WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців - Курсова робота

Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців - Курсова робота

злочину має юридичне значення та підлягає обов'язковому визначенню. Особливо це необхідно у тих випадках, коли він наближається до мінімального, тобто мова іде про неповнолітніх.
Стаття 22 КК України визначає вік, при якому наступає кримінальна відповідальність на Україні. За загальним * правилом до кримінальної відповідальності притягається особа, якій до скоєння злочину виповнилося 16 років та їй, за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 22 КК України, призначається кримінальне покарання. До таких злочинів законодавцем віднесено: посягання на життя громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (ст. 112, 348, 379, 400, 443); умисне вбивство (ст. 115-117);
зґвалтування (ст. 152); бандитизм (ст. 257); вимагання (ст. 189, 262, 308);
терористичний акт (ст. 258); диверсію (ст..113); розбій (ст. 187, ч. З ст. 262, 308); грабіж (ст. 186, 262, 308); хуліганство (ст. 296); крадіжку (ст. 185, ч. 1 ст. 262, 308); умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, ч. З ст. 345, 346, 350, 377, 398); насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153); умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження (ст. 122, ч.2 ст. 345, 346, 350, 377, 398); умисне знищення або пошкодження майна (ч. 2 ст. 194, 347, 352, 378, ч. 2 та'3 ст. 399); пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277); захоплення заручників (ст. 147, 349); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278); незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2, 3 ст. 289).
В основу встановлення віку, з якого наступає кримінальна відповідальність покладені вікові межі соціалізації особистості підлітків. Вікова класифікація неповнолітніх найбільш відпрацьована в розділах психології, пов'язаних з педагогікою. Весь підлітковий вік поділяється на З групи:
- перший підлітковий вік (12-13 років);
- другий підлітковий вік (14-15 років);
- третій підлітковий вік (16-18 років).
Для нас особливий інтерес становить другий підлітковий вік (14-15 років), саме в цей період відбувається інтенсивний фізичний і психологічний розвиток неповнолітнього. Він починає розуміти і об'єктивно оцінювати свою поведінку, суспільну небезпеку тих чи інших дій.
Особи, що досягли раннього юнацького віку (16-18 років) досягли згідно закону кримінальної правосуб'єктності, визнаються повністю осудними і підлягають кримінальній відповідальності, але, у той же час, в соціальному смислі вони залишаються неповнолітніми, відрізняються від дорослих своїми особливостями і це, на мій погляд, повинно впливати на вирішення питання про їх кримінальну відповідальність.
В наслідок контрастності та суперечливості неповнолітніх підліткового віку як за ступенем фізичного, так і за рівнем соціально-психологічного розвитку особистості питання про кримінальну відповідальність неповнолітніх, як я вважаю, не може бути вирішено однозначно та категорично. І я повністю погоджусь з визначенням, за рівнем власного розвитку, неповнолітніх першого підліткового віку (12-13 років) неосудними.
Відносно осудності осіб другого підліткового віку (14-15 років) і встановленню кримінальної відповідальності останніх за ті дії, суспільна небезпека і протиправність яких повністю усвідомлюються у цьому віці.
Та визнанню осіб третього підліткового віку (16-18 років) осудними та кримінально-відповідальними відповідно до їх соціально-психологічних характеристик. Однак і в цей період не наступає повна соціальна зрілість, що, безумовно, повинна впливати на визначення кримінально-правового стану цієї категорії неповнолітніх у порівнянні із дорослими.
В наш час великої важливості набуває проблема омолодження злочинності. Безумовно, цьому сприяють політичні та економічні негаразди, що склалися в нашій країні. Однак, на мій погляд, не останню роль в цьому, негативному для нашого суспільства процесі, грає таке явище як акселерація підлітків.
Думки багатьох вчених про підвищення чи зниження вікової межі настання кримінальної відповідальності випливають саме із акселерації. Група вчених , представником якої можна назвати К.С. Лебединську, вважають. Що так як акселерація не вдосконалює психологічні якості особистості, а науково-технічний прогрес розвивається досить швидко, то підростаюче покоління у своєму психологічному розвитку відстає від умов соціального життя і не завжди здатне розуміти суспільну значущість своїх дій, вчинків, в тому числі і суспільно-небезпечних. Тому вони пропонують підвищити вікову межу настання кримінальної відповідальності неповнолітніх. К.С. Лебединська пише "... у підлітків з акселерацією частіше ніж у дітей із звичайними темпами розвитку спостерігається явище афективної неврівноваженості, нетерпимості опіки та схильності до реакції опозиції".3 Також вчені пропонують підвищити вік кримінальної відповідальності лише за деякі злочини. М.С. Грінберг відносить злочини, пов'язані з керуванням автотранспортних засобів, оскільки неповнолітні не здатні забезпечити безпечне використання технічних засобів -джерел підвищеної небезпеки.4
Друга група вчених займає протилежну позицію в оцінці акселерації. Одним із них є С.А. Тарарухін, який вважає, що прискорений розвиток
3 Див. Лебединская К.С. "О возможном влнянии акселерацни на формированне протавоправного поведенім" В книге "Вопросьі судебной психологии" / Москва. 1971г.-с. 51.
фізичної, статевої та інтелектуальної сфер створює реальні можливості більш реального засвоєння соціальних норм.5
Пропозиція про зниження мінімального віку настання кримінальної відповідальності обґрунтовується також даними психології. Деякі психологи та педагоги вважають, що якщо раніше підлітковим віком вважався вік від 12-13 до 16 років, то у наш час слід вважати підлітковим віком з і 1 до 14-15 років.6
І на кінець третя група вчених вважає, що акселерація взагалі не є переконливим фактором підвищення або зниження вікової межі відповідальності неповнолітніх.
А.А. Примачонок, підтримуючи ідею про підвищення вікової межі настання кримінальної відповідальності неповнолітніх, аргументує її сучасними умовами життя суспільства, великими темпами розвитку науково-технічного прогресу, інститутами соціалізаціїособистості, і, вважає, що вік настання кримінальної відповідальності необхідно привести у відповідність з виникненням дієздатності у підлітка. Він пропонує такі межі: з 15 років -обмежена, з 17 років - повна, а з 18 років - зі спеціальним суб'єктом.
Всі ці думки та пропозиції про підвищення або зниження вікової межі кримінальної відповідальності направлені перш за все на боротьбу зі злочинністю неповнолітніх. Але я вважаю, що це не вирішить такої проблеми, як неповнолітня злочинність. Якщо ми зменшимо вік притягнення до кримінальної відповідальності, то тим самим збільшимо кількість засуджених. Якщо підвищимо вік кримінальної відповідальності, от багато злочинців залишаться непокараними. Отже, як ми бачимо, шляхи подолання
Loading...

 
 

Цікаве