WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридичні факти - Курсова робота

Юридичні факти - Курсова робота

матерiалъного праве Iщiвiльшй, кримiнальний, адмiнiстративняй та iшвi
o процеси!. До спецiальшiх галузей належать тi, якi на базi розвивають основнi галузi права i забезпечують спецiальний правовий режим для певного виду суспiльних вiдносин /трупове, колгосгше, екологiчне, земель не, сiмейне, фiнансове право!.
Комнлекснi галузi - це нашаруваiшя, надбудова над основiшми галузями, що зовнi вiдособлюються значно менше, нiж основнi галузi /наприклад, страхове, баякiвське, морське, залiзгшчне, гiрiшче, податкове, житлове, авторське, винахiдшщьке, вiшравно-трудове та iнше/.
Таким чином, внутрiшня форма права характеризусться вiдповiдною сукушiстю правових норм, що об"сднуються в iнститути, пiдгалузi i галузi пр ав а.
6/ характеризуються наявнiстю сторiн, якi мають субiсктивнi права i юридичнi обов'язки;
В! с видом суспiлытIкх вiдносин фiзичявх чи юридичних осiб, органiзацiй i спiльнот;
г/ здiйснеiшя суб"сктивнвх прав додержашiя юридичiшх обов"язкiв у праВовiдносинах контролюються i забезпечуються державою."
Правовi норми i правовiдносини дуже тiсно взасмопов"язанi... Перш за все
- це рiзнi форми буггя або iснуваввя права, в нормах право iснус в абстрактному виглядi. Норми права вiдображають чи повшшi вщображати правовiдносшш i в цьому проявлясться Iх дiалектична сднiсть. Норми права с модель
o правовiдносив, але без реалiзащi Iх в практичному житгi - це просто "шматок макулатури", або iсторична пам"ятка права. Хоча закоiш можуть застосовуватись i через досить тривалий час, якщо вовя не вiдмiненi.
Правовiдносиш безпосередньо пов"язанi iз державою i громадським сусп з системою права i законодавства. Система права i законодавства юридичне оформлюють суспiльнi вiдносиня, охороняють Iх ВЩ порушень. Традицiйно у нас вважалось, що правовiдносшш не можуть iснувати без системи законодавства" встановленого державою. С закон - значить с правовiдносшш i навпаки. Поряд з тим, в суспiльствi iсиус двi групп правовiдно снв: правовiдносиви, що врегульованi законодавством i правовiдносшш, що не врегульованi законодавством. Це обумовлено тим, що правовiдносшш
o неможливо зрозумiти iз самих себе, оскiльки х суть корешiться в матерiальшiх жиггсвих вiдносiшах, гшсав К.Маркс, Це означас, що товаршiй обмiн або бартер сьогоднi обумовленi не закоi-юдавством, а практичшiми потребами суб"вктiв суспiльних правовiдносiш. Це по сугi природне право суб"сктiв, що вивикас стихiйно, без державного регулювагшя. Правда, потiм держава може врегулювати такi вiдносини при допомозi законодавства, як трашiлось у нас iз ореядiшми вiдносiшами, поки не був прийнятий закон про оренду.
"Основи держави i права" А.М. Колодiй, А.Ю. Олiйнвк ст. 37-38
8
Крiм того, можуть бути вигiадки, коли прийнятi закошi, але правовiдносiши не склались /не вшшкають/. Так трапилось в Укра в останвi роки, коли прийиято багато законiв, а ринковi правовi вiдносшш не вияикають у зв"язку з вiдсутнiстю механiзму I реалiзацii, а також iнших умов реалiзацii.
Таким чином, можна пiдкреслити, що iз трьох iснус два /п. 2.3/ основних суперечливих положения: 17 с закони, якi регулюють реальнi правовiдноситш; 2/ е закош, але немас правовiдяосiш; 3/ е природнi правовiдносвви, але немас законiв.
Правовiдносшш ввяакають i iснують тодi, коли с два i бiльше суб"скта суспiльних вiдносiш, мiж якими вшшкають права i обов'язки з приводу задоволення матерiальних чи духовшiх потреб i iнтересiв зацiкавлеi-шх сторiн, шо
o можугь бути врегульованi законодавством i не врегульованi.
такi суспiльнi вiдiюсияи, що мають вольовий характер, вшшкають на пiдставi реалiзацii суб"сктившх прав i обов"язкiв суб"ектiв, якi вiдповiдають, або суперечать дiючим нормативно-правовим актам держави. В структуру гiравовiдносив входять такi елементи: суб"скти, об"скти /матерiальнi чи духовнi/ i змiст - офiцiйнi або природнi права i обов"язки.
Iснус природне право i природнi правовiдносшш, а також офiцiйне позитивне право i правовiдi-юсини, шо офiцiйгiо пiдтримуються державною владою. "2
Гругiувати правовi вiдносшш можна за рiзшiми ознаками:
а! залежно вiд кiлькостi суб"сктiв Гпростi, складнi!;
o 6/ за предметом правового регулюванвя /адмiнiстратт цивiльнi, земельнi, кримiнальнi, фiнансовi, трудовi та iншi; в! за дiсю в часi /довготривалi, короткотрввалi/;
г/ за методом правового регулюваiшя /договiрнi/, керу валькi;
д/ за змiстом поведiнкй зобов"язаноi сторони /пасивнi, активнi/; е! залежно вiд функцiоналъного призначеьшя /регулятивнi, охороiшi.
2"Теорiя права" В.О. Котюк ст. 29-30
9
функцii права дiляться на загальносоцiальнi i спецiально-юридичнi.
До загальносоцiальвпх фушщiй вгiливу права на суспiльнi вiдносини належать:
а! гуманiстична - право охороняс i захищас права людства, народу, людияи;
б! органiзаторсько-управлшська - право суб"сктiв права на розв"язашя певних соцiальшiх проблем;
в! iнформацiйна /комуiiiкативна/ - право iнформус людей про волю
o
г/ оцiночно-орiснтацiйна - поведiнка людей оцiшосться з
позицiй законiв держави, вказус на безконфлiктнi, соцiальне догiустимi шляхи i
засоби задоволевня потреб лiодшш в межах правомiрноi поведiвки; ц! iдеологiчно-виховна - право формус у людшш певний свiтогляд,
виховус в неТ эразки правомiрноТ поведiнки;
е! гносеологiчна !пiзнавальна! - право само вистуiгтав джерелом знаi-iь та iншi фушщй.
Де спецiально юридвчвих функцiй права вiдяосять:
а! регулятивну /статичну й дiшамiчцу!;
б! охорокну.
Регулятввна функцiя спрямована на врегулюванвя суспiлънвх вiдносвя шляхом закрiвлевяя бажаноi поведiнки в тих чи iкших галузях чи iнститутах права. Регулятквно-статистична функцiя закрiплюс суспiльшй порядок в соцiальне неоднорiдному суспiльствi. Регулятивно-двяамiчна - забезпечус двяамiчнвй розввток громадянського суспiльства.
Охоротша фувкцiя спрямоваве на охорову вiдгювiдноi системи суспiльних вiдносив, на забезпечеяпя iх недоторканостi з боку правопорушшiкiв, на недогiущеявя правопорушень, эмешяевня або усувевяя Iх з пов сякдешюго жвття.
Регулювашiя й охорову суспiльвях в дносвя право здiйсшос через вiдповiдву систему. Система права - це ввутрiшвя форма права, ото мас об"сктвввяй характер свосi побудови, яккй вiдобра
10
жаеться в сдностi i узгодженостi всiх ? норм, дифереi-гцiйовашiх за правовими комплексами, галузями, пiдгалузями, iнститутами / нормами права.
Правовiдноския мають складну будову i включають в себе такi елементи:
а! фiзичнi i юрт особи;
6/ державнi i громадськi оргашзацв;
в!рiзнi спiльноти /трудовий колектив, нацiя, народ, населения вiдповiдного регiону та iн./;
г/ громадянське суспiльство-Суб'скти правовiдносш повиннi володiти правосуб"ективнiс тю, тобто здатнiстю бути носiями прав i обов"язкiв, здiйсшовати
'Х В1Д свого iменi i нести юридичну вiдгiовiдальнiсть за своi д
Стороiш-учасяики правовiдношеiшя - виступають у ньому як володарi суб права i носи юрщщчних обов"язкiв. Крiм того, гiравовiдносшш гарантуються державою. На вiдмiну вщ iшш зв"язкiв мiж людьми /моральнi, етичнi та iншi/ у правовiдношешi держава виступас гарантом здiйснеi-шя суб"сктивних прав та юридичних обов"язкiв через можливiсть застосуваняя санкцiй гiравових норм.
Таким чином, правовiдношешiя - це особливяй вид суспiльшiх вiдносiш, учасшiки якях вистугтають як володарi
Loading...

 
 

Цікаве