WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конспект лекцій з міжнародного приватного права. - Реферат

Конспект лекцій з міжнародного приватного права. - Реферат

конфлікту юрисдикцій (питання підсудності справи), якщо відносини ускладнені іноземним елементом.
Вважається, що до МПрП відносяться не лише відносини цивільного характеру, а й кримінальні відносини.
Німецька школа МПрП.
Німецькі юристи трактують питання складу МПрП у дуже вузькому сенсі. Вони вважають, що до МПрП відносяться лише колізійні норми. В німецькій системі права є окрема галузь - право іноземців, де врегульовані питання громадянства та інші.
Англо-американська концепція МПрП.
В Великобританії МПрП розглядається як процесуальне право. В англійській системі вирішується не колізія в материальному праві, а питання юрисдикції. Судді звертаються до прецедентів і вирішують, чи ця справа підсудна англійському суду. Якщо так, тоді рішення виносить за матеріальними нормами англійського права.
Система МПрП.
Система МПрП як науки співпадає з курсом МПрП в підручниках, а система МПрП як галузі права виглядає наступним чином:
Загальна частина МПрП:
- предмет;
- система;
- принципи дії;
- джерела;
- вчення про колізійну норму;
- суб'єкти МПрП.
Особлива частина МПрП:
- колізії в сфері права власності;
- колізії в зобов'язальних відносинах;
- колізії в сфері інтелектуальної власності;
- колізії в сфері спадкових правовідносин;
- колізії в сфері шлюбно-сімейних правовідносин;
- колізії в сфері трудових правовідносин;
- питання процесу.
Лекція 2. Історія становлення МПрП.
МПрП як галузь права виникла з науки приватного права, а не навпаки. Для виникнення МПрП потрібна була наявність наступних передумов:
a) існування держав чи певних територій з різними за змістом системами цивільного права;
b) існування інтенсивного товарно- грошового обміну і активних контактів між державами;
c) визнання права іноземної держави.
Подібні передумови склалися в світі наприкінці ХІІІ ст. Між містами-державами вівся активний обмін. Виникали колізії і, щоб їх врегулювати, юристи почали звертатись до норм та процедур римського приватного права. Хоча в період римського панування і не було міжнародного приватного права, проте діяли норми jus gentium.
Зародки МПрП варто шукати в Середньовіччі. Після падіння Західної Римської імперії та утворення молодих варварських держав почали встановлюватись відносини між ними. Виникла норма, за якою в разі суперечки має застосовуватись право країни відповідача (вона посіла панівне місце в МПрП). При спадкоємстві застосовувалось право спадкодавця.
ХІІІ ст. - Міста активно включаються до обігу, створюють своє законодавство з торгових питань. Виникає так зване "право статутів" - самостійне право міст та вільних територій. Найбільш інтенсивно розвивались міста-держави Північної Італії. Вони створили значну правову базу, яка згодом була кодифікована у вигляді "статутів" - збірників діючих нормативних актів. Таким чином виникли перша передумова появи МПрП - наявність різних правових систем, і друга - інтенсивний обмін (торгівля з європейськими країнами і країнами Сходу).
Варварське право не було достатньо розвиненими, щоб запропонувати вирішення різноманітних колізій, які виникали в процесі обміну. На допомогу юристам прийшла більш досконала юридична техніка Давнього Риму, зібрана в Кодексі Юстініана. Глосатори - юристи, які досліджували давньоримське право, - спробували тлумачити норми Кодексу Юстініана таким чином, щоб вони вирішували правові колізії. Свої зауваження юристи залишали у вигляді поміток на полях або "глос", тому вони і отримали назву глосаторів.
Глоса юриста Аккурсія: "Если против жителя Болоньи подается иск в Мадене, то он не должен судиться по закону Мадены, поскольку он єтому закону не подчинен".
1314-1357 роки - Юристи Бартол і Бальд створили "теорію статутів". Вони вважали, що необхідно класифікувати всі закони (статути) в залежності від відносин, які вони регулюють (право власності, договірні відносини). Для класифікації статутів необхідно вибрати об'єкт, за яким ця класифікація буде проводитись, а опісля відповідно до виду сформулювати загальну колізійну норму. Особливістю "теорії статутів" був той факт, що колізійна норма обумовлена матеріальною нормою. Бальд визначив дві колізійні при'вязки:
" lex rei sitae - закон місцезнаходження речі. Має застосовуватись право країни, де знаходиться нерухомість.
Були сформульовані також наступні колізійні принципи:
a) майнові відносини, що виникли в сфері спадкового права, підпорядковуються праву країни спадкодавця.
b) lex contractus - якщо виникає колізія в сфері договірного права, має застосовуватись закон країни, де угода була здійснена.
" lex loci delicti commisio - закон місця заподіяння шкоди. Має застосовуватись право країни, де була заподіяна шкода.
Французька школа МПрП (XVI ст.).
В рамках французької школи МПрП відбувався розвиток "теорії статутів", але в іншому розумінні.
Справа в тому, що у Франції існувала глобальна проблема централізації державної влади і уніфікації цивільного права. Королівська влада, маючи достатньо клопоту з податками, фіском, державним устроєм, намагалась залишити регулювання відносин між індивідами на розсуд окремих територіальних одиниць. Тому склалася ситуація, коли кожна провінція мала свої звичаї (кутюми) і фактично "своє цивільне право". Досить частим явищем було зіткнення кутюмів, які регулювали по-різному тіж самі відносини. Французькі юристи більше клопоту мали не з колізіями в торгових відносинах між державами, а з міжобласними (міжпровінційними) колізіями.
Доктрина розвивалась в двох напрямках:
" юрист Шарль Дюмулен поставив собі за мету створити єдине національне право. Як це зробити? Зазвичай, при зіткненні правових систем кутюмів, сторони мають самостійно вибрати, норми якої з цих систем вони будуть застосовувати. Це принцип автономії волі сторін - lex voluntatis. Але може бути ситуація, коли сторони не дійшли згоди і не вибрали право, що робити в такому випадку? Шарль Дюмулен запропонував розбити всі кутюми (статути) на дві групи: персональні і реальні. Під персональними кутюмами він розумів правила поведінки, які б поширювались на всіх жителів провінції незалежно від їх місцезнаходження (такі що регулюють сферу особистого правового статусу людини). Реальні - це такі закони, які які обов'язкові для всіх осіб, які знаходяться на території цієї провінції (все те, що регламентує питання права власності).
" юрист Бертран д'Аржантре опублікував свою роботу "Коментарі до кутюмів Бретані", де він відстоював погляди протилежні поглядам Шарля Дюмулена. Він відстоював теорію автономності правових систем провінцій, за якою всі кутюми носять реальний характер: всі особи на території даної провінції мають підкорятись її правопорядку і в особистих відносинах також. Обгрунтував позицію: право- і дієздатність особи має визначатись законом місця її постійного проживання (lex domicili).
Голандська школа МПрП.
XVII ст. сформувалась голандська "теорія статутів".
Голандські юристи
Loading...

 
 

Цікаве