WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Корисливі посягання на власність, поєднані з розкраданням майна - Реферат

Корисливі посягання на власність, поєднані з розкраданням майна - Реферат

відповідальність за розкрадання мисливських (гладкоствольних) та пневматичних рушниць, сигнальних, стартових та газових пістолетів, ракетниць, вибухових пакетів та інших імітаційнопіротехнічних і освітлювальних засобів, що не містять в собі вибухових речовин і сумішей, а також за розкрадання бойових припасів до гладкоствольної мисливської зброї.
Не може вважатися колективним або державним те майно, яке було одержане особою від колективної чи державної організації як позика, аванс, спецодяг або обмундирування, чи за трудовою угодою, оскільки таке майно з моменту його одержання особою стає її власністю або переходить у постійне індивідуально користування. Тому використання особою такого майна не за призначенням (розтрата або неповернення позики тощо) не може вважатися розкраданням. Викрадення такого майна у окремої особи утворює злочин проти індивідуальної власності громадян.
Незаконне володіння чужим майном особою, яка тимчасово правомірно володіє таким майном (перенесення майна пасажира носієм, примірювання речі її покупцем тощо), утворює залежно від способу заволодіння означеним майном ту або іншу форму розкрадання.
Предметом розкрадання може бути майно, що перебуває на труні або при ньому. При цьому не має значення, де і за яких обставин настала смерть людини, скажімо, при аварії потяга, судна, літака, автомашини тощо. Відповідальність за такий злочин настає за ст. 140 КК. Спеціальний склад злочину утворює викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих і поранених (мародерство - ст. 260 КК), а також викрадення предметів, або знаходяться в могилі чи на могилі (ст. 212 КК).
Предметом розкрадання може бути лише майно, що не належить винному, є для нього чужим. Тому таємне вилучення своєї речі із чужого володіння не є крадіжкою. Водночас таємне заволодіння своїм власним майном, яке перебувало згідно з угодою між сторонами в чужому правомірному володінні, з метою подальшого затребування з особи, яка тимчасово володіла майном, вартості такого майна треба розглядати як шахрайство. У цьому випадку матеріальна шкода завдається боржнику, оскільки він, будучи введеним кредитором в оману, виконав майнове зобов'язання перед кредитором відповідно до угоди між сторонами.
Предметом розкрадання може бути майно, яке було забуте власником у відомому йому місці (річ була випадково залишена в купе вагона або в приміщенні установи тощо). Таємне заволодіння таким майном у випадку, коли винна особа розуміла, що власник повернеться за своїм майном, утворює склад злочину - крадіжка майна.
Не буде розкраданням привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, цінного майна, яке завідомо належить колективній чи державній організації. Таке привласнення утворює злочин, описаний у ст. 88 КК. Не є розкраданням і обманне ухилення особи від передачі відповідно до закону, договору або інших зобов'язань у колективну чи державну власність індивідуального майна, наприклад, ухилення від сплати податку або від сплати комунальних послуг. Такі діяння охоплюються ст. 87 або ст. 1482 КК.
За відсутністю майнових ознак не може бути предметом розкрадання електрична або теплова енергія. Незаконне використання цих видів енергії кваліфікується за ст. 87 КК.
Не вважаються предметом розкрадання авторство на літературні, мистецькі та художні твори, а також ідеї, погляди та інформація. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва (плагіат) утворює злочин, передбачений ст. 136 КК.
Майно, що є складовою загальної спільної власності громадян, не може бути предметом розкрадання з боку одного із таких власників.
Об'єктивна сторона розкрадання полягає в тому, що особа певним способом (таємно, відкрито, шляхом обману, протиправного утримання, шляхом насильства або погрозою насильства особі, у віданні або під охороною якої перебуває майно) обертає індивідуальне (приватне), колективне чи державне майно на свою чи іншої особи користь.
Закон визначає відповідальність за 8 форм розкрадання майна: крадіжку; грабіж; шахрайство; привласнення; розтрату; розкрадання шляхом зловживання посадовою особою своїм посадовим становищем; розбій; вимагательство. Для кожної форми розкрадання обов'язковою ознакою є притаманний лише їй спосіб дії винної особи. Однак розкрадання як родове поняття передбачає також наявність загальної об'єктивної ознаки (критерію), яка характерна для всіх форм розкрадання. Це положення є загальноприйнятим у теорії кримінального права. Розходження в поглядах вчених пов'язані з назвою (терміном) такої ознаки і визначенням її змісту. Одні автори вважають, що об'єктивна сторона розкрадання - це обернення винним державного або колективного майна у свою власність. Це твердження, як неодноразово зазначалося в юридичній літературі, є безпідставним, оскільки право власності є завжди правомірним, тому що воно включає певні правомочності, надані власнику майна законом. Неправомірної власності не існує. Поняття "власність" завжди передбачає, що майно знаходиться у особи на законних підставах. Тому твердження про наявність при розкраданні майна такої загальної об'єктивної ознаки, як обернення викраденого майна у власність винного, є невиправданим і неприйнятним.
Деякі вчені пропонують визначати об'єктивну сторону всіх форм розкрадання за критерієм заволодіння майном. Ця ознака певною мірою відображає сутність об'єктивної сторони розкрадання, але не вичерпує її змісту. Тільки для деяких форм розкрадання (наприклад, крадіжки, грабежу, розбою) характерним є заволодіння майном; ця ознака відсутня при розкраданні майна у формі привласнення і розтрати та розкрадання майна шляхом зловживання посадовою) особою своїм посадовим становищем. За цих форм розкрадання мас місце не заволодіння майном, оскільки винна особа володіє таким майном і розпоряджається ним правомірно, а вчиняється протиправне обернення майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні, на свою користь.
Отож термін "заволодіння майном" невиправдано звужує поняття розкрадання, а тому не може розглядатися як загальна ознака об'єктивної сторони розкрадання.
Об'єктивним критерієм усіх форм розкрадання є обернення індивідуального (приватного), колективного або державного манна на свою або іншої особи користь.
Поняття "обернення майна на свою або іншої особи користь" означає одержання матеріальної вигоди, наживи за рахунок матеріальних цінностей приватної особи, колективу або держави без оплати їх вартості та відшкодування їх еквіваленту. Однак і цей критерій сам по собі не г, єдиною об'єктивною підставою відповідальності за розкрадання майна. Лише в поєднанні з конкретним, зазначеним у законі способом дії винного та предметом злочину цей критерій надає будь-якій формі розкрадання специфічну характеристику.
Розкрадання вважається закінченим злочином з моменту обернення винним чужого майна на свою або іншої особи користь (розбій вважається закінченим з моменту нападу за наявності такої мети, авимагательство - з моменту вимагання майна з відповідною
Loading...

 
 

Цікаве