WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридичні факти - Курсова робота

Юридичні факти - Курсова робота

укладешя подружжям (жiночоi i чоловiчоi статi) договору про одружешя, в результатi чого у них вшшкають взасмнi права й обов'язки. Умови i порядок укладаiшя шлюбу передбача шлюбно-сiмейне законодавство. Деякi автори видiляють трвваючi юрщщчнi факти, нагiрi процесуальнi.
4. За наявностi волi суб'сктiв видiляють юридичнi дi тобто такi житгсвi факти, що характеризують вольову поведiнку суб'сктiв, 'Х ЗОВН виражеiшя волi i свiдомостi.
Видiлзгють також юридичнi подii, тобто житгсвi обставиш, що вкаикають, розввваються й пригшшiються незалежно вiд волi суб'сктiв ттравовiдносив.
Юрщщчнi ди, в свою чергу, подiляють на правомiрнi й негiравомiрнi. Правомiрнi юрщщчнi ди подiляють на юрщщчнi акти -таку правомiрну поведiнку, що здiйснюсться з метою вакликати юридачнi наслiдки ( напркклад, постанова слщчого про праггааеввя крамiнальноi справи, визнаная людвяи безвiсно закклою чи померлою та iн.). Видiляють ще й правомiрНi юрадкчнi вчвяки - такi дi що не мають спецiальноТ мети спрачшшти юрадкчнi наслiдки "5
"Основи держави i права" А.М. Колодiй, А.Ю.Олiйаак ст.40-41.
15
Мета юрщщ вiдповiдальностi (наслiдку) це вияв П соцiально необхiдностi та ефективностi. Розрiзяяють такi види мети юридичноi вiдгiовiдальностi:
а)загальну гiревеiщiю правопорушеняя;
б) покарання правопорушшiка;
в) вгiлив на свiдомiстъ правопорушшжа;
г) моральну перебудову особи;
д) формуваiшя в людиш, що порушила норми права, установки на правомiрну поведiнку надалi;
е) виховний вплив на iнших людей з метою попередження правопорушень з хнього боку.
Мета юридично вiдповiдальностi, у свою чергу, визначас П фушщй. Фуiжцi юридичiюi вiдповiдальностi - головнi напрями юридичного впливу як на правопорушшка, так i на iшпих осiб з метою захисту правопорядку i виховаi-шя суб'ектiв права, що скоiли чи можуть скоiти правопорушеi-шя. Розрiзняють такi види функщй юридичноТ вiдповiдальностi:
а) превентивну (попереджувальну);
б) виховну;
в) репресивну (каральну);
г) компенсацiйяу (поновлюючу);
д) сигналiзацiйну (iнформацiйну) та iн.
В юридичнiй лiтературi розглядають пiдстави: юридичноi вiдгювiдальностi, притягнеиня до юридичноi вiдповiдальностi та звiльнення вiд юридичноi вiдповiдалъностi.Пiдставами притягненяя до юридичноi вiдповiдальностi с наявнiсть: а) складу правопорушення; б) самого факту правопорушевяя.
До пiдстав юрi вiдповiдальностi, крiм вшцезгадаяях, додають ще й наявнiсть правозастосовчого акта, що набрав чшшостi закоi-ту.Визнаючи
невiдворотнiсть юридичноi вiдгювiдальностi як один з гтрияцигшз закояяостi в державi, законодавець водночас визначас пiдстави звiльнешiя вiд юридичноi
16
вiдповiдальностi, вiд вiдбуваяня покарагiяя чи стягнешiя. Такi пiдстави передба ченi галузевим законодавством. до них належать: а) давнiсть притягнеьшя до юридичноi вiдгювiдальностi; б) втрата суспiльноi небезпечностi дiянвя внаслiдок змii-ш обстановки чи самоi особи, що скоiла правопорушення; в) амнiстiя чи помилуваiэшя; г) притягнення вшшого до загальносоцiальноi (неюридично вiдповiдальностi та iн.
Негтравомiрнi юрЦДичНi дi - гiравовi аномалii, зловживаi-гня Правом, що не с правопорушешiям, i правопорушення. до правопорушень вiдносять злочшш i рiзнi проступки.
Злочiш - суспiльно-небезпечне дiяш-iя (або бездiяльнiсть) що посягас на суспiльний лад Украiшi, н полiтичпу й економiчну системи, власнiсть, особу, полiтичнi, трудовi, майновi та ищи права i свободи громадян та iнше,передбачене кримiнальНиМ законом суспiльно-небезпечне дiяння,яке посягас на правопорядок.
