WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридичні факти - Курсова робота

Юридичні факти - Курсова робота

норми) - це загальнообов 'язковi, формально-визначенi правила поведiнки, що встановленi (санкцiонованi) державою, охороняються, захищаються i гарантуються нею; воин визначенi в нормативно-гтравових актах.
Нормативно-правовi акти подiляють на закош i пiдзакотшi нормативно-правовi акти. Закони - це нормативно-правовi акти, що вгщаються законоданчими органами, мають вигцу юридичну силу i регулюють найважливiшi суспiльнi вiдносиi-ш в кра Крiм Конституцii краiш, с ще такi види законiв: конституцiйнi, органiчнi, звичайвi. Усi закоi-ш мають вищу юридичну силу, яка проявлясться в тому, що:
а) нiхто, крiМ органiв законоданчоТ влади, не може приймати закошi, замiнювати чи вiдмiЕтяти х;
б) всi iншi нормативно-гтравовi акти повшшi вндаватися у вiдгiовiдностi з законами; в) у разi колiзiй мiж нормами закону i пiдзакоьшого нормативно-правового акта дiють норми закону;
г) тiльки законоданчий орган може пiдтвердити чи не пiдтвердити прийяятгя закону в разi повернешiя його Президентом за вiдкладшiм вето.
"Теорiя права" В.О. Котюк ст. 25-26
19
Пiдзаконнi нормативно-правовi акти - це результат нормотворчоi дiяльностi компетентшiх органiв держави (iх посадових осiб) угiовноважених на те державою громадянських об'сднавъ по встановлешiю, впровадженню в дiю, змiнi i вiдмiнi норматившiх ггисьмових документiв, що розвивають чи деталiзують окремi положения законiв.
Розрiзняiоть такi види пiдзакошшх нормативно-правових актiв залежно вiд суб'сктiв, що Iх видали: а) нормативнi акти Президента Укра б) акти Верховного Суду, Вищого арбiтражного суду, Конституцiйного Суду, Генерального прокурора Укрлiни, Верховного Суду Автономноi Республiки Крим; в) акти Кабiнету Мiнiстрiв Укра Ради Мiнiстрiв Автономноi Ресгiублiки Крим; г) акти мiнiстерств, державiшх комiтетiв, вiдомств; д) нормативнi акти державшiх адмiнiстрацiй у регiонах; е) нормативнi акти органiв регiонального i мiсцевого самоврядуваiшя; с) нормативнi акти вiддiлiв i управлiнь вiдповiдних центральних оргаяiв на мiсцях; ж) норматявНi акти керiвникiв пiдгiрисмств, установ, органiзацiй на мiсцях; з) iншi пiдзаконнi нормативнi акти.
У теорii права розглядають такi варiакги введения нормативно-правового акта в дiю: а) пiсля 10 днiв з моменту його огтублiкувашя; б)термiн установлюсться в самому нормативному актi чи спецiально гiрийнятому актi; в) якщо норматившiй акт не гiублiкусться, то з моменту його одержаняя виконавцем.
Припишiють свою дiю нормативно-правовi акти внаслiдок:
а) закiнчеiшя термiну давностi, на який видавався акт; б) прямо' вiдмiшi конкретного акта; в) фактичноi вiдмiш акта iшiiим актом, прийнятим з того самого штавяя.
Зворотна дiя - це така дiя на правовiдношеш-iя, де прiшускасться, що новий норматявшiй акт iснував у момент виникнеiшя правовiдношеiшя. Загальне правило таке: права зворотноi сили не мас". Але вiшятки, наприклад у кримiнальному, адмiнiстративному законодавствi, мають мiсце. Так, якщо норматившiй акт, прийиятий пiсля скосшя правопорушеняя, пом'якшус чи звiльняс вiд юридичноi вiдповiдальностi, то акт мав зворотну силу, а якщо установлюс чи обтяжус - то така норма (чи акт) зворотньоi сили
не мас.
Ды нормативнях актiв у просторi характеризусться певною територiсю:
держави в цiлому, вiдповiдi-юго регiоиу, адмiнiстративно-територiальноi одияiщi, вiдповiдного пiдприсмства, органiзацii.
Щодо кола осiб норматявно-правовi акти дiють на громадян Украiяя, осiб без громадянства , iноземiшх громадян. Вияятком вважаються окремi iноземнi громадяшi, якi мають iмунiтет вiд юрисдшщii держави перебуваiшя . Це окремi дяяломатичнi i консульськi працiвшiки, питания якях про юридичну вiдповiдальнiсть вирiшусться на пiдставi мiжнародшх угод.
