WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочин у кримінальному праві - Курсова робота

Злочин у кримінальному праві - Курсова робота

правил безпеки руху і експлуатації автотранспорту тягне за загальним правилом адміністративну або дисциплінарну відповідальність, але якщо таке порушення супроводилось завданням потерпілому тілесних пошкоджень, настанням смерті чи призвело до великої матеріальної шкоди, то підвищена суспільна небезпечність перетворює його на злочин, передбачений ст. 215 КК. Знищення осбистого майна громадян злочином за умови, якщо воно вчинене навмисно (ст. 145 КК).
Необережне знищення такого ж майна розглядається як цивільно - правове правопорушення.
Міри кримінального покарання встановлюються тільки кримінальними законами, які приймає Верховна Рада України, а адміністративна і дисциплінарна відповідальність регулюється як законами, так і підзаконними актами.
Ступінь суспільної небезпечності діяння як головна розмежувальна ознака між злочинами та іншими правопорушеннями визначається всіма його ознаками: формою і видом вини, мотивом і метою, способом, місцем, обстановкою вчинення діяння і його наслідками. Законодавцем, найчастіше, розмежування здійснюється за наслідками вчинення діяння і, перш за все, за розміром заподіяної шкоди. Наприклад, зловживання посадовою особою своїм посадовим становищем визнається злочином у разі, якщо діями посадової особи заподіяно істотну шкоду державнним чи громадським інтересам, що охороняються законом, окремих фізичних чи юридичних осіб, якщо ж істотної шкоди не заподіяно, то діяння посадової особи може кваліфікуватись як дисциплінарний проступок. Від цивільних правопорушень злочин відрізняється в основному, за ступенем суспільної небезпечності, який, як правило, також визначається розміром заподіяної шкоди. Так умисне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян стає злочином лише тоді, коли завдано значної шкоди потерпілому (ст.145 КК), а якщо шкода не є значною, то винна особа несе лише цивільно - правову відповідальність, якщо її дії по знищенню майна не містять за об'єктом посягання ознак інших злочинів, наприклад, хуліганства ( ст. 206 КК).
Найчастіше виникає питання про відмежування злочинів від адміністративних правопорушень. Критеріями розмежування злочинів і адміністративних правопорушень є:
1) Розмір заподіяної шкоди: так, розкрадання державного чи колективного майна шляхом крадіжки (крім випадків вчиненням її з проникненням у приміщення чи інше сховище) , шахрайства, привласнення, розтрати чи зловживання посадовим становищем при вартості вкраденого до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, спричинює відповідальність відповідно за статтями 81, 83, 84 КК.
2) Вартість предмета правопорушення: так, незаконне скуповування, продаж, обмін, використання як засобу платежу або як застави валютних цінностей, при вартості предмета незаконної операції до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати є адміністративним проступком і тягне відповідальність за ст. 162 КАП, а якщо вартість предмета перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати, то дії визначаються злочином і тягнуть відповідальність за ст. 80 КК.
3) Наслідки правопорушення: так, порушення кабелю радіорелейної, повітряної лінії зв'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно не викликало тимчасового припинення зв'язку, є адміністративним правопорушенням і тягне відповідальність за ст. 147 КАП, а якщо названі дії викликали тимчасове припинення зв'язку, то настає кримінальна відповідальність за ст. 205 КК.
4)Повторність вчинених дій: наприклад, заняття підприємницькою діяльністю бєз державної реєстрації або без спеціального дозволу ( ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, визнається злочином, якщо ці дії вчинені протягом року після накладання адміністративного стягнення за такі ж порушення ( ст . 148 КК).
5)Ступінь суспільної небезпечності вчинених дій, який визначається всіма ознаками вчиненого діяння. Так вчинення особою дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, зокрема, нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії є дрібним хуліганством і кваліфікуються за ст. 173 КАП, а якщо цими діями грубо порушується громадський порядок і виявляється явна неповага до суспільства, то вони стають кримінально карним хуліганством і кваліфікуються за ч.1 ст. 206 КК. На ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння значною мірою впливають форма і вид вини, мотив і мета вчинення суспільно небезпечних дій. Наприклад, виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього виробу, виготовлення або зберігання апаратів для їх вироблення без мети збуту зазначених напоїв і апарату є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність за ст. 176 КАП, а якщо перелічені дії вчинені з метою продажу таких напоїв та апаратів, то вони визначаються злочином і кваліфікуються за ст. 149 КК. На ступінь суспільної небезпечності діяння впливає і кількість епізодів вчинених дій ( за відсутності адміністративної преюдиції як умови визнання діяння злочином, про що йшлося у попередньому пункті). Так, одноразове доведення неповнолітнього до стану сп'яніння його батьками або іншими особами, від яких неповнолітній не перебував у службовій залежності, тягне відповідальність за ст. 180 КАП, а неодноразове споювання неповнолітнього визнається втягненям його у пияцтво і тягне відповідальність за ст. 208 КК. Одноразове доведення неповнолітнього до стану сп'яніння, вчинене особою, в службовій залежності від якої перебував неповнолітній, тягне відповідальність за ст. 2081 КК.
Недоліком чинного законодавства треба вважати випадки, коли за одні й ті самі дії передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність, а критерії розмежування злочину і адміністративного проступку при цьому невизначені. Зокрема, ст. 13 Закону
" Про державне регулювання ринку ціннних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р. Передбача адміністративну відповідальність громадян і посадових осіб за здійснення операцій по випуску в обіг або розміщенню незареєстрованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів, а ч. 1 ст. 1488 КК - кримінальну відповідальність за випуск ( емісію) громадянином або посадовою особою суб'єкту підприємницької діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому порядку, тобто за одні й ті самі дії особа може бути притягнута або до адміністративної або до кримінальної відповідальності. Очевидно, що у подібних випадках за основу розмежування злочину й адміністративногопроступку слід взяти ступінь суспільної небезпечності вчинених дій, який, у свою чергу, буде залежати від розміру заподіяної інвесторам шкоди, загального розміру емісії цінних паперів тощо.
4.Класифікація злочинів та їх практичне значення
Класифікація злочинів може змінюватись за різними критеріями залежно від мети тако кваліфікації та її практичного значення. При цьому важливим є, по-перше чітке визначення критеріїв класифікації і, по-друге, її дотримання у процесі самої класифікації.
Найважливіше значення має
Loading...

 
 

Цікаве