Элочин характеризусться рядом ознак, що вiшливають iз зазначеного визначеяяя.до них вiдносяться : суспiльна небезпека, протiшравнiсть, вшшiсть i каранiсть. Основною ознакою будь-якого злочвщт с вина. Кримiнальнiй вiдповщальностi i покарашiю пiдлягас лише особа, вшша у вчиненнi элочину. Цей пршщигi закрiплений в законi.
Элочин визнасться вчiшеивм навмисне, коли особа, яка його вчишла, усвiдомлювала суспiльно-небезпечний характер свосi дi або бездiяльностi, передбачала й суспiльно-небезпечнi наслiдки i бажала або свщомо допускала настання цих наслiдкiв. Необережкiсть як форма вшш характеризус мекшу суспiльну небезпечнiсть злочкпу й особи, яка його скойга. Элочив визнасться вчкнеккм з необережностi, коли особа, яка його вчиштла, передбачала можливiсть настаiшя суспiльно-небезпечких наслiдкiв свосi дi чи бездiяльностi, але легковажно розраховувала на Iх вiдвсрнення , або не передбачала можлквостi настаiшя таких наслiдкiв, хоча повивна була i могла Iх передбачити. Тобто закон визначас два види необережвоi ники : злочшша самовпевненiсть i злочвнва недбалiсть. Мотивом злочшiу визнаються внутрiш спонукаi-шя до скоеккя злочкку, тобто такий актквквй стан психiки людшш, який штовхас на скосняя
17
элочину (користь, помста й iшпе). Метою элочину с те, чого прагне досягти злочивець. До юрщщчшiх подiй вiдносять - народженяя чи смерть людшя, стихiйнi лиха хворобу та iншi подi
Юрцдичнi факти, як жигГгсвi обставиiш, що передбачаються нормами права, мають велике теоретичне i практичне значения Засвоiвши знания з теорii правовiдносх'ш, юрист эможе аналiзувати конкретнi життсвi ситуацй, правильно використовувати юридичнi норми.
"Правовi норми вiдрiзшгються вiд iшяих сощальнях норм такими голонвими ознаками:
1) норми права регулюють i охороняють найбiльш важливi суспiльнi вiдносшш i соцiалънi цiнвостi з позiщiй iнтересiв суспiльства, держави i особи. Цi вiдносiши i цii-шостi визначаються державною владою;
2) норми права на вiдмiпу вiд iшш соцiальних норм, формально вираженi в системi дiючих законоданчих актiв, в iтисьмових юридичвях документах; iкшi норми можуть iснувати в недержанвях документах або в свiдомостi людей;
З) норми права виявкають разом iздержавою i офiцiйяо встановлюються чи савкцiонуються державою; iшяi соцiальнi норми держава не встановлюс, хоча iнодi i зацiкавлена х пi
4) у зв'язку з цим воин с загальнообов'язковими для виконанвя всiма суб'сктами суспiльшх вiдносин, оскiльки держава виступас вiд iменi панiвноi частини суспiльства чи всього населения; iншi соцiальнi норми можуть роэповсюджуватися тiльки на певнi соцiальнi гругш, класи тощо;
5) норми права встановлюють юридичнi права i обов'язки учасiшкiв суспiльнях вiдносш або офiцiйяо-правовий статус суб'сктiв вiдносин; iншi норми можуть регламеитувати тiльки моральнi права i обов'язки, але не мають такого характеру;
б) норми права, на вiдмiву вiд iнших соцiальишх норм, забезпечуютъся державною владою, у вiшадку невиконання х, держава охороняс Iх В порушень шляхом державного примусу;
18
7) норми права виражаються тiльки в певних офiцiйшiх формах (закошi, постанови, укази, декрети) i мають чшшiсть в часi i просторi. iншi норми часто не мають обмежень в часi й просторi i не мають офiцiйшх обов'язкових форм виражешя."
Правовi норми: а! вшшкають разом з вшшкнеiшям держави;
б) встановлюються чи санкцiонутоться державою; в) виражають волю бiльшоi частiши суспiльства; г) утворюють внутрiшнъо-узгоджену цiлiснiсть, сднiсть (систему права); iснують у суспiльствi як одна система норм; е) формулюють правила поведiнки у виглядi, формально визначешiми за змiстом; ж) мають певнi форми зовнiшиъого вираження; з) точно визначають межi дi i) забезпечують державним ггримусом та iншими засобами.
Юрщщчнi (правовi
Loading...

 
 

Цікаве