WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Забезпечення обвинуваченому права на захист - Реферат

Забезпечення обвинуваченому права на захист - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Забезпечення обвинуваченому права на захист
План:
Вступ. 2
Забезпечення права на захист. 4
Обвинувачений. 5
Процесуальні права і обов`язки обвинуваченого (підсудного). 5
Захисник. 6
Обов`язкова участь захисника. 7
Відмова від захисника. 7
Порядок призначення захисника. 8
Процесуальні права і обов`язки захисника. 9
Захист у кримінальному судочинстві. 10
Висновки. 15
Використана література: 17
Сноски: 18
Вступ.
Історія формування принципу забезпечення обвинуваченому права на захист була дуже неоднорідною. Наприклад, ще 1917 року Центральна Рада ухвалила закон "Про заведення апеляційних судів", - тобто важливий крок на шляху формування права на захист; у положенні "Про судочинство" від 3 червня 1919 року взагалі не знало інституту касаційного оскарження вироків - допускалося лише подання клопотання про помилування та пом`якшення покарання, а участь у процесі обвинувачення і захисту була обов`язковою лише при розгляді справ про найбільш тяжкі злочини; 13 вересня 1922 року була прийнята постанова "Про введення в дію Кримінально-процесуального кодексу УСРР", в якому право обвинуваченого на захист викладалося в повній мірі (на той час), а в більш новому КПК від 20 липня 1927 року це право дуже звужувалося - на стадії попереднього слідства, а також дізнання Кодекс не передбачав участі захисту, захисник тепер брав участь у процесі тільки зі стадії судового розгляду; і так далі.
Актуальність вибраної мною теми доводити не потрібно, бо сучасне законодавство теж не дає повної гарантії забезпечення цього права - все ще існує дуже багато прогалин, які треба якнайшвидше усувати.
У своїй роботі я намагався висвітлити основні засади забезпечення обвинуваченому права на захист, розповісти про права та обов`язки обвинуваченого і його захисника, та про їх участь у кримінальному судочинстві.
Для написання роботи я користувався чудовою книгою заслуженого юриста України Варфоломеєвої Тетяни Вікторівни "Защита в уголовном судопроизводстве", Конституцією України та Кримінально процесуальним Кодексом України зі змінами і доповненнями.
Кожен має право
на захист та правову
допомогу.
Забезпечення права на захист.
Право обвинуваченого на захист включає в себе як право захищатися від підозри та обвинувачення, так і право захищати свої особисті і майнові інтереси.
Воно забезпечується тим, що закон:
а) наділяє обвинуваченого цілим комплексом процесуальних прав, використання яких дозволяє йому особисто захищатися від підозри і обвинувачення у вчинені злочину;
б) надає йому право скористатися допомогою захисника, а в окремих випадках визнає участь захисника в справі обов`язковою;
в) покладає на слідчі органи, прокурора і суд обов`язок розяснити обвинуваченому його процесуальні права (статті 53, 142, 294 КПК) і забезпечити можливість здіснення цих прав і захисту від підозри й обвинувачення.
В жодному випадку не можливо перекладувати обов`язок доведення своєї винуватості або невинуватості на громадянина - це мають робити посадові особи, тобто слідчі, прокурори, судді тощо.
Порушення права на захист завжди означає істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону і є однією з найбільш поширених підстав для скасування вироку та інших рішень у справі.
Обвинувачений.
Обвинуваченим є особа, щодо якої в установленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після віддання до суду обвинувачений називається підсудним.
У вузькому розумінні слова обвинувачений є лише на попередньому слідстві. Але це поняття вживається і в більш широкому розумінні: щодо підсудного, засудженого і виправданого
Процесуальні права і обов`язки обвинуваченого (підсудного).
Серед тих осіб, які мають і відстоюють свій інтерес у кримінальній справі, обвинувачений, як і потерпілий, є центральною фігурою. Для захисту від обвинувачення та реалізації інших законних інтересів закон наділяє обвинуваченого процесуальними правами і передбачає гарантії їх здіснення.
Основні процесуальні права обвинуваченого:
" знати, в чому його обвинувачують;
" давати показання з пред`явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
" мати захисника і побачення з ним до першого допиту;
" подавати докази;
" заявляти клопотання;
" ознайомлюватися після закінчення попереднього слідства або дізнання з усіма матеріалами справи;
" брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції;
" заявляти відводи;
" подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;
" підсудний має право на останнє слово.
Обвинувачений не тільки має процесуальні права, а й несе процесуальні обов`язки. Він, зокрема, зобов`язаний з`являтися за викликом слідчих органів, прокурора і суду, не ухилятися від слідства й суду та виконання вироку, не перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі, додержуватися порядку в судовому засіданні і підкорятися розпорядженням судді (головуючого). В разі невиконання обвинуваченим своїх обов`язків до нього можуть бути застосовані засоби процесуального примусу: привід, запобіжний захід, попередження і вивід із залу судового засідання тимчасово або на весь час розгляду справи. А якщо таке невиконання має ознаки злочину (наприклад, примушування чи підкуп свідка до відмови від дачі показань або висновку), то воно тягне кримінальну відповідальність (ст.180 КК).
Захисник.
Захисник - це учасник кримінального процесу, уповноважений у передбаченому законом порядку здіснювати захист прав і законних інтересів підозрюваних, обвинувачених, підсудних, засуджених та виправданих і подавати їм необхідну юридичну допомогу. Участь зашисника в кримінальному процесі дозволяє цим особам більш повно реалізувати своє право на захист.
На практиці захисниками є переважно адвокати, тому для забезпечення обвинуваченому права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державніх органах в Україні діє адвокатура - неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста
Loading...

 
 

Цікаве