WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури - Реферат

Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури - Реферат

комплек-сів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони заказники поділяються на ландшаф-тні, лісові, ботанічні, загально-зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карс-тово-спелеологічні; пам'ятки природи поділяються на комплексні, бота-нічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Законодавством автономної Республіки Крим може бути встановле-но додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фон-ду [1, 271].
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 року № 466 затверджено Положення про Державний реєстр національної куль-турної спадщини.
Державний реєстр вводиться відповідно до Основ законодавства України про культуру, затверджених Верховною Радою України 14 лю-того 1992 року з метою обліку об'єктів матеріальної і духовної культу-ри виключної історичної, художньої чи іншої культурної цінності, які мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу і вивчають його вклад у світову культурну спад-щину.
В Державний реєстр заносяться пам'ятки історії, археології, місто-будування і архітектури, мистецтва, а також документальніпам'ятки. До нього можуть бути занесені і інші об'єкти, що становлять виключну цін-ність з погляду історії, культури, етнології або науки.
Про взяття пам'ятки історії чи культури, а також території чи об'єкта природно-заповідного фонду під охорону держави відповідним органом приймається спеціальне рішення, про яке населення сповіща-ється через пресу, шляхом встановлення на пам'ятці охоронної дошки чи іншим способом.
Об'єктивна сторона розглядуваного злочину включає в себе різні способи впливу (механічний, хімічний, біологічний тощо), які ведуть до знищення, зруйнування чи зіпсування пам'яток історії і культури або території та об'єктів природно-заповідного фонду, взятих під охорону держави.
Знищення - це приведення об'єкта до повної непридатності з втра-тою можливості його відновлення.
Зруйнування - спричинення об'єкту серйозних ушкоджень, вна-слідок чого він втрачає свою цінність, але може бути відновлений.
Зіпсування - спричинення ушкоджень, що знижують історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність пам'яток, применшують природоохоронну, наукову, естетичне, рекреаційні цінність територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Злочин вважається закінченим при настанні згаданих наслідків.
У разі знищення, пошкодження взятих під охорону держави пам'яток історії чи культури або ж природних об'єктів у вигляді лісово-го масиву шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів - за ст. 207 і ч. 2 чи 3 ст. 89.
Кваліфіковані види незаконної порубки лісу, незаконного заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо при цьому знищується, руйнується або псується пам'ятка історії чи культури або об'єкт природно-заповідного фонду, взятий під охорону держави, також кваліфікується за сукупністю злочинів - за ч.2 ст. 160 чи ч. 2 ст. 162 і ст. 207.
Відповідно до Закону від 16 червня 1992 року "Про природно-заповідний фонд України" розмір шкоди, заподіяної порушенням зако-нодавства про природно-заповідний фонд, визначається на підставі ка-дастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу тери-торій і об'єктів, яка проводиться згідно з цим законом, і такс для обчис-лення розміру шкоди, спричиненої порушенням цього законодавства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 року № 239.
Відповідно до Положення про Червону книгу України, затвердже-ного постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року "Про Червону книгу України" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 1 червня 1993 року № 399 "Про розміри компенсації за добування (збирання) і шкоду, спричинену видам тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, яким затвердив відповідні такси і визнав такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 11 чер-вня 1992 року № 325 "Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних і водних рослин" в частині, яка стосується видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.
Суб'єктивна сторона передбаченого ст. 207 КК злочину характе-ризується умислом (прямим і непрямим). Мотиви можуть біти різними: помста, корисливість, інша особиста заінтересованість, хуліганські спо-нукання. Якщо ушкодження пам'яток було пов'язане з викраданням їх частин, вчинене при наявності для цього всіх підстав, має кваліфікувати-ся не лише за ст. 207, а й як посягання на власність. Вчинення розгляду-ваного злочину з хуліганських спонукань має кваліфікуватись за ст. 207 і ч. 2 ст. 206.
Необережне спричинення шкоди пам'яткам історії, культури, при-родним об'єктам при наявності необхідних для цього підстав може тягти відповідальність за статтями 90, 215, 219, 220, 228 КК тощо. Порушен-ня правил охорони і використання пам'яток історії та культури може тя-гти відповідальність за ст. 92 КАП.
Суб'єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку.
Література
1. Закон України від 16 червня 1992 року "Про природно-заповідний фонд України" // Закони України, Том 3, К., 1996.
2. Закон України від 13 липня 1978 року "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" // Відомості Верховної Ради УРСР, 1978, № 30.
3. Закон України від 24 грудня 1993 року "Про Національний архівний фонд і архівні установи" // Закони України. Том 6, К., 1996, С. 387).
4. Коржанський М.Й. Популярний коментар Кримінального кодексу. К., Наукова думка, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве