WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридичні факти - Курсова робота

Юридичні факти - Курсова робота

гарантоваштх суб"ектявшх прав i носiiв юридичнях обов"язкiв.
Правовiдношеiшя с складшiм за свосю будовою. до складу правовiдношення входять такi компоненти, як суб"скт/ громадяiш, органiзацi держава!, змiст /суб"сктявне право, юридячкяй обов об"скт /матерiальяяй i нематерiальяий!.
Громадяни як суб"скт права стають учасниками правовiдносгш за умов наявностi правосуб"сктностi - такоi юридичноi власностi особи, яка характеризус й спроможнiсть бути носiсм суб"сктявшiх прав та юрядичшiх ебов "язкiв. Правосуб"сктивнiсть складасться з правоздатностi та дiсздатностi.
3"Основи держави i права" А.М. Колодiй, А.Ю. Олiйяик ст. 39-40
Правоздатнiсть - це спроможяiсть особи мати чи набувати суб"сктивнi права i нести юридичнi обов"язки. За загальним правилом, правоздатнiсть вшшкас з моменту народжевяя громадяшша i приггвиясться у зв"язку з його смертю. Разом з тим, наприклад, трудова гiравоздатнiсть може вивякяути тiльки з 1б-рiчного вiку або, як вшiяток, - з 15-рiчного вiку.
Дiсздатнiсть - це здатнiсть своiми дiями здiйсшовати належI-Iiй особi суб"сктивнi права i нести юридичнi обов"язки. Розрiзняiоть неповну дiсздатнiсть /малолiтнiх та неповнолiтнiх!, повну й обмежену.
Повна дiсздатнiсть громадяшша вшшкас з настаяням повнолiгггя або з часу встугту до шлюбу. Обмежеш-iя дiсздатностi або визнавяя особи недiсздатною можливе тiльки за пiдставами, передбачешiми законом, i за
o рiшенням суду.
Особи, якi належать до громадян iiшiоi держави i мешкають на територii Украiяв /iноземцi!, а також особи без громадянства, володiють правами, свободами, несуть вiдгiовiдальнiсть за своi ди нарiвнi з громадянами Укра але законодавство передбачас особливостi iх правового становища - правоздатностi i дiсздатностi. Так, на iноземцiв та осiб без громадянства не розповсюджусться законодавство про загальну вiйськову повивяiсть, Воин не можуть бути членами екiпажiв морських та повiтряяих суден, займати певнi посади в державнях органах, мають обмежеi-шя у виборчвх правах.
Разом з твм, iноземцi та особи без громадянства, якi перебувають на територй УкраТшi, користуються захистом держави, тобто правом зверненвя по суду для забезнеченяя своiх особиствх та майяових прав, а також до органiв влади та управлiiшя.
Дiсздатнiстъ подiляють на угодоздатнiсть i делiктоздатнiсть. Угодоздатнiсть - це здатнiсть суб"скта правовiдвосин особисто сво дiями здiйснювати i укладати цявiльно-правовi угоди. Делiктоздатнiсть - це здатнiсть суб"сктiв правовiдносяв нести вiдповiдальнiсть /юрвдячну/ за скосне правопорушевяя.
Фiзичнi особи, як суб"скти правовiдносян, можуть бути громадяшшами Укра iноземшiми громадинами, особами без громадянства. iх також можна подiлити на пряватшiх осiб, посадових
12
осiб i спецiалышх суб'сктiв.
Юридичними особами визнаються органiзацii, що мають особисте майно, можуть вiд свого iменi набувати майнових i особистих немайнових прав, виконувати обов'язки, бути позивачами в загальному чи арбiтражному судi i нести юридичну вщповiдальнiсть за своi дй.
Об'скти правовiдносшi - це тi реальнi соцiальнi блага, що задовольняють iятереси i потреби людей i з приводу яких мiж суб'сктами вшшкають, змiшоються чи прилгшяються суб'сктивнi права та юридичнi обов'язки. I подiляготь на матерiальнi i духовнi блага. дй суб'сктiв правовiдносiш, результат Iх дiяльностi.
Змiст гiравовiдносин харакгеризусться синтезом фактичного i юридичного змiсту. Юрщщчшiй змiст - це суб'сктивнi права i юридичнi обов'язки суб'сктiв правовiдносив,, тобто можливiсть певшх дiй угiовноважених суб'сктiв i необхiднiсть вiдповiдшiх дiй зобов'язашiх суб'сктiв. Фактичi-шй змiст - це сама поведiнка суб'сктiв, Iх дiяльнiсть, в якiй реалiзуються суб'сктивнi права i юридичнi обон'язки сторiн.
