WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конспект лекцій з міжнародного приватного права. - Реферат

Конспект лекцій з міжнародного приватного права. - Реферат

системы права при определении дееспособности ф/л существенное значение имеет закон места постоянного проживания лица (lex domicili). В континентальной системе дееспособность определяется исходя из принципа lex patriаe (т.е. по закону гражданства). В некоторых странах используются оба принципа в том или ином соотношении.
Лицо, признанное недееспособным или ограниченное в дееспособности по праву lex patriаe, должно считаться таковым и в других странах.
Украинское законодательство, а именно ст.566 ЦКУ, гласит, что гражданская дееспособность иностранного гражданина определяется по закону государства, гражданином которого он является, а дееспособность лица без гражданства определяется по закону государства, в котором это лицо имеет постоянное место жительства.
Существуют исключения из этого общего правила:
" гражданская дееспособность иностранных граждан и лиц без гражданства в отношении сделок, совершенных на территории Украины, определяется по украинскому законодательству;
" гражданская дееспособность иностранных граждан и лиц без гражданства определяется по украинскому праву в отношении обязательств, возникших из причинения вреда;
" иностранные граждане, постоянно проживающие на территории Украины, могут быть признаны недееспособными или ограниченно дееспособными только по законодательству Украины.
Ст. 1564 проекта ЦКУ: "Право- и дееспособность определяются по личному закону физического лица. Право- и дееспособность в отношении сделок определяются по закону места совершения сделки. Признание лица недееспособным или ограничение лица в дееспособности происходит по личному закону лица. Установление и отмена опеки или попечительства определяется личным законом подопечного".
Безвестное отсутствие.
На сегодня в Украине нет нормы, которая бы определяла по каким нормам будет определяться отсутствие физического лица. Безвестно отсутствующими могут быть объявлены только иностранцы, которые постоянно проживают в Украине.
1993 год - В рамках СНГ подписана Минская конвенция и несколько двухсторонних договоров об объявлении безвестно отсутствующими. Физическое лицо объявляется безвестно отсутствующим по закону той страны, где были последние данные, что оно живо.
Ст.1565 проекта ЦКУ: "Основания и правовые последствия признания лица безвестно отсутствующим или объявления его умершим определяются последним из известных личных законов лица, которое исчезло".
Лекція 7. Особливості правового статусу юридичної особи в МПрП.
Під терміном "національність" юридичної особи (умовна категорія) розуміється державна приналежність юридичної особи, яка б визначала її статус як суб'єкта приватного права.
Щодо юридичних осіб необхідно розрізняти два терміни: правовий статус - сукупність прав та обов'язків суб'єкта та правовий статут - правове положення суб'єкта приватного права.
Шляхом визначення "національності" юридичної особи можна дати відповідь на наступні питання:
a) чи є ця організація юридичною особою?
b) який обсяг правоздатності має ця юридична особа?
c) які повноваження мають органи правління юридичної особи?
d) який порядок виникнення, припинення, реорганізації застосовується до ю/о?
e) доля майна ю/о, якщо вона припиняє своє існування?
Теорії визначення "національності" юридичних осіб:
1. Теорія "осідлості" юридичної особи. Її прибічники розділились на декілька течій. Одні стверджують, що юридична особа належить державі, де знаходиться її адміністративно управлінський центр (існує проблема з визначенням самого поняття "адміністративно-управлінського центру"). Другі думають, що юридична особа в своєму правовому статусі відноситься до тієї правової системи, де вона здійснює основну господарську діяльність (ця точка зору характерна для країн, що розвиваються, як Ірак, Сірія, Єгипет, Йемен).
2. Теорія інкорпорації. Має своє коріння в англосаксонському праві. Означає, що національність ю/о та її особистий статут визначаються по закону тієї країни, де ю/о зареєстрована. На перший погляд, теорія інкорпорації має свої переваги, але з її впровадженням у практику виникло багато проблем, найсерйознішою з яких стала реєстрація ю/о в офшорних зонах.
3. Теорія статутної осідлості. В 1956 році Гаазькою конвенцією про визнання прав юридичних осіб за іноземними компаніями та асоціаціями була зроблена спроба об'єднати два попередніх підходи. Таким чином, національність юридичної особи можна визначити за законом країни, де вона зареєстрована і де за статутом знаходиться її орган управління. Довгий час після розробки ця теорія не була задіяна, однією з перших спроб надати їй реального звучання стала укладена в 1968 році в рамках ЄЕС Конвенція про визнання компаній. Нажаль навіть у синтезованому вигляді, ці теорії не вирішують проблему обходу закону.
4. Теорія контролю. Эта теория была первоначально сформулирована во время первой мировой войны и применялась в судебной практике в борьбе с нарушением законодательства о "враждебных иностранцах". Этот вопрос впервые возник в английской судебной практике в известном деле Даймлера (1916 г.). В Англии была учреждена акционерная компания по продаже шин. Ее капитал состоял из 25 тыс. акций, из них только одна принадлежала англичанину, а остальные находились в руках германских собственников. Компания была зарегистрирована по английским законам. С точки зрения английского права компания - английское юридическое лицо. Однако, суд признал, что в данном случае надо установить, кто контролирует юридическое лицо, и соответственно с этим решил вопрос о его фактической принадлежности. В дальнейшем критерий контроля был воспринят законодательством ряда государств, предусматривающим, что под "враждебным юридическим лицом" понимается юридическое лицо, контролируемое лицами враждебной национальности. Критерий контроля применялся после второй мировой войны во всех случаях, когда особенно важно было установить действительную принадлежность юридического лица. Как и другае правовые категории, этот критерий используется различными государствами в зависимости от целей их экономической политики.
Есть несколько подходов к определению принципа контроля за юридическим лицом. Правовой режим юридического лица определяется по законодательству того государства:
a) гражданами которого фактически контролируется это ю/л;
b) из которого исходит основной капитал;
c) в интересах которого ю/л осуществляет свою хозяйственную деятельность.
Теория контроля наиболее еффективна, когда экономика государства находится в кризисной ситуации, например, из-за ведущихся на его территории броевых действий.
Особливості регулювання ТНК.
Поява ТНК спричинилачетверту кризу в приватному праві.
Виникнення м/н монополій, процеси глобалізації та інтернаціоналізації призвели до того, що діяльність юридичних осіб припинила обмежуватись кордонами лише однієї країни. Після ІІ світової війни почався бурхливий рост багатонаціональних компаній.
ТНК є національними по своєму капіталу,
Loading...

 
 

Цікаве