WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочин у кримінальному праві - Курсова робота

Злочин у кримінальному праві - Курсова робота

про соціальну сутність такого явища як злочин.
Об`єктивно суспільно небезпечне діяння може бути визначене злочином лише у разі, коли воно є проявом свідомості і волі особи, тобто вчинене винно (умисно чи необережно). Яка б шкода не була б заподіяна діянням особи, які б тяжкі наслідки воно не спричинило, якщо воно вчинене за відсутності вини, тобто умислу або необережності, коли особою не усвідомлювалась суспільна небезпечність вчинюваних нею дій ( бездіяльності ) і їх можливих наслідків, і вона не тільки не бажала їх настання, а й не передбачала можливості їх настання, і при цьому на неї законом не покладався обов'язок передбачення таких наслідків, воно ( діяння ) не може бути визнане злочином, оскільки в такому діянні відсутній прояв свідомості та волі особи. Винність - одна з най важливіших ознак, але не самостійна ознака, а така, що характеризує суспільну небезпечність діяння, тобто є структурним елементом суспільної небезпечності.
Суспільна небезпечність діяння - це перш за все, його об`єктивна властивість заподіювати шкоду або ж створювати загрозу заподіяння шкоди тим об`єктам, які охороняються законом, у ньому виявляється негативне ставлення особи до таких об`єктів, а іноді в цілому до панівних у суспільстві відносин.
Під діянням у теорії кримінального права розуміється не просто зовнішній прояв поведінки особи, а поведінки усвідомленої, яка знаходиться під контролем свідомості й волі, тобто такої, що відповідає всім ознакам людської діяльності в її загальному психологічному значенні. Поділ суспільно небезпечного діяння на об'єктивну й суб'єктивну сторони має умовний характер, тому що реально характер і ступінь суспільної небезпечності злочину визначаються об'єктивною стороною - характером і розміром заподіяної шкоди, способом дії та іншими об'єктивними ознаками, а також суб'єктивною стороною - ступенем усвідомлення заподіяння шкоди, активністю волі, мотивами і цілями поведінки особи, які поєднуються.
Суспільно небезпечне діяння в кримінально - правовому розумінні - це об'єктивоване назовні ставлення особи до панівного у певному суспільному правопорядку, яке виявляється у посяганні на нього , внаслідок чого завжди завдається шкода певним соціальним цінностям.
Суспільна небезпечність діяння - об'єктивна властивість будь - якого правопорушення, включаючи і злочин. Злочином суспільно небезпечне діяння стає тоді, коли ступінь і характер його небезпечності для панівних у суспільстві відносин змушують законодавця вести з ним боротьбу кримінально правовими заходами, тобто коли кримінальним законом воно визнається злочином.
Cуспільна небезпечність діяння визначається не тільки його зовнішніми, фактичними, об'єктивними ознаками, а й суб'єктивними. При цьому неприпустимо перебільшувати значення і віддавати перевагу якійсь одній із цих ознак у визначенні суспільної небепечності діяння, передусім, не можна переоцінювати значення вини. Сутність суспільної небезпечності діяння слід визначати, виходячи з його спрямування на певні об'єкти ( основні інтереси, цінності суспільства ), тобто як посягання на них. Такий підхід передбачає визнання вини структурним елементом суспільної небезпечності діяння.
Головне заперечення проти визнання вини структурним елементом суспільної небезпечності діяння зводиться до того, що в такому випадку довелося б розглядати дії неосудних, які заподіяли шкоду суспільним відносинам, не як суспільно небезпечні, тому що багатьма вченими суспільна небезпечність поділяється на об'єктивну ( дії неосудних і невинні дії ) і суб'єктивну ( винні дії ).
Дії неосудних не можна розглядати як суспільно небезпечні, тому що в таких випадках взагалі немає діяння в кримінально правовому значенні. Діяння - це вольова, усвідомлена поведінка. Суспільно небезпечними можуть бути тільки вольові, усвідомлені дії особи. Дії ж неосудних не є суспільно небезпечними, а просто небезпечними, тобто слід розглядати поняття "суспільна небезпечність" і "небезпечність".
Сутністю суспільної небезпечності діяння є його посягання на об'єкти, що охороняються законом, у ньому
(діянні) виявляється негативне ставлення до них.
Суспільна небезпечність діяння впливає на процеси нормотворчості (криміналізації і декриміналізації) та застосування кримінально - правових норм (кваліфікації діяння й індивідуалізації кримінальноі відповідальності і покарання).
Поняття суспільної небезпечності діяння в нормотворчій діяльності своєрідно очолює ієрархію критерієв (принципів) криміналізації і декриміналізації.
Крім того суспільна небезпечність діяння є критерієм класифікації злочинів у кримінальному законі та теорії кримінального права.
Законодавець визначає злочином не самі по собі об'єктивно суспільно небезпечні діяння, а дії вольові, тобто такі, що знаходяться під контролем свідомості та волі особи, - дії винні При цьому від суб'єктивних ознак
залежить не тільки ступінь суспільної небезпечності діяння, а насамперед , визнання самого діяння суспільно
небезпечним. Так, легке тілесне ушкодження злочином визначається тільки тоді, коли воно вчинене умисно;
необережне заподіяння такого ушкодження злочином не вважається; тільки умисний обман покупців тягне кримінальну відповідальність тощо.
Суспільна небезпека як ознака будь - якого злочину має характер і ступінь. Про характер суспільної небезпеки можна судити за значущістю суспільних відносин, на які спрямований злочин. Наприклад, злочини проти життя набагато небезпечніші, ніж злочини проти особистої власності.
Характер суспільної небезпеки залежить і від змісту шкоди, яка заподіяна злочином. Шкода може бути матеріальна, моральна, ідеологічна.
Про характер суспільної небезпеки можна судити і по особливостях способу посягання: насильницький чи ненасильницький. Наприклад, розбій суспільно небезпечніший від крадіжки, навмисне вбивство з особливою жорстокістю небезпечніше навмисного вбивства без обтяжуючих обставин ( ст. 94 КК ).
Характер суспільної небезпеки залежить і від форм вини. Так, навмисні тяжкі тілесні пошкодження ( ст. 101 КК ) небезпечніші від тяжких тілесних пошкоджень, вчинених по необережності ( ст. 105 КК ).
Крім сказаного на характер суспільної небезпеки впливають мотив і мета вчинення злочину.
У процесі застосування кримінально - правових норм суспільна небезпечність діяння є критерієм: 1) кваліфікації злочинів (відмежування злочинів від інших правопорушень; відмежування злочинів від діянь, що через малозначущість не є суспільно небезпечними ; розмежування злочинів як таких ); 2) індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання. При цьому показником рівня суспільної небезпечності злочину є (має бути) санкція відповідної статті ( частини, пункту статті) Кримінального кодексу.1
Характер суспільної небезпечності діяння складає його якість.Визначається він суспільною цінністю об'єкта посягання, а також злочинними наслідками, способом вчинення злочину, мотивом і формою вини.
Характером суспільної небезпечності відрізняються види злочинів. Так, наприклад, характер суспільної небезпечності
Loading...

 
 

Цікаве