WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність неповнолітніх в кримінальному праві - Курсова робота

Відповідальність неповнолітніх в кримінальному праві - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
"Відповідальність неповнолітніх
в кримінальному праві"
План
Вступ 3
2. Поняття причин та умови, які сприяють скоєнню злочину неповнолітніми 5
3. Кримінальна відповідальність неповнолітніх 11
4. Группи неповнолітніх та їх антигромадська направленість 15
5. Профілактична робота з неповнолітніми 24
6. Законодавство та профілактика правопорушень неповнолітніх 26
9. Список використуваної літератури 30
ВСТУП
Боротьба з правопорушеннями неповнолітніх - одна з найбільш важливих сторін усього процесу викорінювання злочинності в нашій країні. Значне місце в цьому процесі займає кримінально-правова діяльність. Головний її зміст полягає у виховній роботі, попередженні правопорушень з боку підлітків, усуненні причин і умов, що сприяють злочинності неповнолітніх. Усі ці задачі можуть бути успішно вирішені лише за умови найсуворішого дотримання процесуального законодавства, що регламентує порядок попереднього розслідування по справах неповнолітніх.
Відповідно до закону вік кримінальної відповідальності -16 років. Лише за обмежене коло навмисних злочинів, окремо зазначених у Кримінальному Кодексі України, до кримінальної відповідальності можуть залучатися особи з 14 років. Розслідування злочинів, скоїних підлітками, має значні особливості. Вони обумовлюються психологією неповнолітніх, ступенем їхнього розвитку, здатністю реально оцінювати події, що відбуваються, і т.п. У силу недостатнього життєвого досвіду, підвищеної сугестивності підліток не здатний повною мірою використовувати свої права на попередньому слідствi, зокрема, право на захист. Ця специфіка і знаходить своє законодавче відображення в особливих процесуальних нормах.
Нерідко підлітки роблять ті чи інші протиправні діяння (дрібні крадіжки, хуліганство) на ґрунті бешкетництва, не усвідомлюючи до кінця значення наслідків своїх дій. Тому до затримки, арешту неповнолітнього, залученню його до кримінальної відповідальності треба підходити обережно, ретельно з'ясовувати мотиви зробленого їм правопорушення, відрізняти бешкетництво і витівку від навмисного злочину. Невиправданий арешт підлітка можуть згубно вплинути на подальше його виховання. Необхідно виключити факти залучення до кримінальної відповідальності неповнолітніх, котрі зробили дії, що лише формально підпадають під ознаки злочину, але в силу малозначності не представляють суспільної небезпеки. "Головна задача слідства, - відзначав міністр внутрішніх справ СРСР генерал армії Н. А. Щелоков, - полягає в тому, щоб на основі глибокого з'ясування особистості підлітка, його оточення, обставин правопорушення визначити шляхи його виправлення, як правило, без застосування мір кримiнального покарання" .
Прокуратура неодноразово звертала увагу на те, що в практиці розслідування злочинів неповнолітніх iснують істотні недоліки. По багатьом справам не виконуються вимоги кримiнального закону про обов'язкове з'ясування обставин, що підлягають установленню по справах неповнолітніх, допускаються факти поверхневого дослідження обставин і мотивів здійснення злочину, повільність, а іноді і тяганина в розслідуванні кримінальних справ; деякі правопорушники необґрунтовано звільняються від кримінальної відповідальності, залишаються без покарння особи, якi їх схилили до злочинну чи антигромадської діяльностi. У зв'язку з цим було запропоновано підсилити прокурорський нагляд за неухильним виконанням слідчими по кожній справі вимог закону про особливості розслідування злочинів неповнолітніх .
Боротьба зі злочинністю неповнолітніх залежить від слідчого й органів дізнання особливо чіткої організації праці. Її необхідно будувати таким чином, щоб причини й умови, що сприяли здійсненню злочинів підлітками, установлювалися по кожній справі, щоб у відношенні неповнолітніх були зовсім виключені порушення закону. "Особливо небезпечно,- указує міністр внутрішніх справ СРСР тов. Н. А. Щелоков,- однобічне захоплення каральною стороною покарання в розслідуванні справ неповнолітніх. І про це завжди треба пам'ятати. Тут неприпустимі не тільки найменші відступи від закону, мінімальні відхилення від його прямих розпоряджень; тут неприпустимі, як ні в якій іншій справі, навіть найменші педагогічні чи психологічні помилки, безтактність" .
У наказі МВС СРСР № 242 від 1 вересня 1978 р. "Про заходи для забезпечення розслідування слідчим апаратом МВС СРСР злочинів, скоїних неповнолітніми" підкреслене, що суворе дотримання процесуальних норм, що регламентують впровадження попереднього слідства по справах даної категорії, має особливе значення. У наказі запропоноване "забезпечити по кожній кримінальній справі про злочини неповнолітніх на основі неухильного виконання норм карного процесу при суворому дотриманні гарантованих законом прав обвинувачуваного на захист усебічне, повне й об'єктивне їхнє розслідування, маючи на увазi, що особливе значення при цьому має виховний і попереджувальний вплив на неповнолітніх і інших осiб, виявлення й усунення причин і умов, що сприяють здійсненню правопорушень серед неповнолітніх; установлення всіх дорослих співучасників злочину й осiб, що втягують підлітків у злочинну й іншу антигромадську діяльність" .
На необхідність суворого дотримання вимог і положень закону, що стосуються судочинства по справах неповнолітніх, постійно звертав увагу Верховний Суд СРСР. У постанові № 16 Пленуму Верховного Суду СРСР від 3 грудня 1976 р. "Про практику застосування судами законодавства по справах про злочини неповнолітніх і про залучення їх у злочинну й іншу антигромадську діяльність" говориться, що треба підвищити вимогливість до якості попереднього слідства, намагатися дотримання вимог по з'ясуванню даних про особистість обвинувачуваного, умов його життя і виховання, мотивів злочину, причин і умов, що сприяли його здійсненню, а також по виявленню дорослих співучасників і осiб, що утягують підлітків у злочинну й іншу антигромадську діяльність.
2. ПОНЯТТЯ ПРИЧИН І УМОВ, ЩО СПРИЯЮТЬ СКОЭННЮ ЗЛОЧИНІВ НЕПОВНОЛІТНІМИ
Слідчі по справах неповнолітніх часто не розмежовують поняття "причина" і "умова" здійснення злочину. Одні іменують причини, що сприяють здійсненню злочину, умовами, і навпаки, інші - причини й умови називають одним загальним терміном - "обставини, що сприяють здійсненню злочинів". Підміна одного поняття іншим, нерозуміння їхньої сутності приводять до того, що в результаті розслідування звичайно виявляються й усуваються тільки умови, що сприяють здійсненню злочину, у той час як породжують злочин причини, залишаючись поза полючи зору слідчого, можуть привести до нових правопорушень.
Під причиною варто розуміти явище (групу явищ), що передує за часом іншому явищу (наслідку) і породжує його. Умови ж самі не можуть породити наслідок, але, супроводжуючи причинам і, сприяючи їм, сприяють їхньому розвитку, необхідному для виникнення наслідку.
Злочин - результат сукупної дії комплексу причин і умов, тому необхідно в усіх без виняткувипадках виявляти всі його елементи. На практиці, однак, нерідко обмежуються встановленням або
Loading...

 
 

Цікаве