватній власності якесь майно. Виправні роботи без позбавлення волі (ст. 57 КК України) не призначаються особам до 15 років та обмежено призначається особам яким не виповнилось 16 років. Ц пов'язано з тим, що таке покарання буде заважати неповнолітнім у навчанні.
Досить рідко до неповнолітніх злочинців застосовується таке покарання як направлення в дисциплінарний батальйон (ст. 62 КК України), тому що це покарання використовується у випадках, якщо суб'єктом злочину є військовослужбовці, тобто особи, яким виповнилося 18 років і які проходять строкову військову службу або військову службу за контрактом. Але
^
законодавцем визначені випадки, коли військову службу можуть нести особи, які не досягли 18-ти річного віку, це особи, які мають загальну середню освіту і навчаються у військових учбових закладах.
3. Проблеми застосування позбавлення волі до неповнолітніх злочинців.
Позбавлення волі є одним із поширених видів покарання, що застосовується до неповнолітніх злочинців. Однак, призначення його таким особам має низку специфічних особливостей.
Перш за все, це зменшення строку позбавлення волі неповнолітніх злочинців. Зокрема, ст. 102 КК України говорить, що покарання у виді позбавлення волі, особам, які не досягли до вчинення злочину 18 років, не може бути призначене на строк більше 10 років, а у випадку, якщо особа вчинила особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлення життя людини -більше 15 років.
Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. Їхні види і режим відбування покарання у них, визначаються згідно з кримінально-виконавчим законодавством. Залежно від умов покарання виховно-трудові колонії поділяються на 2 види:
- загального режиму;
- посиленого режиму.
^
У виховно-трудових колоніях загального режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими і вперше засуджені на строк не більше 3-х років за тяжкі злочини, а також всі засуджені цього віку жіночої статі.
У виховно-трудових колоніях посиленого режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі. А також засуджені за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк більше 3-х років.
Неповнолітні. Що відбувають покарання у виховно-трудових колоніях, в порівнянні з дорослими, які відбувають покарання у в'язниці та виправно-
трудових колоніях, мають певні пільги, які полегшують відбування покарання. Так, підлітки проживають у покращених житлово-побутових умовах, для них підвищені норми годування, їм дозволяється частіше мати зустрічі з близькими, отримувати дещо більші передачі.
В останні роки в юридичній літературі, в тій чи іншій мірі, ставляться питання про позбавлення волі неповнолітніх і місце цього покарання в системі засобів боротьби із злочинністю неповнолітніх. А.П- Кондусов наполягає на тому, що цьому покаранню повинно належати ведуче місце серед всіх інших мір, так як позбавлення волі пов'язане з докорінними змінами умов життя і виховання підлітків, здатне викликати такі зміни в їх характері, які необхідні для виправлення, перевиховання засуджених.7
На відміну від нього Г.В, Дровосєков досить справедливо вважає, що позбавлення волі не можна розглядати як головних засіб боротьби із злочинністю неповнолітніх і що воно повиннозастосовуватися тільки за тяжкі злочини, а також до рецидивістів з числа неповнолітніх.8
Досить складним є питання про ефективність позбавлення волі неповнолітніх.
Позбавлення волі має свою специфіку яка виражається у таких властивостях, які дозволяють надійно захищати інтереси суспільства та його члені від нових посягань з боку осіб, які вже скоїли злочини, не дозволити їм це зробити можна шляхом ізоляції і вимагати виправлення для того. Щоб не допустити скоєння ними нових злочинів після звільнення. Це, можна сказати, позитивні якості позбавлення волі, однак поряд з цим, необхідно виділити і негативну сторону - нераціональне використання цього покарання може призвести до того , що особи, які відбувають покарання, стануть ще більш суспільне небезпечними, чим були до засудження. Особливо це, на мій погляд, стосується неповнолітніх , оскільки вони легко піддаються впливу негативних обставин, що склалися в місцях позбавлення волі.
Див. Кондусов А.П. "Лншение свободьі, как вид наказання, применяемьій к несовершеннолетннм по советскому уголовному праву"//Автореферат кандидатской
Loading...

 
 

Цікаве