WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Класифікація запахових слідів, які використовуються в криміналістичній одорології - Курсова робота

Класифікація запахових слідів, які використовуються в криміналістичній одорології - Курсова робота

виявленні особистих речей що підігріваються; при виявленні на місці чи події виробництва обшуку речей, схожих з речами потерпілих; безпосередньо після вибірки людини; при виробництві одорологичного дослідження консервованих запахів; при здійсненні профілактичних заходів з метою попередження злочинів.
2. Використання інструментальних методів:
- при пошуку і виявленні монозапахів речовин, що стали чи можуть стати причиною аварій, катастроф, масових отруєнь, а також застосованих чи приготовлених до застосування для здійснення злочинів. Такими речовинами можуть бути паралітичні^-нервово-паралітичні, психотропні й інші, а також нафтопродукти, метан, бутан, тротил і так далі;
- у профілактичних цілях на прохідних фармацевтичних, хімічних і інших заводів, пов'язаних з виробництвом небезпечних речовин; на КПП в аеропортах, намитних пунктах, інших важливих і особливо важливих об'єктах;
- при виробництві оперативно-розшукових заходів для виявлення і документування злочинів, що готуються.
3. Використання нюху людини:
- при огляді місць подій, виробництві обшуків і інших слідчих дій, якщо маються добре помітні запахи парфумів, одеколонів, дезодорантів, ефіру, спирту, паливно-мастильних матеріалів, природного газу, що розкладаються продуктів, гару; при виявленні предметів, що мають зазначені запахи (наприклад, при виявленні на місці перебування трупа якого-небудь питного приладу зі стійким, добре помітним запахом вишневих кісточок можна припустити, що з метою умертвіння людини застосовувався ціаністий калій).
Слід зазначити, що виявлені на місці злочину предмети, що мають запахи, повинні бути пред'явлені понятим для посвідчення факту наявності конкретного запаху і відібрані за правилами, пропонованим до запахоносіїв для подальшої консервації запаху. Про це робиться відповідно запис у протоколі слідчої дії;
До сказаного вище необхідно додати такий досить ефективний засіб, як "СП-80", застосовуваний в місцях ймовірної появи передбачуваного злочинця. Він утворить додаткові запахові сліди, що сприяють швидкому пошуку й успішному виявленню злочинців.
Кожний з перерахованих напрямків сприяє рішенню оперативно- розшукових задач, висуванню і перевірці версій, пошуку і збиранню доказів, визначенню шляхів розслідування злочинів.
У зв'язку з викладеним доцільно було б створити на базі існуючої одорологичної лабораторії при ЭКЦ МВС РБ дві науково - дослідницькі групи. Одна з яких їх займалася б дослідженням проблем використання здібностей службово-пошукових собак (можливо, і інших тварин) по зазначеним вище напрямках з метою розробки науково-практичних рекомендацій, а також вивченням питань їхнього підбора і дресирування для кожного конкретного напрямку. Інша група фахівців досліджувала б питання одорологичної ідентифікації запаху як з - використанням здібностей тварин, так і за допомогою інструментальних методів. У цю групу поряд з фахівцями-техніками повинні входити і біологи, головною задачею яких є дослідження природи запаху і нюху.
Як показано вище, криміналістична одорологія має широкий спектр напрямків її застосування. Фокус кожного з них зводиться до використання виявлених на місці події запахових слідів з метою розкриття, розслідування чи попередження злочинів. Варто розрізняти поняття "запах" і "запаховий слід". Під запаховим слідом прийнято розуміти залишені в результаті взаємодії (контакту) джерела запаху з предметами навколишньої його обстановки молекули речовини, що пахне, (запаху). Ці молекули є матеріальними утвореннями, що володіють індивідуальністю і достатньою надійністю визначення по ним джерела запаху.
У залежності від тих чи інших основ запахові сліди бувають біологічного та органічного походження: сліди людей, тварин, парфумерних виробів, харчових ароматів, ефірних олій, нафтопродуктів, лікарських препаратів, вибухових, наркотичних чи отруйних речовин і так далі. У свою чергу запахові сліди людини підрозділяються на місцеві (запахи тіла); загальні (комплексні запахи тіла, одягу, взуття, зубної пасти, парфумів, одеколонів, чи кремів дезодорантів); екзогенні (запахи навколишнього середовища ); ендогенні ( що з'явилися в результаті захворювань, уживання ліків чи спеціальних харчових компонентів); змінні (під впливом умов навколишнього середовища); незмінні (консервовані). Крім того, запахові сліди людини можна підрозділити на чоловічі, жіночі і дитячі. Замічено, що грудні діти до 10-місячного віку не мають індивідуального запаху.
Запахові сліди людини вилучаються з місця події для встановлення її конкретної особи, а також визначення приналежних їй предметів, що знаходилися в контакті з нею. Предметами - запахоносіями чи об'єктами - добору запахових проб можуть бути плями висохлої крові, волосся, крайки нігтів, частини тіла, що не мають гнильних утворень (у тому числі і висохлі); сперма, слина, потожирові виділення, особисті речі (одяг, взуття, аксесуари); недокурки, знаряддя злочину, сліди взуття, ніг, рук і інших ділянок тіла (особливо покритих волоссям); предмети, що знаходилися в контакті з людиною не менш ніж пів години. При доборі запахових проб необхідно враховувати умови слідоутворення запаху:
- стан умо навколишнього середовища й атмосферні фактори (дощ, сніг, вологість, температуру, рух повітря тощо), що впливають на збереження запахових слідів;
- можливі терміни збереження запахових слідів на об'єктах (пористі предмети утримують запах довше);
- час контакту джерела запаху з об'єктом;
- фізіологічний стан і особливості людини - джерела запаху (рівень гігієнічної культури, психічний стан, пітливість, фізичні навантаження в момент залишення запахових слідів);
- ступінь захищеності предметів-запахоносіїв
інші фактори.
У вітчизняній практиці зразки запаху особи, що перевіряється, відбираються в такий спосіб. Підозрюваний запрошується в ОВД, де йому пропонується на початку потримати фланелеві серветки в руках, а потім (протягом пів години) під ступнями. Після цей адсорбент консервують. При відсутності офіційних основ підозрювати конкретну людину зразки його запаху відбираються негласно.
Для транспортування скляних емностей доцільно мати шухляду чи інше відповідне пристосування, що має ніші для кожної банки, що покликано охороняти їх від руйнування.
Законсервовані запахоносії зберігають на стелажах у сухому приміщенні (банку запахів), де підтримується рівномірна позитивна температура близько 15-20°С. Запахоносії групуються в залежності від прийнятої класифікації, наприклад за часом і видом зробленого злочину і т.д..
У ряді випадків виникає необхідність в одержанні дубліката запахоносія. Для цього в судину з запахоносієм містяться додаткові уніфіковані запахоносії, кількість яких залежить від бажаного числа дублікатів (але не слід поміщати в одну ємність більше трьох-чотирьох запахоносіїв).
Не менш ніж через добу підкладені уніфіковані запахоносії витягаються і
Loading...

 
 

Цікаве