WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Застосування норм права як особлива форма її реалізації - Реферат

Застосування норм права як особлива форма її реалізації - Реферат

чином, норма права - це загальне правило, що вбирає в себе все багатство соціального досвіду суспільства і держави, різноманіття особливого, індивідуального, окремого.
Норма права є науковим, об'єктивно обґрунтованим розпорядженням - моделлю суспільних відносин, що відображає інтереси суспільства в розвитку даного відношення.
Загальний характернорми права не випливає з її власної природи. Загальне в праві в кінцевому рахунку є відображення того реального загального, котре об'єктивно існує в численних окремих матеріальних відносинах даного виду, що є виробничими відносинами.
У сучасних умовах удосконалювання норм права йде по двох основних напрямках: поліпшення змісту норм, зміцнення їхній "істинності"; упорядкування їхньої структури і системи в цілому.
Перший шлях характеризується тенденцією до усе більш точного відображення потреб громадського життя, без чого неможливо забезпечити зростання ефективності дії норм права як регуляторів суспільних відносин. Тому удосконалювання змісту стосується всього комплексу норм - зобов'язуючих, що забороняють. Зростає значення рекомендаційних норм. У рамках кожного різновиду норм виробляються нові, більш ефективні методи впливу на суспільні відносини за допомогою всіх елементів правової норми.
Основними умовами, що дозволяють домагатися удосконалювання норм права, є:
1. Точне відображення в правових розпорядженнях закономірностей розвитку державно-правової надбудови;
2. Відповідність норм права вимогам моралі і правосвідомості;
3. Дотримання вимог системності (несуперечності) і інших закономірностей діючої системи права при прийнятті нових норм;
4. Облік у процесі нормотворчості загальних принципів регулювання і керування суспільними процесами.
Таким чином, підведемо короткі підсумки:
а) норма права може бути визначена в якості вихідного від держави й охоронюваного їм загальнообов'язкового правила поведінки, що закріплює за учасникам суспільних відносин даного виду юридичні права і накладає на них юридичні обов'язки;
б) правова норма є загальним правилом поведінки, тобто зразком, еталоном поводження людей, їхніх колективів;
в) правова норма - правило абстрактного, узагальненого характеру, первинний елемент права як системи;
г) правова норма - державно-владне розпорядження;
д) правова норма - явище широке, багатопланове й у той же час конкретне по змісту.
2. Структура правової норми.
Поняття структури норми права.
Структура норми права є формою її внутрішнього змісту. Норма права виконає свою роль регулятора суспільних відносин, якщо буде мати здатність реагувати на умови реального життя, у яких вони формуються, враховувати їхні суспільні властивості, у противному випадку реалізувати цю функцію буде просто неможливо, у нормі повинне бути передбачене і примусове здійснення розпорядження, інакше вона буде не нормою вдачі, а побажанням. Тому норма права являє собою єдність елементів - розпоряджень, що виконують усі зазначені вище функції.
Глибокий, різнобічний вплив на структуру норми права робить виділення правоохоронних правових розпоряджень. Вивчення історії законодавства показує, що розвиток правових систем неминуче виражається у відокремленні розпоряджень, що регламентують юридичні санкції. Такого відокремлення вимагає диференціація заходів державно-примусового впливу, необхідність нормативно закріплення різноманітних фактичних умов об'єктивних і суб'єктивних.
Виділення правоохоронних розпоряджень тільки відображається на структурі регулятивних норм складу яких "виводяться" указівки на державно-примусові міри забезпечення), але і спричиняє формування самостійних правоохоронних інститутів, а отже, впливає на структуру права більш високих рівнів. Істотний вплив на структуру права робить і відокремлення загальних правових розпоряджень, у яких закріплюються праві поняття, принципи, правове положення суб'єктів, загальні умови здійснення тих чи інших юридичних дій і т.д.
Будучи складовою частиною більш широкої проблеми питання про структуру юридичної норми має своє цілком самостійне значення. Тут (як і при характеристиці видів юридичних норм) перед нами мікроструктура права. У ній на відміну від макроструктури - підрозділу права на галузі й інститути (система права) - не настільки видно і рельєфно виявляються соціально-політичні особливості правового регулювання. У той же час у структурі норми і видах норм виявляються ті специфічні функції, що виконують юридичні норми як первинна ланка структури права, - забезпечення конкретизованого, детального, точного і визначеного нормативного регулювання суспільних відносин. А звідси в розглянутих питаннях більшого значення набувають юридико-технічна сторона, конструктивні моменти організації змісту норми, тобто те, що відноситься до догми права.
Структурі норми права властива своя типова схема (модель) зв'язку утворюючих її елементів. Головне в цій типовій схемі - нормативна побудова інтелектуально-вольового і юридичного змісту державної волі. Ця нормативна побудова полягає в тому, що зміст норми не тільки виражається за допомогою таких категорій, як права й обов'язки, але і має характер загального правила, особливо в одночасно існуючих нормах-розпорядженнях і логічних нормах.
Норма-розпорядження втілює державне веління у виді цільного нормативного положення, присвяченого конкретному питанню правового регулювання. Логічна ж норма характеризує буття і зв'язок конкретних розпоряджень, їх державно-примусової, нормативно-регулюючої якості.
Внутрішня будова, зв'язок елементів, що утворять структуру норми, відрізняються інваріантістю, твердістю, "незруйновністю". Причому ці елементи (гіпотеза, диспозиція, санкція) об'єднані не на засадах ієрархічної залежності, як це характерно в основному для зв'язку елементів усередині галузей і інститутів права, а на засадах синтетичної залежності при який відсутність хоча б одного з необхідних елементів приводить до руйнування даної цілісності - юридичної норми.
Зовнішнє вираження структури норми права в тексті нормативних юридичних актів.
З зовнішньої сторони (тобто з боку зовнішньої форми) норми-розпорядження і логічні норми одержують язиково-логічний, словесно-документальний виклад у тексті нормативного юридичного акта: його статтях і інших структурних підрозділах акта.
Головне, що тут необхідно відзначити, це розходження між нормою права і статтею нормативного акта. Однак співвідношення між нормою і статтею багато в чому залежить від того, чи розглядається це співвідношення стосовно до логічної чи норми ж до нормопередписанню.
Логічна норма, покликана
Loading...

 
 

Цікаве