"Основною ознакою правовiдносии с норми права. В логiчнiй структурi норми права видiляють З елементи: гiпотезу, диспозицiю i саi-iкцiю. Це основнi й обов'язковi елементи структури логiчноi норми права.
Гiпотеза - це така частина правовоi норми, в якiй виражаються обставшш i умови, за яких настас реалiзацiя юридичшх прав i обов'язкiв вшшкають юридичнi факти i правовiдносшш. Гiпотеза встановлюс i обумовлюс сферу i межi регулюючоi дi диспозицй. Вона догiускас вживаяшi термiну "якщо"
Диспозицiя - це така частина норми, в якiй заггисане власне правило поведiнки суб'сктiв i виражасться нона в юрi правах i обов'язках (що суб'скти можуть i зобов'язанi робити, яка дiяльнiсть i поведiнка заборонена). Вона догiускас вживання термiну "то".
Санкцiя - це частша норми, в якiй закрiплюються заходи державного примусу в вiшадку невиконаiшя обов'язкiв, або порушення диспозицii. Санкцiя настас або
може настати у вiшадку правопорушення. Вона передбачас вживашя термiнiв
13
"то", "iнакше". Цю структуру норми можна виразити в схемi:"якщо-то", або "якщо то-iнакще", а до норм-прiшисiв тiльки "якщо-то". Логiчна структура гiравовоi норми, як правило, не спiвпадас iз стагггями нормативявх актiв, iнодi 11 потрiбно конструтовати самому, оскiльки стагггi законiв виктiадаються лаконiчно. В деяких стаггях закону може буги не одна, а 2-3 норми права, а в дсяких тiльки окремi частшш правовоТ норми: гiпотези-диспозицi гiпотези-савкцii, диспозтщiТ- сашщй. Крiм того, в заборошшх нормах права гiпотеза i диспозтщiя спiвпадають.
Наприклад, в ст. 147 Кодексу законiв про гiрацю Украiни (п. 1) вказусться: "За порушешвт трудовоi дисцигтлiни до працiвшiка може бути застосов ано тiльки один з таких заходiв стягнення: 1) догану ; 2) звiльнетшя".
Цю стагггю з позiщiй логiчноi структури правовоi норми можна сформулювати так: працiвшiк допустить порушеняя трудово дисгщллiшi (гiпотеза) , то
o власник мае право застосувати до нього згщно iз трудовим законодавством (статутами i положениями про дисцигiлiну) (диспозтщiя), тiльки один з таких вцдiв стягнетшя: 1) догана; 2) звiльненвя (санкцiя)."4
"3мiст суб'ективного права включас в себе такi можливостi:
а) дiяти вiдповiдно до свого бажатшя;
б) вимагати певнвх дiй вiд обов'язковоi стороив;
в) користуватися соцiальшiм благом, що закрiгiлене суб'сктивням правом;
г) звертатися до компетентного органу чи посадовоi особиза захистом свого права.
Юридичнi обов'язки - закрiгтлена нормами права мiра необхiдно найбiльш розумноi i доцiльноi поведiнки особи (суб'скта), спрямованоi на задоволетшя iнтересiв носы суб'сктивного права i забезпеченоi можливiстю державного примусу.
Змiст юридичких обов'язкiв полягас в необхiдностi:
1) здiйснеяяя певнвх дiй;
2) утримаштя вiд здiйснештя дiй, що сугiеречать iнтересам iнших осiб;
3) вимагати здiйсневяя або нездiйснет-шя тик чи iшпих дiй вiд iкших осiб;
4) нести юридичну вiдповiдальнiсть за виконання чи неналежне вкконатшя передбачешiх нормою права дiй.
"Теорiя права" В.О. Котюк ст. 27-28
14
Юрццичнi факти - це кошсретнi жштсвi обставишi, якi передбаченi гiпотезою правовоi норми, що викликають вшшкнення, змiну чи прiшiшення правовiдносив.
Залежно вiд пiдстав розглядають рiзнi види юридi фактiв:
1. За юридичшiми наслiдками : правоутворюючi, правозмiшоючi, правопрiшиняючi.
2. Залежно вiд форми Iх прояву: позитивнi й негативш.
З. За характером ди розглядають юридюшi факти одноразовоi чи безперервноi дi (одноразова дiя -договiр дарувашiя, безперервна - перебуваiшя в шлюбi).
Шлгоб це добровiльне
Loading...

 
 

Цікаве