WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини та його головні ознаки - Курсова робота

Злочини та його головні ознаки - Курсова робота

наприклад, склад злочину в ст. 94 КК:
ў один об'єкт посягання - життя,
ў одна дія і наслідки - смерть,
ў одна форма вини - умисел.
Складним називається такий склад злочину, який має:
ў дві або більше дії - наприклад, склад злочину в ст.154 КК має дві дії - скуповування товарів та перепродаж товарів.
Вчинення однією з цих дій закінченого злочину не утворює, але має склад готування до злочину чи замаху на злочин.
ў дві різні форми вини - це такі склади злочину, в яких суб'єктивна сторона неоднорідна (подвійна, сумішна). Такий склад злочину характеризується подвійністю вини - до різних за характером тяжкості злочинних наслідків винний має різне психічне ставлення - до одних умисне, до інших - необережне. Наприклад, в ч.3 ст.101 - умисел відносно тяжких тілесних ушкоджень і необережність відносно настання смерті.
Треба визначити, що виділення як різновиду складних складів злочину, так званих складів злочину з двома об'єктами (двооб'єктні склади) та альтернативних складів, не обгрунтовано і безпідставно, оскільки будь-який злочин посягає не на один, а на декілька об'єктів і тому альтернативним є не склад злочину, а на декілька об'єктів і тому альтернативним є не склад злочину, а диспозиція уголовно-правових норм, що не одне і те ж.
3. За конструкцією склади злочинів поділяються на:
" матеріальні - в яких злочинні наслідки не є обов'язковою ознакою (викрадання, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення майна тощо);
" формальні - в яких злочинні наслідки не є обов'язковою ознакою (образа, хабарництво, дезертирство і т.ін.).
При цьому треба мати на увазі, що будь-який злочин спричиняє суспільно небезпечні наслідки (без цієї своєї властивості той чи інший вчинок не може бути злочином).
Але характер та суспільні особливості наслідків різних діянь такі, що заподіяння деяких із них досягає суспільної небезпечності лише при певному рівні. Наприклад, викрадання може заподіювати збитки від декількох карбованців до багатьох мільйонів і мільярдів. Тоді як образа, наприклад, завжди принижує гідність та честь особи майже завжди однаково.
Враховуючи ці особливості злочинних наслідків, законодавець конструює склади злочинів таким чином, що в першому випадку склад злочину утворюється лише при певних розмірах наслідків. Цю величину наслідків завжди треба довести, доказати, встановити - без неї немає закінченого складу злочину.
Для цього законодавець конструює склад злочину так, щоб злочинні наслідки певної величини були його обов'язковою ознакою.
Такий склад злочину називають матеріальним.
Розрізняють також формальний склад злочину.
В випадках, коли для складу закінченого злочину досить звичайних для певного посягання наслідків. Встановлювати, доводити та доказувати їх величину. Розміри немає потреби, і тому законодавець конструює склад такого злочину так, що злочинні наслідки мов би знаходяться за межами складу злочину, поза його обов'язковими ознаками. Такий злочин має наслідки, вони є, вони суспільно небезпечні, але до складу злочину вони не належать. Отже склад цього злочину є наявним в діях особи при будь-яких розмірах цих наслідків.
Особливу конструкцію мають так звані "укорочені" склади злочинів.
Це такий склад злочину, в якому момент його завершення, закінчення перенесено на початкову стадію вчинення злочину. Наприклад, розбій (ст.86 та 142 КК) вважається закінченим з моменту нападу, а не з моменту заволодіння викраденим майном, бандитизм вважається закінченим з моменту створення банди і т.ін.
В злочинах з укороченими складами треба відрізняти момент закінчення складу злочину і момент закінчення складу злочину взагалі, які не співпадають: склад злочину може бути закінчений, а злочин може продовжуватися.
Практично це має важливе значення для тих випадків. Коли після закінчення складу злочину сам злочин ще може продовжуватися, і до його вчинення можуть приєднатися інші особи, які повинні визнаватися співвиконавцями цього злочину чи посібниками (ст.19 КК).
Отже, значення злочину полягає в тому, що він єдиний і достатній показник наявності злочину, єдина підстава кримінальної відповідальності.
Тільки після встановлення в діяння особи всіх елементів складу злочину є підстава стверджувати про скоєння нею конкретного злочину.
У Кримінально-процесуальному кодексі України зазначено, що кримінальна справа не може бути порушена, а порушення підлягає припиненню, якщо в діянні особи відсутній склад злочину.
У своїй роботі я розглянула елементі злочинів і вказала, що кожний злочин містить чотири елементи. В законі є ознаки, спільні для всіх складів злочинів. Так, візьмемо суб'єкт злочину. Такі його ознаки, як фізична, осудна особа, властиві для всіх злочинів. Чи, наприклад, об'єкт злочину - це завжди суспільні відносини, вони , безумовно, різні, але головне, що будь-який злочин завжди посягає на певні суспільні відносини і ні на що інше.
Є спільні для всіх злочинів ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторін.
Так от, ознаки, притаманні всім злочинам (їхнім складам), утворюють загальний склад злочину. Це, безумовно, не наукова абстракція. Загальний склад не закріплений в законі, він тільки описується наукою кримінального права і допомагає більш глибоко з'ясувати на підставі загальнихознак ознаки конкретних складів злочинів.
Природно, що загальний склад злочину визначається Загальною частиною кримінального права.
Конкретний же склад - це склад злочину, передбачений певною статтею КК, наприклад склад крадіжки (ч.1 ст. 140 КК), навмисного вбивства (ст.94 КК). Конкретні склади злочинів вивчаються Особливою частиною кримінального права і описані в ній.
Отже, склади конкретних злочинів виконують важливу функцію, бо встановлюють підставу кримінальної відповідальності і передбачають можливість призначення заходів кримінально-правового характеру. Інакше кажучи, наявність в діях чи бездіях особи конкретного складу злочину є підставою для міркування про наявність злочину певного виду, за скоєння якого настає кримінальна відповідальність. Загальний склад злочину не виконує і не може виконувати цієї ролі. Найважливіші аспекти складу злочину полягають в тому, що останній є: підставою для кримінальної відповідальності, підставою для класифікації, показником наявності злочину та розмежування злочинів.
ДОПОМІЖНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Кримінальний кодекс України (статті 3, 7, 71, 8-10).
2. Постанова Пленуму Верховного суду України в кримінальних та цивільних справах. - К. 1995.
3. М.Й.Коржанський. Уголовне право України.Загальна частина. Курс лекцій. - Київ, 1996.
4. Н.В.Чернишова, М.В.Володько, М.А.Хазін. Кримінальне право України. Тези лекцій. - Київ - Наукова думка, 1995.
5. Бажанов М.И.Уголовное право Украины. - Днепропетровск, 1992.
6. Коржанский Н.И. Очерки теории уголовного права. -Волгоград, 1992.
7. Жеребкин В.В.Логическая структура состава преступления. - Харьков, 1794.
8. Трайнин А.Н. Общее учение о составе прреступления. - М., 1957.
9. Карпушин М.П., Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.
10. Уголовное право УССР. Общая часть. - Киев, 1984.
Loading...

 
 

Цікаве