WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Класифікація запахових слідів, які використовуються в криміналістичній одорології - Курсова робота

Класифікація запахових слідів, які використовуються в криміналістичній одорології - Курсова робота

тварин, що пахне, то розкриється перспектива інструментального дослідження запаху, виділюваного живими організмами, стане доступним виробництво ідентифікації джерела запаху за допомогою приладів. А поки необхідно використовувати найбільш дешевий, економічний, відносно невибагливий, один з найефективніших, надійних і універсальних аналізаторів запаху природний нюх собаки й інших тварин.
Питання про те, як формується молекула запаху, до кінця наукою не вивчено. Однак на підставі уже відомих фактів, встановлених у результаті дослідів і наукових досліджень, можна припускати, що запахова клітка зароджується в надрах живого організму.
Запах тварин, зокрема людини, являє собоюдифузійний букет виділюваних живим організмом речовин, що пахнуть, в основі яких лежить індивідуалізоване (властиве тільки тому чи іншому живому організму) постійно продуцируема, відносно стійка в умовах навколишнього середовища речовина.) Як установлено вченими, основна речовина, що пахне, міститься в крові, волосяному покриві, нігтях (пазурах), в органах і інших тканинах тварин, а також у слині, пітожирових і інших виділеннях органів внутрішньої секреції організму (наприклад, у виділюваних спеціальними залозами сильно пахнучих речовинах, якими тварини позначають свою територію). До основного запаху домішуються запахи виведених з організму речовин - перероблених продуктів харчування, лікарських препаратів тощо. До виділюваного комплексного запаху приєднуються в результаті взаємопроникнення периферійні запахи, у також запахи тіла (одягу, що носяться,предметів і речей на тілі й у кишенях, побутових і виробничих приміщень); професійні запахи (медпрепаратів - у фармацевтів і лікарів, бензину і солярки у водіїв) і так далі.
У результаті дослідів було встановлено, що вилучені в тогї самої людини або тварини, але з різних частин тіла (ніг, тулуба, голови) запахові зразки найчастіше "дізнавалися" спеціально підготовленим собакою лише при ретельному принюхуванні, тоді як вибірка зразків запаху з тої самої ділянки тіла відбувалася без всяких утруднень. Отримані досвідчені знання наштовхнули на думку про те, що комплексний запах людини неоднорідний. На різних ділянках тіла до основної речовини, що пахне, домішуються різні супутні (додаткові) запахи, виділювані людськими органами, що відрізняються друг від друга по хімічному складу. На питання, що ж складає основу запаху і чому вона незмінна у всіх частинах організму, ще мають відповісти вчені - одорологи. На погляд більшості авторів, виділення основної речовини, що пахне, живими організмами являє собою сукупність складних біологічних явищ, що послідовно відбуваються усередині організму. Дотепер весь процес генерування речовини, що пахне, тваринами до кінця не досліджений. Безумовно те, що одним на остаточних його етапів є потовиділення. Функціонування пітожирових залоз і виділення поту вивчені біологією і використовуються в медицині, однак про механізм зародження основ запаху та про шлях, що він проходить, можна лише догадуватись. Ґрунтуючись на знаннях анатомії, біології, хімії, фізики, інших наук, на деякому практичному досвіді, озброївшись інтуїтивним чуттям, спробуємо представити весь процес формування запахової клітки.
Відомо, що клітини, з яких складаються тканини живого організму, виконавши своє призначення, відмирають. Частина компонентів клітки, що розпалася, перетворюється в живильне середовище,інша порівняно велика їхня частина, разом з переробленими продуктами харчування організму виступає в ролі так званого шлаку. Він виводиться з організму різними шляхами: фільтрується нирково-сечовою системою, вивільняється кишечником, виділяється пітожировими залозами. Саме в підшкірні пітожирові мішечки доставляється кров'ю частина перероблених організмом що розпалися чи відмерли кліток і продуктів обміну речовин, що через пори виводяться назовні. Кров у даному випадку виконує транспортні функції. От цей виведений потім шлак і містить основні компоненти індивідуального запаху, що прийнято називати летучими метаболітами. Під метаболітами варто розуміти продукти перетворення сукупності внутрішньоклітинних реакцій, що забезпечують обмін речовин в організмі, а також продукти розпаду клітин, що виносяться назовні потом.
Індивідуальність і генетична обумовленість метаболітів пояснюється тим, що утворюючі їхні компоненти, як і всі тканини органів людини, сформовані на основі єдиної молекули дезоксірибонуклеінової кислоти (ДНК). Оскільки імовірність збігу ДНК у двох людей складає один випадок на 4 мільйони чоловік, то метаболіти практично мають неповторну біохімічну структуру.
Сказане підтверджують дослідження зоологів, що позитивно вирішили питання про наявність індивідуального коду в альфакторних сигналах (нюхових мітках) ссавців. Наявність індивідуального запаху людини також підтверджується дослідженнями як за рубежем, так і в колишньому СРСР. Наприклад у ЇМ (ВНКЦ) МВС СРСР проведено близько 2000 різних експериментів по встановленню індивідуальності запаху, у яких брали участь понад 4000 чоловік, у тому числі 200 родичів і 4 пари близнюків. Крім інших запахових об'єктів, у них вилучалися зразки висохлої крові, волосся, що зберігалася 9-16 років і були ідентифіковані зі свіжевилученими. Дослідження поту людини при розщепленні його на три складові - лужну, нейтральну і кислотну - показали, що індивідуальний фактор суб'єкта міститься тільки в кислотній фракції (масляній кислоті). З цього був зроблений висновок про те, що індивідуальний запах людини є генетично обумовленою ознакою специфічних речовин, що містяться в поті, крові й інших тканинах людини, сприйманих біодетектором (собакою) як неповторна особливість конкретного суб'єкта.
Виходячи зі сказаного можна пояснити причину деяких властивостей запаху. Так, приміром, безперервність виділення живими організмами запаху обумовлена постійністю процесу обміну речовин і зміною старих кліток тканин організму зароджуючимися новими (за винятком кліток нервової системи). Відносна стійкість запаху пояснюється тим, що метаболіти є кінцевим продуктом тривалого процесу біохімічної переробки організмом кліток, що розпалися, і продуктів обміну речовин. Подільність запаху полягає в тім, що його основа складається з безлічі однорідних біохімічних з'єднань, що мають цілісну молекулярну структуру, а тому, розсипаючись, вона не руйнується.
Слід також зазначити, що життя живих організмів не виключає різкої зміни умов їхньої діяльності, викликаної як зовнішніми, так і внутрішніми факторами взаємодії організму з навколишнім середовищем. Такого роду екстремальні ситуації викликають роздратування психіки тварини, що у свою чергу сприяє підвищеному виділенню адреналіну і більш бурхливої діяльності кліток, ніж при нормальних умовах. Усе це призведе до інтенсивного утворення і виділення запахових метаболітів, а також зростанню їхньої концентрації в місцях перебування тварини за відносно короткий період часу.
Loading...

 
 

Цікаве