WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законність поняття, принципи та система гарантій - Реферат

Законність поняття, принципи та система гарантій - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Законність поняття, принципи та система гарантій
План
Вступ.
1. Поняття та ознаки принципу законності
2. Законність і правопорядок
3. Шляхи формування законослухняної поведінки громадян
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
До недавнього часу в нашій літературі існувало два поняття "законності" - соціалістична й буржуазна законність. В минулому ми надзвичайно хвалили свою законність і критикували буржуазну за її формальний характер. В юридичному словнику сталінської доби соціалістична законність визначається як один із основних методів здійснення диктатури пролетаріату, який виражається в безумовному й точному дотриманні всіма державними органами, посадовими
особами й громадянами законів і інших нормативних актів соціалістичної держави.
Таке визначення пізніше трохи модифікувалось, але суть залишилась та ж. Воно було вигідне представникам найвищих ешелонів влади командно-адміністративної системи, тому що законність зводилась до точного й неухильного дотримання й виконання законів. Сьогодні ми знаємо, до чого приводить бездумне виконання багатьох законодавчих актів, прикладом може служити виконання Постанов і Указів по боротьбі з пияцтвом і алкоголізмом. Проведення в життя багатьох законодавчих актів привело до негативних
наслідків, до початку економічної кризи в колишньому СРСР. Під приводом виконання Постанов Уряду було багато порушень прав людини. Таким чином, суворе дотримання і виконання законів далеко не завжди приводить до позитивних наслідків, до прогресу добра й справедливості. Тому законність не може зводитись тільки до цієї, хоч і головної вимоги. Сам термін "законність" виник у період буржуазних революцій і зводився до вимоги підпорядкування громадян, адміністрації, посадових осіб і суду приписам закону і до заборони виходити за його межі. Зокрема, в Декларації прав людини й громадянина
1789 р. (Франція), в ст. 5 записано, що все те, що не заборонено законом, дозволено, і ніхто може бути примушений до дій, які не передбачені законом. Принцип "що не заборонено законом, те дозволено" став реалізовуватись
і в нас в останні роки так званої перебудови, але його реалізація також привела до негативних наслідків, тому що більшість громадян зрозуміли його як принцип - роби, що хочеш і що можеш. Це поглибило стан кризових явищ у суспільстві.
Щоб цей принцип діяв правильно, в нашому суспільстві повинна бути досконала система законів, які встановили б, яка діяльність і поведінка особи заборонена.
Таким чином, щоб розкрити поняття законності, потрібно також торкнутись якості самих законів. Режим законності вимагає, щоб самі закони, в яких виражаються свавілля, волюнтаризм держави по відношенню до своїх громадян не можуть забезпечити й гарантувати демократичну форму правління, демократичний режим, демократичні права й свободи громадян.
Поняття та ознаки принципу законності
Правові закони - це демократичні закони, в яких виражаються потреби й інтереси всіх суб'єктів суспільних відносин. В таких законах повинні бути оптимально збалансовані права і законні інтереси як громадянина, так і держави. В останні роки головний акцент ставився на права й свободи людини, а права держави й суспільства в цілому ігнорувались. Повинно ж бути так, щоб був паритет прав і обов'язків держави, суспільства й громадянина.
Законність - не тільки метод або режим діяльності державних органів і громадян. Законність - це складне соціальне явище, яке потрібно відрізняти від аналогічних соціальних явищ таких, як право, законодавство, правопорядок.
1) Першою й найголовнішою вимогою законності є добре продумана система правових демократичних законів і інших нормативно-правових актів. Від якості законів залежить вся діяльність правоохоронних органів, громадських організацій, державних і приватних підприємств. "Який закон - такий і суд", - такий принцип був проголошений в нашій пресі. Діяльність суду повністю залежить від якості законів. Закони повинні бути ясні, однозначні,
доступні для всіх громадян і посадових осіб. Вони повинні бути такі,
щоб не можна було застосувати дореволюційний афоризм: "Закон як дишло - куди повернув, туди і вийшло". В Україні проходить повне оновлення системи законодавства, почалась правова реформа, хоча і з великими труднощами.
2)Другою вимогою законності є відповідність підзаконних нормативних актів законам і Конституції. В минулому такі акти називали "надзаконними", оскільки вони суперечили законам і реалізовувались в першу чергу. Крім того,
вони видавались, виходячи із відомчих інтересів і всупереч інтересам всього суспільства й народу.
3) Третьою вимогою законності є чітке формулювання і закріплення компетенції, функціональних прав і обов'язків всіх державних органів і їх посадових осіб, підприємців і організацій, політичних партій і громадських об'єднань, їх, правового статусу. Важко визначити, хто і які має права і обов'язки, що і коли повинен робити, як виконувати, дотримуватись й використовувати закони.
4) Законність - це є одночасно метод і режим діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин. Це процес реалізації правових норм на підставі автономного, імперативного, дозволяючого й заохочуючого методів правового регулювання. Результатом цього процесу є стан правопорядку, стан правовідносин суспільства.
Таким чином, законність - це особливий режим або процес діяльності держави й інших суб'єктів суспільних відносин, суть якого зводиться до трьох основних вимог:
1)наявність добре продуманої системи правових законів і незаконних нормативно-правових актів;
2) точне і повне закріплення правового статусу (прав і обов'язків) всіх учасників правовідносин;
3) точне і неухильне виконання і дотримання законів та інших
нормативно-правових актів всіма посадовими особами і громадянами.
Проф. Рабінович П.М. дає інше визначення: законність - це режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам держави, який утворюється в результаті їх неухильного здійснення всіма
суб'єктами права.
Визначення законності можна дати й інше, оскільки це багатогранне явище, яке зводиться до діяльності державних і інших органів і організацій по неухильному дотриманню й виконанню правових законів.
Законність - один з основоположних принципів діяльності державних органів, громадських організацій, роботи посадових осіб і поведінки громадян. Дотримання законності є найважливішим напрямком формування правової держави.
Усі закони держави мають виражати волю й інтереси народу, бути конкретним виявом народовладдя. Здійснення і розвиток демократії, реальне забезпечення прав та інтересів громадян є невід'ємною умовою створення правової держави. Однак сама наявність законів ще не вирішує даних завдань. Аби практично регулювати діяльність відповідних органів державної влади і управління, організацій, установ і громадян, законів треба точно і неухильнодотримуватись й виконувати їх, а в державі, суспільстві має панувати режим законності.
Отже, законність - це такий режим державного і суспільного життя, при якому забезпечується повне й неухильне дотримання і виконання законів, підзаконних актів усіма без винятку органами держави, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. Поняття законності охоплює дотримання і виконання всієї системи нормативних актів держави.
Суть законності полягає в реальності права, в тому, що всі без винятку суб'єкти суспільних відносин керуються принципом суворого дотримання приписів законів й інших нормативних актів, сумлінно виконують покладені на них
Loading...

 
 

Цікаве