WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури - Реферат

Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Знищення і зруйнування пам'яток історії і культури
Стаття 201 Кримінального кодексу
(із змінами, внесеними Указом від 12 січня 1983 року і Законами від 8 лютого 1995 року, 6 березня 1996 року // Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, № 4, С. 50; Відомості Верховної Ради України, 1995, № 8, С. 53; 1996, № 15, С. 70).
Умисне знищення, зруйнування чи зіпсування пам'яток історії і культури, взятих під охорону держави, або територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або ви-правними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Об'єктом злочину є основні принципи духовного життя суспільст-ва, зокрема встановлений порядок поводження з культурними цінностя-ми.
Конституція України проголошує: "Культурна спадщина охороня-ється законом" (ч. 4 ст. 54); "Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність…" (ч. 5 ст. 54); "Кожен зобов'язаний не заподіяти шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки (ст. 66).
Предметом даного злочину є пам'ятки історії та культури, взяті під охорону держави, а також території та об'єкти природно-заповідного фонду. Пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і пред-мети, пов'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспі-льства і держави, втори матеріальної і духовної творчості, які станов-лять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність. Всі вони охороняються державою.
Це можуть бути пам'ятки історії (будинки, споруди, пам'ятні місця і предмети, пов'язані з найважливішими історичними подіями в житті на-роду, розвитком суспільства і держави, науки і техніки, культури і побу-ту народів, з життям видатних політичних, державних, військових дія-чів, народних героїв, діячів науки, літератури і мистецтва), археології (городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, вироб-ництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам'яні скульптури, наскельні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного куль-турного шару стародавніх населених пунктів), містобудування і архітек-тури (архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової та народної архітектури, а також пов'язані з ними твори мо-нументального, образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти), мистецтва (твори монумен-тального, образотворчого, декоративно-прикладного та інших видів ми-стецтва), документальні (акти органів державної влади і управління, ін-ші письмові і графічні документи, кінофотодокументи і звукозаписи, а також стародавні і інші рукописи й архіви, записи фольклору і музики, рідкісні друковані видання).
До пам'яток історії та культури можуть бути віднесені й інші об'єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культур-ну цінність (статті 1, 6 Закону від 13 липня 1978 р. "Про охорону і ви-користання пам'яток історії та культури" // Відомості Верховної Ради УРСР.-1978.- № 30.- ст. 426).
Під охороною держави перебуває Національний архівний фонд України, призначений для задоволення інформаційних, соціально-культурних, наукових та інших потреб суспільства, реалізації прав та законних інтересів громадян. Відповідно до ст.1 Закону від 24 грудня 1993 р. "Про Національний архівний фонд і архівні установи" (Закони України. Том 6.- К., 1996.-С. 387).
Національний архівний фонд - це сукупність документів, незалеж-но від їх виду, місця створення і форми власності на них, що зберігають-ся на території України, відображають історію духовного і матеріально-го життя її народу та інших народів, мають наукову історико-культурну цінність, визнані такими відповідно експертизою і зареєстровані у по-рядку, передбаченому цим Законом. Документи Національного архівно-го фонду, що мають особливу історико-культурну цінність, визнаються унікальними документальними пам'ятками.
Порядок віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних документальних пам'яток, включення до Державного реєст-ру національного культурного надбання, а також їх зберігання затвер-джується Кабінетом Міністрів (ст. 20 Закону).
Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти при-родно-заповідного фонду й інші території та об'єкти, визначені відпові-дно до законодавства України (ч. 2 ст. 5 Закону від 25 червня 1991 року "Про охорону навколишнього природного середовища" // Закони Укра-їни. Том 2.- К., 1996.- с.48).
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного про-стору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоо-хоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природ-ного середовища.
Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. До природно-заповідного фонду належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біос-ферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно ство-рені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Залежно від походження, інших особливостей природних
Loading...

 
 

Цікаве