WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Корисливі посягання на власність, поєднані з розкраданням майна - Реферат

Корисливі посягання на власність, поєднані з розкраданням майна - Реферат

погрозою потерпілому або з насильством щодо нього). Для цього необхідно встановити, що винний вилучив майно із володіння приватної особи, колективу чи держави і мав реальну можливість розпоряджатися таким майном - сховати, винести, передати іншим особам тощо.
Суб'єктивна сторона розкрадання характеризується наявністю прямого умислу. Суб'єкт злочину усвідомлює, що майно, яке він викрадає, є або може бути державним, колективним або приватним, і що він вчиняє розкрадання такого майна, а також бажає так вчинити.
Розкрадання - це корисливий злочин. В основі його лежить бажання протиправно збагатитися за рахунок чужого майна та спеціальна мета - безоплатно обернути його на свою або іншої особи користь. Обертаючи викрадене на свою користь, злочинець таким чином одержує особисту наживу. Розкрадання не перестає бути корисливим злочином і в тому випадку, коли злочинець обертає викрадене на користь іншої особи, оскільки мотивом такого розкрадання є також корисливий інтерес - незаконно збагатити іншу близьку йому особу.
При вчиненні розкрадання кількома особами корисливий мотив є завжди у виконавця злочину. У інших його співучасників можливі інші мотиви (особисті добрі стосунки, підлабузництво, сподівання на приязне ставлення тощо).
При вчиненні розкрадання винний усвідомлює, що він обертає на свою чи іншої особи користь майно, яке належить державі, колективу або окремій (приватній) особі. При цьому не має значення, знаходилося таке майно у правомірному чи протиправному володінні тієї особи, в якої воно було викрадено (наприклад, крадіжка краденого).
Помилка особи щодо об'єкта злочину розглядається залежно від спрямованості умислу. Якщо особа, обертаючи на свою користь майно, не знала, кому конкретно воно належить, і при цьому допускала, що воно може належати як державній чи колективній організації, так і окремому громадянину, то вона підлягає відповідальності за розкрадання в залежності від фактичної належності майна. "Якщо ж, помиляючись щодо фактичної належності майна, винний звернув на свою користь приватне майно, бажаючи викрасти чи заволодіти державним чи колективним майном, або звернув на свою користь державне чи колективне майно, бажаючи викрасти приватне майно чи заволодіти ним, його дії належить кваліфікувати як замах на той злочин, який винний бажав вчинити".
Суб'єктивна сторона розкрадання передбачає також, що винний, обертаючи майно на свою користь, робить це всупереч волі власника і знає, що він не має права власності на це майно. Тому заволодіння державним чи колективним майном, здійснене всупереч встановленому законом порядку реалізації свого дійсного або гаданого права на таке майно, не може розглядатися як розкрадання. У цих випадках самовільно утримання майна, яке було ввірене винному чи було в його віданні, як розрахунок за борг або як розрахунок за невиплачену заробітну плату, а також протиправний відпуск товару в кредит тощо утворять за наявності всіх необхідних для того ознак склад злочину зловживання посадовим становищем (ст. 165 КК) або самоуправство (ст. 198 КК).
Розкрадання відсутнє також у тому разі, коли особа заволоділа майном однієї державної чи колективної організації не на свою користь, а виключно для того, щоб використати таке майно в інтересах іншої державної чи колективної організації. Відповідальність у таких випадках можлива за наявності певних ознак за ст. 165 або ст. 198 КК.
Угон транспортних засобів без певної мети їх викрадення, але якщо така мета або мета викрадення вузлів, деталей, агрегатів виникла у винного після угону транспортного засобу і була здійснена, утворює сукупність злочинів - угон транспортних засобів і розкрадання.
Суб'єктом крадіжки, грабежу і розбою може бути особа, якій на момент вчинення злочину виповнилось 14 років; суб'єктом шахрайства, привласнення, розтрати, розкрадання шляхом зловживання посадової особи своїм посадовим становищем, а також вимагательства - особа, яка досягла до вчинення злочину 16 років.
Загальними ознаками, які притаманні будь-якому розкраданню майна:
1) об'єкт та предмет розкрадання;
2) знаходження майна, що викрадається, у віданні його власника або у віданні уповноваженої на те особи;
3) наявність певного способу вчинення розкрадання;
4) наявність спеціальної мети - обернути чуже майно на свою або іншої особи користь;
5) наявність у винної особи корисливих мотивів - збагатитися за рахунок викраденого або збагатити близьких осіб;
6) наявність вини у вигляді прямого умислу.
Отже, розкрадання майна - це умисне протиправне обернення винною особою певним способом чужого майна на свою або іншої особи користь із корисливих спонукань.
При з'ясуванні юридичної природи конкретного складу злочину розкрадання стосовно загального поняття "розкрадання" в кримінально-правовій літературі вживаються різні терміни. В одних джерелах конкретний склад злочину: крадіжка; грабіж; розбій; шахрайство; привласнення; розтрата; розкрадання шляхом зловживання посадової особи своїм посадовим становищем; вимагательство, - тлумачаться як форми розкрадання, а в інших - як види розкрадання. Іноді поняття "форма розкрадання" і "вид розкрадання" вживаються в однаковому значенні. Деякі автори до форм розкрадання відносять перелічені вище склади злочинів, а до видів - вчинення розкрадання в значних, великих або особливо в великих розмірах.
Хоча питання про вживання цих термінів не має принципового ототожнення, однак не слід допускати їх ототожнення або наповнення одного і того ж терміна різним змістом.
При погодженні кримінально-правових норм треба розрізняти такі поняття: зміст кримінально-правової норми, форма вираження кримінально-правової норми, вид кримінально-правової норми. В Особливій частині КК кримінально-правовою нормою є заборонене законом суспільно небезпечне діяння, описане або зазначене в диспозиції статті як правопорушення (склад злочину) з відповідною санкцією за його вчинення.
Під змістом конкретного складу злочину (певного правопорушення) слід розуміти сукупність найбільш загальних і типових його ознак, які виписані у диспозиції відповідної статті закону або випливають із змісту такої диспозиції.
Форма конкретної кримінально-правової норми (конкретного складу злочину) - це термінологічне закріплення її основних ознак в самій назві складу злочину. Тобто якщо змістом того або іншого складу злочину є сукупність його об'єктивних і суб'єктивних ознак, то формою такого складу злочину буде назва самого злочину в рубриці тієї чи іншої статті Особливої частини КК пом'якшуючих або обтяжуючих обставин. Наприклад, у чинному КК визначено чотири види крадіжки: 1) крадіжка без обтяжуючих обставин - простий її вид (ч. 1 ст. 81 та ч. 1 ст. 140 КК); 2) крадіжка за наявності обтяжуючих обставин - три її види (відповідно частини 2, 3, 4 ст. 81; частини 2, 3, 4 ст. 140 КК). До спеціальних складів злочинів віднесено законом розкрадання в будь-який формідержавного або колективного майна в особливо великих розмірах (ст. 86 КК).
Loading...

 
 

Цікаве