WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Значення об’єктивної сторони злочину - Реферат

Значення об’єктивної сторони злочину - Реферат

місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 163, є кон-тинентальний шельф України, ст. 204 - море.
Час вчинення злочину як ознака складу злочину - це визна-чений тимчасовий період, протягом якого може бути зроблений злочин. Час є обов'язковою ознакою складу конкретного злочину в тих випадках, коли його зазначено в законі як ту чи іншу части-ну року, місяця, тижня або доби. Наприклад, заборонений час як ознака складу злочину, передбаченого ст. 161 (Незаконне полю-вання).
Обстановка вчинення злочину - це сукупність передбаче-них законом зовнішніх обставин, що характеризуються прилюдні-стю (публічністю) певних подій.
Прилюдність або наявність подій як компоненти обстановки іноді безпосередньо зазначаються в законі. Так у ст. 189 ідеться про прилюдну образу представника влади або громадськості, який охороняє громадський порядок.
Знаряддя і засоби вчинення злочину - це ті знаряддя і прис-тосування, за допомогою яких був зроблений злочин. Викорис-тання злочинцем тих або інших засобів також може істотно впли-вати на ступінь суспільної небезпеки діяння. У тих випадках, коли відповідні засоби і знаряддя підвищують його суспільну небезпе-ку, вони включаються законодавцем у число ознак об'єктивної сторони складу злочину.
Під способом учинення злочину розуміються ті прийоми і методи, що використовував злочинець для вчинення злочину.
Своєрідним поєднанням місця, часу та обстановки є ситуа-ція вчинення злочину. Наприклад, поняття " бою" означає не лише певний проміжок часу, а й наявність подій, що мають соціа-льне значення. Так само не охоплюються терміном "місце вчинен-ня злочину" такі ситуації, як "поле бою", "район воєнних дій" то-що).
У тих випадках, коли місце, час, обстановка, засоби і знаряддя, а також засіб учинення злочину не є ознаками об'єктивної сторони складу злочину, вони, як було відзначено, не байдужі для кримі-нальної відповідальності, тому що можуть враховуватися як зм'я-кшуючі або обтяжуючі відповідальність обставини при призна-ченні покарання або мати важливе доказове значення по криміна-льній справі.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
За Конституцією Україна є суверена і незалежна, демокра-тична, соціальна, правова держава (ст.1). Але це тільки загальні конституційні засади, а насправді таку державу необхідно ще роз-будовувати і наближатися до її принципів та ідеалів. Поки що цьо-го невдалося досягти жодній цивілізованій високодемократичній, розвинутій державі, оскільки і у цих державах є злочинність, по-рушення прав людини, безробіття, невпевненість у завтрашньому дні, несправедливість, жорстокість, наркоманія та інші негативні явища.1
Поняття справедливості ніколи не було однозначним. У жо-дній країні , ні у які епохи не був створений суспільний устрій, що сприймався би як справедливий абсолютно всіма громадянами. За своєю природою держава більшою чи меншою мірою відображає інтереси переважно приватновласницьких пануючих класів і верств, обмежуючи більшою чи меншою мірою інтереси переваж-ної більшості населення. У самій ідеології держави закладена су-перечність, яка породжує соціальну нерівність, з якою певна час-тина громадян не бажає миритися, і яка є глибиною першопричи-ною злочинності.
Кримінальне право України визнає злочином не самі по собі ідеї або думки людини, реалізація яких становить небезпеку для особистості, суспільства або держави, а лише суспільно небезпеч-не діяння, що порушує кримінально правові норми. При розслі-дуванні або судовому розгляді кримінальної справи в першу чер-гу встановлюється об'єктивна сторона злочину і тільки на її основі суб'єктивна. Без ознак об'єктивної сторони не виникає самого пи-тання про суб'єктивну сторону злочини. У такий спосіб створю-ється серйозна гарантія дотримання законності при відправленні правосуддя по кримінальних справах.
Про соціальну природу протиправного поводження. Голов-не в цьому поводженні - те, що воно суперечить існуючим суспі-льним відносинам, заподіює або здатне заподіювати шкоду пра-вам і інтересам громадян, колективів і товариства в цілому, пе-решкоджає поступальному розвитку суспільства. Злочини розріз-няють по своїй спрямованості, по можливості настання шкідливих наслідків і їхньої ваги, по характеру їхніх мотивів, по цілям пра-вопорушень. Незважаючи на всі ці розходження, злочини склада-ють одну групу явищ у соціальному і правовому відношеннях, тому що мають єдину сутність і подібні юридичні ознаки.
Вітчизняна наука вивчає правові явища в соціально-історичному аспекті, підкреслюючи, що злочинність - це масове, історично мінливе, соціальне явище , що має кримінально-правовий характер , класового суспільства, що складається з усієї сукупності злочинів, що чиняться у відповідній державі у визна-чений період часу" .2
У своїй принциповій основі це положення ставиться і до ін-ших видів правопорушень.
На відміну від правомірних дій, що можуть бути прямо пе-редбачені нормами права, а можуть і випливати в загальній формі з "духу закону", протиправні дії повинні бути чітко сформульова-ні чинними правовими нормами. З цього погляду правопорушен-ня можна говорити лише в рамках і з поліції закону, що визначає поняття й ознаки цивільного, адміністративного або іншого пра-вопорушення, а нерідко й встановлюючого точний перелік проти-правних діянь. Такого роду "формалізм" противоправності забез-печує ясність і єдність вимог, запропонованих до всіх громадян і організацій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кримінальний кодекс України.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: Спеціальний випуск. , К: "Юрінком", НВФ "Агуст", 1994.
3. За редакцією професора Матишевського П.С., доцентів АндрушкаП.П, Шапченка С.Д. Кримінальне право Укра-їни.Підручник для студентів юридичних вузів і факульте-тів.-Київ: Юрінком Інтер, 1999.
4. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник.-2-ге вид., перрероб. і доп.-Київ:Либідь, 1999.
5. Кузнецова Н.Ф.,Злочин та злочинність, М.,1976.
6. За ред.акад. АПрН Украхни, док.юр.наук проф. Копєй-чикова В.В. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник.- К.: Юрінком Інтер, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве