WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридичні факти - Курсова робота

Юридичні факти - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Юридичні факти
ПЛАН
Вступ.
1. Поняття, зміст i види правових відносин (юридичний факт).
2. Джерело права - один із засобів юридичного вираження права.
3. Юридичні особи, як суб'єкти правовідносин.
4. Загальна характеристика юридичних фактів в пенсійному забезпечені.
Висновок.
1. Поняття, зміст i види правових відносин (юридичний факт).
1. Юридичний факт - це конкретні життєві обставини, з якими правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення правових наслідків /правовідносин/.
Юридичних фактів надзвичайно багато. Окремі аз них мають загальний характер. Наприклад, в державно-правових вiдносiшах" громадянство, конституційний i правовий статус особи. Факт існування Люду, п вiк - все це загальш юридичнi факти.
Всi iншi юрщщчнi факти класифiкують за вольовим критерiсм на двi великi групи:
1) якщо юридичні факти виш по волi суб"сктiв, то такi факти називаються дiями /факти, дії/. Всi воки залежать вiд волi суб"сктiв правовiдносвя. Наприклад, договiр найму жилого примiщекня i всi iншi угоди"
2) факти, якi вишiкають незалежно вщ волi суб"ектiв правовiдносш, називаються фактами-подiями. Наприклад, стихійні лиха, день народження людини, п смерть. Всi факти-подii можна класифікувати на абсолютні i відносні.
Юридичні дії - це вольова поведінка людей, зовнішнє вираження i волi. свідомості громадян i юридичних осiб. Юридичнi факти-дії розмежовують на:
правомiрнi дії i неправомірні або правопорушення.
Правомірні факти-дii можна розділити на:
а) юридичні акти;
б) юридичні вчинки. Юридичні акти - це такі дії людей, в яких воля осіб направлена на досягнення юридичного результату, передбаченого нормою закону. Наприклад, угоди купiвлi-продажу, оренди, займу тощо. Юридичні акти можна класифікувати по галузях права:
державно-правовi;
адмiнiстративно-правовi;
цивiльнi угоди;
процесуальнi акти тощо.
Юридичні вчинки - не правомірні дiї з якими норми права пов'язують юридичні наслідки, незалежно від направлення волi. Наприклад, знайдений клад, як правило, не залежить вiд волi чи бажання особи, але сильно залежить вiд правосвiдомостi особи - здати його державі чи привласнити. Якщо особа здасть його державі, то отримує 25% його вартості, якщо привласнить - проти неi може бути порушена кримінальна справа.
Неправомірні акти поділяються також на двi групи:
1) на не протиправні дiї /необхiдна оборона i крайяя необхiднiсть/;
2) правопорушення.
Всi правопорушення класифікуються на:
1) злочини, якi передбачені Кримінальним кодексом України;
2) проступки, серед яких видаляють адмiнiстративнi, дисциплінарні, фінансові, цiвiльно-правовi, екологiчнi, земельнi тощо.
Iнодi для вияикнешш правовiдносия потрiбне, щоб був не один факт, а декiлъка або сукупнiсть юридичних фактiв. Наприклад, при призначеннi пенсi необхiдно, щоб був певний вік, трудовий стаж" умови роботи, рівень зарплати тощо.
2. Джерело права - один iз засобів юридичного вираження права.
2. Нормативно-правові: акти регулюють /охороняють/ правові відносини. якi постiйно вшвiкають, змiнюються чи припиняються. Правовідносин - не
урегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носи суб'єктивних прав i юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.
Основні ознаки правовiдносия такi:
а) вони виникають на основi норм права.
Норми права, як первинні ланки системи права, можуть об'єднуватися в iнститути i галузi права. Є різні визначення інституту права.
Його розглядають як:
- певну сукупність правових норм, що регулюють однорідні суспільні
відносини, зв'язані між собою як якісно самостійна відокремлена група;
- сукупність норм права, таких суттєвих i самостійних, що утворюють окремий інститут права в межах комплексності галузі права /наприклад, морського права/;
- сукупність правових норм, що регулюють окремий вид чи рід суспільних
відносин i становлять відокремлену частку галузі права.
До ознак інституту права належать:
1) наявність сукупності нормативних приписів;
2) юридична однорідність названих приписів;
3) об'єднання правових норм стійкими закономірностями i зв'язками, якi
відбиваються в юридичних приписах i в цілому в юридичний конструкції.
Таким чином, правовий інститут можна визначити як відокремлену групу взаємозв'язаних правових норм /приписів/, що регулюють певний вид чи рід
суспільних відносин i утворюють самостійний елемент системи права.
Залежно вiд підстав розрізняють такi групи правових інститутів:
- за галузями права /державні, кримінальні, цивільні, сімейні, житлові та iншi/;
- за роллю, що вони виконують / предметні, функціональні /;
- залежно вiд відносин, що ними регулюються /матеріальні, процесуальні/,
Важливим с також питання об'єднання правових інститутів, розгляд комплексах інститутів. Загальновизнано, що мiж галузями права не існує закритих кордонiв, якi б роз'єднували галузi на винятково ізольовані. Правовi iнститути, як i нормативно-правові приписи, об'єднуються мiж собою. Такi об'єднання також називають правовими інститутами.
У теорii права розглядають загальні й предметні об'єднання iнститутiв права. Об'єднання в загальні iнститути має мiсце тодi, коли кожшiй простий
iнститут, як комплекс правових приписів, визначає предмет, завдання, принципи, межi дії, функції галузі підгалузі права. Предметне об'єднання - не об"сднашя двох i бiлъше правових iнститутiв, що характеризують окремi збiльшенвя рiзних iнститутiв за родовим критерієм у межах конкретного предмета правового регулювання.
Найбільш розвинутою формою об'єднання правових iнститутiв права в межах конкретної галузі права, яке містить загальний i предметний інститути або їх асоцiацii.
Таким чином, інститут права, об'єднання інститутів права можна розглядати як самостійний елемент системи права та в межах галузi права.
Наступним структурним елементом системи права с галузь права, що має
такі:
- сукупність юридичних норм /приписів/ i правових інститутів;
- регульована такою сукупністю певна сфера суспільних відносин;
- критерієм відмежування однiєї галузі вiд іншої предмет i метод правового регулювання;
- враховуються принципи, завдання, мета правового регулювання.
Отже, галузь права - не сукупність правових норм /приписів/ iнститутiв права, що регулюють певну галузь спецiальних вiдносiн у межах конкретного предмета i методу правового регулювання з урахування приписів i завдань такого регулювання.
Галузi права можна класифікувати за різними підставами. Залежно вiд, предмета i методу правового регулювання розрізняють:
1) конституційне право;
2) адміністративне право;
3) фінансове право;
4) земельне право;
5) цивільне право та iншi.
За місцем, яке галузі права посідають у правовій системі, вони діляться на:
-основні;
- комплексні.
Основні галузi права - не такі, що утворюють головний масив права в правовiй системi держави. Серед них розрiзняють профiлюючi /традiщiйкi/, процесуальнi, спецiальнi та iн.
Профiлюючi галузi утворюють юридичну основу, обов"язкову частину системи права /конституцiйне, адмiнiстративне, щiвiльне, кримiнальне право!. Процесуальнi галузi - це такi, що закрiплюють порядок застосуваi-iяя
Loading...

 
 

Цікаве