WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини та його головні ознаки - Курсова робота

Злочини та його головні ознаки - Курсова робота

злочину є також в діях особи, яка готувалася до вчинення злочину чи вчинила замах на злочин (ст.17 КК).
Склад злочину є і в діях всіх співучасників злочину - організатора, підмовника і посібника (ст.19 КК).Практичне значення складу злочину, як підстави уголовної відповідальності, полягає в тому, що з допомогою його ознак:
" надається можливість притягнути до уголовної відповідальності особу, яка вчинила злочин, та виключити випадки притягнення до уголовної відповідальності невинного - ознаки злочину, визначені законом, дають можливість доказати винність чи спростувати її;
" утворюються правила класифікації злочинів, оскільки ознаки злочину дають можливість відмежування подібних злочинів, застосувати саме та уголовно-правову норму, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин;
" тільки в межах складу злочину можна відрізняти об'єктивні та суб'єктивні підстави уголовної відповідальності, оскільки цивілізоване, демократичне право грунтує уголовну відповідальність тільки на суб'єктивних підставах і рішуче відхиляє об'єктивну осудність.
Саме таке визначення складу злочину дає можливість вирішити стародавню суперечку - кого засуджує суд - діяча чи діяння, злочин чи злочинця? - на користь діяння.
Суд, виходячи із сукупності об'єктивних та суб'єктивних підстав уголовної відповідальності, засуджує особу не тому, що вона здається суду небезпечною, а тому, що в її діях є склад передбаченого законом злочину.
Пленум Верховного суду України у своїх постановах постійно вимагає, щоб суди, розглядаючи уголовну справу, найуважніше з'ясували наявність в діях особи складу злочину. Так у постанові від 27 грудня 1985 р. "Про судову практику в справах про перевищення влади або службових повноважень" Пленум вказав на необхідність у кожній справі з'ясовувати всі фактичні обставини, у тому числі службовий стан і коло повноважень особи, обвинуваченої у перевищенні влади або службових повноважень, її поведінку до вчинення злочину, мотив, мету і характер вчинених дій, їх зв'язок із службовим становищем притягнутої до відповідальності особи та наслідками, що настали . В постанові від 28 червня 1991 року "Про судову практику в справах про хуліганство" вказав, що у постанові про притягнення як обвинуваченого і в обвинувальному висновку повинні бути зазначені дії обвинуваченої особи, наслідки її дій, а також кваліфікуючі ознаки складу злочину з обов'язковою вказівкою цих ознак .
Склад злочину має багато різних ознак юридичне значення яких не однакове.
Як і будь-яка інша вольова та свідома діяльність, злочин являє собою єдність об'єктивного і суб'єктивного в поведінці людини.
За такими ознаками склад злочину можна поділити на дві частини:
- об'єктивну - всі ознаки, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочину.
- суб'єктивні - всі ознаки, що характеризують суб'єкта і суб'єктивну сторону злочину.
Але таке розмежування в злочині чисто умовне, методичне. В дійсності злочин є органічною єдністю свідомості, волі та дій певної особи.
Залежно від юридичного значення ознак для кожного окремого складу злочину ці ознаки поділяються на:
1) обов'язкові (необхідні), тобто такі, які притаманні всім без винятку злочинам - без жодної такої ознаки не може бути ні одного складу злочину.
Необхідними, обов'язковими для всіх і кожного складу злочину є такі ознаки:
ў ознаки суб'єкту;
ў дія чи бездіяльність;
ў вік та осудність;
ў вина - умисел чи необережність.
Обов'язкові ознаки - це мінімум ознак, які характеризують всі елементи складу злочину кожного окремо.
Практичне значення обов'язкових ознак для складу злочину полягає в тому, що відсутність будь-якої з них у всякому випадку виключає склад будь-якого злочину, а значить виключає і уголовну відповідальність.
Наприклад, заподіяння суспільно небезпечної шкоди (знищення майна вогнем) неосудною особою значить, що такі дії не мають суб'єкта, як обов'язкової ознаки складу злочину, а значить, і не мє підстав притягати таку особу до уголовної відповідальності.
2) факультативні, тобто такі ознаки, які притаманні тільки деяким складом злочину, вони є не в усіх, а лише в тих складах, де вони вказані законодавцем.
Ці ознаки необов'язкові для всіх злочинів, але для тих, в законодавчому визначені яких вони зазначені, вони є обов'язковими.
Наприклад, фізіологічний афект у складі злочину вбивства - ст.95 КК, мета отримання наживи в складі злочину спекуляції - ст. 154 КК і т.ін.
Такими ознаками є:
ў предмет злочину;
ў місце, час, знаряддя, спосіб;
ў мотив, мета, емоції.
Отже, факультативні ознаки складу злочину теж обов'язкові, але обов'язкові не для всіх, а лише для деяких складів злочинів, в яких ці ознаки позначені в законі.
Треба зазначити, що поняття злочину має дещо спільне з поняттям злочину (ст.7 КК), хоча це різні поняття. Розглянемо в чому ж суть цього співвідношення. Поняття складу злочину це наукова абстракція, яка містить у собі загальні ознаки, притаманні кожному злочинові. Воно не дає поняття про окремий злочин (скажімо, кражу), але в абстрактному вигляді закріплює ознаки, загальні для всіх злочинів (краж, вбивств, згвалтувань тощо).
Поняття складу злочину і поняття злочину, що наведено в ст. 7 КК, закріплюють в різних формах істотні сторони одного і того ж явища - перше з точки зору його побудови, структури, а друге - з точки зору суспільно-політичної характеристики.
Поняття злочину розкриває зміст суспільно небезпечного діяння, а склад злочину є міра, масштаб цього діяння. Який застосовується для того, щоб знайти в ньому підстави уголовної відповідальності чи відхилити її.
Отже, поняття злочину і поняття складу злочину знаходяться між собою у співвідношенні форми і змісту: поняття злочину є змістом, а поняття складу злочину його формою, яка визначена закономяк склад злочину. В цьому схожість, єдність та різність цих понять.
Найбільше практичне значення склад злочину має для застосування уголовного закону - класифікації злочинів.
Основу правозастосовницької діяльності органів правосуддя в боротьбі зі злочинністю складає класифікація злочинів.
Класифікація - це саме головне в застосуванні, реалізації уголовно-правових норм.
Класифікація злочину - це встановлення відповідності ознак конкретного скоєного діяння ознакам складу злочину, передбаченим кримінальним законом.
Треба зазначити, що необхідними умовами правильної класифікації є точне і достовірне встановлення всіх фактичних обставин скоєного суспільно-небезпечного діяння та глибоке знання чинного кримінального законодавства. Класифікація злочину дає змогу точно застосувати закон.
Перший етап класифікації - це встановлення наявності загального складу в діях винної особи. З'ясування цього питання дає змогу зробити висновок, що дії особи є злочином і можуть бути визнані підставою для кримінальної відповідальності.
Після встановлення в діянні винної особи загального складу з'ясовують, ознаки якого конкретного складу злочину є в даному випадку. На підставі встановлення відповідності ознак скоєного діяння ознакам злочину, описаного в конкретній правовій нормі, застосовується закон. Тобто можна сказати, що при класифікації злочинів
Loading...

 
 

Цікаве