20 о Пм ВА - МН /3 А ! РЫ 'ЮГО
ння 27РЛ - '2г 2-i iу ?
З. Термiн "джерела права" мас неодноэйачне тлуi В одi-iом5' вiшадку його розумiють як матерiальне джерело права -правотворча сила (державна влада, судовi органи, правовi коiщеггцii, референдуми народу, правозастосувальна практика, звичаi народу та iн.); в iкшому -як iсторичнi пам'ятки права, що колись мали значения дiючого права (Руська Правда, Закони Х таблiщь); в третьому вiшадку, як формальне джерело права - спосiб виражеi-шя змiсту правил поведiнки, що встаяовлюються державою. Така багатозначнiсть термiну "джерела права" вимагас замiшти його термiном - "форма права".
також зовнiшшо форму права, або джерела права. Це способи юридичного виражеiшя права. Його органiзацiя в належну юридичну оболонку.
o Право завжди повшшо мати певщ' форму, тобто бути формалiзовашiм, а форма повшша бути змiстовною, тобто мiстити певний текст, виражешiй юридичною мовою i мати пение смислове навантажекня. Якщо норма не вмiщена в певну форму, то нона залкшасться нормою поведiнки, але не с нормою права.
до зовнiшкьоi форми (джерел) права вiдносять:
а) нормативний акт;
б) правовий звичай;
в) судовий чи адмiнiстративнкй прецедент;
o г) норматившiй договiр.
Правовий звичай - це саякцiоноване державою звичасве правило поведiшш загального характеру. Правовий (судовий чи адмiнiстратквний) прецедент -рiшекня компетентного органу держави, якому надасться формальна обов'язковiсть при розв'язашi всiх настуш-шх аналогiчшх судових чи адмiнiстратившiх справ.
Нормативнкй договiр - це об'сктнвне формально обов'язкове правило поведii-гки загального характеру, встановлене задомовленiстю i згодою двох чи бiльше суб'сктiв i таке, що забезпечусться державою (нагiриклад, договiр про утвореш-Iя федерацi колективний договiр та iн.).
Нормативно-правовий акт - рiшешя компетентних суб'сктiв,
21
що гiрвйма?ться в установленому законом порядку, мас загалышй характер, зовнiшнiй ввгляд офiцiйяого документа в гiисьмовiй формi, забезнечусться державою i породжус юрщщчнi наслiдки.
Отже, норматввно-правовий акт с результатом дiяльностi компетеггких суб'сктiв, яку називають правотворчiстю. Це дiяльнiсть державшх органiв i посадових осiб, громадських органiзацiй уловноважеiшх на те державою, а також усього народу крайш, яка сггрямована на утвореiшя, змiну чи вiдмiну нормативно правовых актiв.
Правотворча дiяльнiсть характеризусться певним юридичним процесом i дiлиться на три етатти.
На шдготовчому етапi готують проект нормативно-правового акта. У свою чергу вiн дiлиться на такi стадii : рiшеьшя про необхiднiсть пiдготовки проекту нормативно-правового акта; визначеняя кола осiб, що готуватимуть проект; безносередия пщготовка назваяого проекту; обговореняя тексту проекту; узгодженяя проекту з усiма зацiкавлештми органами i службовими особами; доогтрацювашя проекту.
другий етап - виданяя нормативно-правового акта - охогтлюс такi стадi
винесеняя проекту нормативно-правового акта на обговорештя гiравотворчого органу (посадовоi особи); обговореняя проекту, можлявiсть кiлькох читавь; гтряйязгггя нормативно-правового акта i процедура його пiдштсавяя; можливiсть права вiдкладяого вето для законiв.
Третiй етап - введения нормативно-правового акта в д - це огiублiкуваяня чи доведения до вяконавцiв iшлям способом.
Основным джерелом права с закошт. За значениям i мiсцем в системi законодавства всi заковя подiляють на три види:
1) конституцiйяi закояя або основнi: Конституцiя, Закон громадянство", Закон Президента Укра вiд 5 лягшя 1991 року;
2) звичайиi або поточнi законы: "Про
Loading...

 
 

Цікаве