WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конспект лекцій з міжнародного приватного права. - Реферат

Конспект лекцій з міжнародного приватного права. - Реферат

єдине поняття шлюбу).
В Великобританії та США єдиних кодифікацій не існує.
Лекція 4. Поняття колізійної норми.
Колізійна норма - це інструмент, за допомогою якого вирішується проблема, право якої країни підлягає застосуванню в даному випадку. Колізійна норма не відсилає до конкретної правової норми в іноземному праві, вона лише визначає певний правопорядок, до якого необхідно звернутись. Конкретну норму вже потім потрібно відшукати в іноземному праві.
Виникнення колізії означає конфлікт між системами права в цілому. Для вирішення конфлікту сторони зобов'язані застосовувати колізійну норму, оскільки вона була спеціально для цього створена.
Іноді колізійні норми можуть зтикатись з проблемою дії законів у часі. Автоматично постає питання зворотньої сили: застосовувати право, яке існувало в момент укладення договору, наприклад, чи нове законодавство? Найчастіше практика вирішує це питання шляхом застосування норм, що існували на той період (час укладення угоди). Також практикуються спеціальні застереження щодо зворотньої сили, в яких сторони висловлюють свою волю щодо дії договору в часі.
Спеціальні норми не застосовуються навіть в тому випадку, коли є відсилання до іншої правової системи (наприклад, щодо статусу суб'єкта), оскільки в них є спеціальний адресат.
Колізійна норма - це правило, яке визначає, право якої країни має бути застосоване до відповідних цивільно-правових відносин. Поява колізійних норм викликала інтенсифікацією м/н співробітництва та глобалізацією світових господарських зв'язків.
Сама по собі колізія може виникнути в будь-якій сфері права.
Склад і види колізійних норм.
Колізійна норма складається з двох частин:
a) об'єм або обсяг колізійної норми - це визначення комплексу відносин, до яких дана колізійна норма застосовується;
b) прив'язка - вказівка на той правопорядок, що має бути застосований до відповідного комплексу відносин.
Існує наступна класифікація колізійних норм:
(i) такі, що в односторонньому порядку визначають межі застосування свого власного права до відносин, ускладнених іноземним елементом. Відсилають тільки до свого права;
(ii) двосторонні. Містять загальне правило, на основі якого можна застосовувати норми іноземного чи вітчизняного права. Прив'язка в двосторонній колізійній нормі отримала назву "формула прикріплення".
Колізійні норми можна розділити на:
(i) імперативні. Носять незаперечний характер, відхід від них карається відповідальністю. ч.5 ст.570 ЦКУ.
(ii) диспозитивні. Надають учасникам правовідносин можливість самостійно врегулювати свої відносини, в разі відсутності подібного врегулювання, визначають певні обов'язкові для виконання правила поведінки. ч.1 ст.569 ЦКУ.
(iii) альтернативні. Визначають декілька варіантів вирішення колізії, сторони можуть обрати один з них. ч.2 ст.570 ЦКУ.
(iv) комулятивні. Відсилають до декількох правопорядків за раз. Ст.14 Закону про МПрП Польщі: "Можливість укласти шлюб встановлюється законом громадянства осіб".
Колізійна норма, як і будь-яка інша складається з:
" гіпотеза - умови, за яких ця норма застосовується (ст.569(4) ЦКУ).
" об'єм (комплекс правовідносин, до яких ця норма застосовується).
" прив'язка.
Основні типи колізійних норм.
1.
Для того щоб отримати доміцілій в Україні або в Росії, необхідно мати спеціальний документ - вид на проживання.
В англійській системі права людина отримує доміцілій з народження (фактично, це місце її народження). Доміцілій може бути змінено добровільно (за власним бажанням) або примусово (в судовому або адміністративному порядку).
2. "Національність" юридичної особи визначається законом lex societatis. Вирішується:
a) чи може це об'єднання розглядатись як юридична особа;
b) об'єм правоздатності ю/о;
c) повноваження органів управління ю/о;
d) порядок створення, ліквідації. реорганізації ю/о;
e) доля майна ліквідованої ю/о і т.д.
3. Lex rei sitae - закон місцезнаходження речі. Найстарший з колізійних принципів, оскільки він був сформульований ще римськими юристами. Спочатку поширювався на всі права власності (в т.ч. і на зобов'язальне право). Згодом цей принцип розділився на дві форми його застосування:
a) одні країни вважали, що будь-які правовідносини з права власності, ускладнені іноземним елементом, мають вирішуватись за цим законом (виключення становить право інтелектуальної власності);
b) в інших країнах цей закон застосовувався лише до нерухомості, до рухомих речей - тільки в тому випадку, коли це спеціально обумовлено в законі або погоджено сторонами в договорі.
Юридична класифікація речей.
З цивільно-правової класифікації речей у внутрішньому праві для міжнародного права значення має:
(i) поділ речей на рухомі і нерухомі; поділ речей на такі, що можуть і що не можуть бути відчужені;
(ii) вирішення питання, чи може бути ця річ взагалі предметом права власності;
(iii) об'єм майнових прав. В різних правових системах він різний. В романо-германській системі він максимальний, в країнах англосаксонського або соціалістичного права - мінімальний.
(iv) порядок виникнення і припинення права власності (з моменту передачі речі - реальний, з моменту підписання угоди - консенсуальний). Порядок встановлюється законом місцезнаходження речі.
Виключення з Іex rei sitae:
(i) право власності при спадкуванні (відбувається по особистому закону спадкодавця: або закон громадянства, або закон місцепроживання).
(ii) дієздатність особи на укладання угод з рухомим майном (особистий закон);
(iii) майнові права на речі або товари, які знаходяться в дорозі (за законом країни місця відвантаження);
(iv) майно іноземної ю/о при її ліквідації (його доля вирішується по закону приналежності юридичної особи);
(v) перевезення цінних речей, грошей, наприклад (їх доля підкоряється особистому закону власника цих речей).
4. Lex loci actus - закон місця здійснення дії (на сьогоднішній день в такому вигляді не застосовується). Він розпався на декілька колізійних прив'язок:
a) Lex loci contractus - закон місця укладення угоди. Актуальний коли вирішується питання про форму договору. Що є місцем укладення договору? За англосаксонським правом - місце відправлення акцепту; за континентальним правом - місце отримання акцепта оферентом.
b) Lex loci solutionis - закон місця виконання зобов'язання. Це правило застосовується до визначення прав і обов'язків сторін, коли виникає питання про пряму відповідальність. ст.167 ЦКУ.
c) Lex regit actum - аналог Lex loci contractus. Застосовується для визначення форми будь-якої угоди. Буквально означає закон місця здійснення (укладення) угоди.
d) Lex loci celebrationis - закон місця укладенняшлюбу. Визначає форму укладення шлюбу, права та обов'язки сторін за шлюбним договором.
e) Lex loci delicti comita - закон місця здійснення правопорушення. Є два підходи до місця здійснення правопорушення: ряд європейських країн вважає, що таким
Loading...

 
 

Цікаве