WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виборчий процес - Курсова робота

Виборчий процес - Курсова робота

голосів, поданих за кожного кандидата в депутати та за кожен список кандидатів у депутати від політичної партії, виборчих блоків партій;
12) пакування (окремо) виборчих бюлетенів з голосами "за" кожного кандидата та "за" відповідні списки кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій.
Підрахунок голосів починається одразу після закінчення часу голосування і проводиться без перерви до оформлення протоколів дільничної виборчої комісії.
Дільнична виборча комісія складає два протоколи (кожний у трьох примірниках: перший разом із пакетами виборчих бюлетенів та контрольних талонів негайно надсилається до окружної виборчої комісії, другий - збе-рігається у секретаря дільничної виборчої комісії, третій - відразу вивішується для загального ознайомлення).
Встановлюють результати виборів Центральна виборча комісія (при виборах Президента України та в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі при виборах народних депутатів), територіальні та окру-жні виборчі комісії.
При цьому встановлення результатів виборів у багатомандатному виборчому окрузі базується на засадах пропорційного представництва політичних партій, виборчих блоків партій з урахуванням загороджувального чотирьох відсоткового бар'єру. Розподіл депутатських мандатів між політичними партіями, виборчими блоками партій, які подолали загороджувальний бар'єр, здійснюється із застосуванням правила виборчої квоти, яке полягає в тому, що:
1) спочатку обчислюється виборча квота - мінімальна кількість голосів, необхідна для обрання одного депутата. При цьому застосовується метод Томаса Хейра, за яким кількість голосів ділиться на 225 - число мандатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Дробові залишки від ділення відкидаються;
2) кількість голосів, поданих за список кандидатів у депутати від кожної політичної партії, виборчого блоку партій ділиться на обчислену виборчу квоту. Отримане ціле число і є кількість мандатів цієї партії, виборчого блоку партій;
3) подальша доля мандатів, які залишилися нерозподіленими після попередньої операції, визначається згідно з правилом найбільшого залишку: списки політичних партій, виборчих блоків партій, які мають більші порівняно з іншими дробові залишки, отримують по одному депутатському мандату, починаючи зі списку, що має найбільший дробовий залишок.
Розподіл місць усередині списку політичної партії, виборчого блоку партій здійснюється таким чином: обраними вважаються кандидати в депутати, порядковий номер яких у спискуполітичної партії, виборчого блоку партій менше або дорівнює кількості мандатів, отриманих цією політичною партією, виборчим блоком партій. При цьому в списку пропускаються кандидати, обрані в одномандатних округах.
Встановлення результатів виборів Президента України, народних депутатів у одномандатних виборчих округах та місцевих виборів здійснюється на засадах мажоритарної виборчої системи відносної більшості. Так, обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Наша держава ще досить молода і її виборче законодавство знаходиться в стані становлення і активного розвитку, що зумовлює його нестабільність і поки що не дозволяє говорити про надійну гарантованість відповідних політичних прав українських громадян та про граничну прозорість і демократизм виборчих кампаній.
Розвиток та удосконалення виборчого та референдумного законодавства України пов'язані насамперед з такими обставинами, як необхідність посилення ролі політичних партій у виборчому процесі та у здійсненні державної політики, перетворення їх на партії парламентського типу; з потребою переведення всіх представницьких органів в Україні на засади справжньої виборності та змінності; з вибором адекватних форм прямого волевиявлення народу; зі зміцненням гарантій реалізації політичних прав громадян України в ході виборів і референдумів; з використанням виборів і референдумів лише як кон-ституційно-правового, а не політичного інструменту спрямування державно-політичного розвитку країни та легітимної, конкурентної, періодичної і несфальсифікованої зміни носіїв влади.
В нашій країні зареєстровано і діє велике число політичних партій і в більшості випадків їх програми мало чим відрізняються одна від одної, що свідчить про прагнення певних груп людей до влади.
Зараз робляться спроби обмеження кількості маловідомих і непопулярних партій. Спеціально для цього було введено чотирьох відсотковий бар'єр, тобто до парламенту своїх представників (представлених у партійному списку) здобуває лише та партія (блок), які на виборах набрала в цілому по Україні не менше 4% голосів від числа тих, хто прийшов на вибори і взяв у них участь. Також при реєстрації партії вносять заставу, яка повертається їм лише у випадку подоання цього бар'єру.
На мою думку, на даному етапі найоптимальнішою була б наявність 3-4 політичних партій, які б постійно конкурували між собою, мали різні виборчі програми і забезпечувалися підтримкою різних верств населення. Це був би досить значний показник розвитку нашої держави.
Зараз уже іде процес об'єднання, злиття партій з приблизно однаковими програмами і великі партії і блоки. Про це свідчать вибори до Верховної Ради в Україні в 2002 році. Але, на жаль, залишається і той факт, що основним єднальним фактором є не певні переконання і майже однакова ідеологія, а потяг керівників цих партій до влади.
Я вважаю що це лише тимчасовий процес, який наша держава швидко пройде.
Список використаної літератури:
1. Конституція України
2. Закон України "Про Центральну виборчу комісію"
3. Закон України "Про вибори Президента України"
4. Закон України "Про вибори народних депутатів України"
5. Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"
6. Закон України "Про місцеве самоврядування"
7. Закон України "Про об'єднання громадян"
8. Науково-практичний коментар до Закону України "Про вибори народних депутатів України"/ За редакцією Голови Центральної виборчої комісії України, Рябця М.М. - К.: Український інформаційно-правовий центр, 2002.
9. "Конституційне право України"/ За редакцією В.Ф.Погорілка - К.: Наукова Думка, 2000.
10. Кравченко В.В. "Конституційне право України", Київ: Атіка, 2000
11. Лінецький С.В., Мельник М.І., Ришелюк А.М. "Конституційне законодавство України". - К.:Атіка, 2000.
12. "Основи конституційного права України"/ За редакцією академіка АПрН України, професора Копейчикова В.В. - К.: Юрінком, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве