WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податки в системі фінансових методів - Дипломна робота

Податки в системі фінансових методів - Дипломна робота

як відшкодування ПДВ з Державного бюджету та дата виникнення податкових зобов'язань.
Запровадження в Законі України "Про податок на додану вартість" податкового кредиту та відшкодування з бюджету протягом місяця суми перевищення податковим кредитом податкових зобов'язань платника створило напругу з касовим виконанням бюджету, призвело до того, що в окремі місяці сума, яку необхідно відшкодувати з бюджету, перевищувала суму надходжень від цього податку. За словами Голови ДПА М.Азарова, станом на 1 липня 1998 року до Державного бюджету надійшло 2 308 млн.грн. податку на додану вартість. Відшкодовано ж із бюджету з початку набуття чинності Законом "Про податок на додану вартість" вже 2410 млн.грн.[11] У першому півріччі 1998 р. в деяких областях України фактичне відшкодування ПДВ з бюджету на 60% перевищувало надходження від цього податку. Це стало підставою для підписання Президентом України Указу "Про деякі зміни в оподаткуванні", яким передбачено зайво сплачений ПДВ зараховувати у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітніх періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань протягом трьох наступних звітних періодів. Якщо сума від'ємного значення податку не погашується сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітніх періодів, то вона підлягає відшкодуванню протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітній період.
Особливості українського податкового законодавства говорять про строкатість правової податкової бази. Так, справляння податків і зборів регулюється в Україні законами, декретами Кабінету Міністрів (наприклад, прибутковий податок з громадян, акцизний збір, з 1993р. по 1997 р. - податок на добавлену вартість), постановами Кабінету Міністрів, указами Президента, підзаконними актами (положеннями, інструкціями і т.д.).
Отже строкатість правової податкової бази, що є свідченням невисокого рівня правової культури в українській державі та нерозвиненості українського податкового законодавства, вносить ще більше плутанини в практику оподаткування, підсилює нестабільність податкового права, служить підґрунтям для прийняття хоч і більш оперативних, але не завжди виважених рішень.
Такі особливості сучасного податкового законодавства в Україні, зумовлюють необхідність прийняття Податкового кодексу України вже у 1999 р. Необхідність його ухвалення обумовлена перш за все несформованістю податкової системи України дійсно як системи взаємопов'язаних і взаємоузгоджених законів. Усунення цього недоліку безпосередньо передбачено функціями Податкового кодексу. В той же час кодекс має об'єднати лише закони, отже передбачається, що справління всіх податків і зборів буде регулюватися тільки законами України, що має "зняти" строкатість правової податкової бази.
Прийняття податкового кодексу певною мірою дозволить вдосконалити і понятійно-термінологічний апарат сучасного податкового законодавства, усунути невизначеність окремих його положень, термінів, наявність правових прогалин. Але це вимагає глибокого наукового обгрунтування. Перш, ніж Кодекс буде виноситися на Верховну Раду, він має пройти експертизу провідних економістів, фінансистів, господарників, широке обговорення в колах науковців і практиків.
Слід зауважити, що до цього часу не всі концептуальні положення щодо змісту і структури Податкового кодексу одержали остаточне формулювання. Багато стратегічних питань, щодо Податкового кодексу ще залишаються дискусійними.
На наш погляд, Податковий кодекс повинен бути спрямований на досягнення таких цілей:
o створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечувала чітке визначення порядку стягнення податків, зборів та інших обов'язкових платежів, його простоту;
o недопущення випадків подвійного оподаткування;
o забезпечення справедливості при оподаткуванні окремих категорій платників податків;
o посилення відповідальності за ухилення від сплати та їх несвоєчасну І
і сплату;
o зниження податкового навантаження на платників податків
o дотримання міжнародних угод щодо оподаткування.
Не можна не визначити і чисто теоретичну привабливість ідеї реформування податкової системи на першому етапі реформи, коли постає завдання подолання економічної кризи, виходячи з пріоритету інтересів виробника. Однак ця реакція має проявитися в підвищенні ділової активності на національних ринках, легалізації тіньових капіталів (не карного походження), залученні іноземних інвестицій, призупиненні відтоку капіталу і поверненні експортованого раніше. Всі ці процеси можуть стати наслідками дії цілої групи чинників, а не ширше рівня оподаткування: і зміцнення довіри до уряду, і стабілізації інфляційних процесів та курсу національної валюти, які в разі зниження оподаткування і зростання бюджетного дефіциту можуть навпаки загостритися, і наявності достатньої кількості об'єктів, привабливих для вкладання капіташів, що повернулися з-за кордону чи вийшли з "тіні" (земля, підприємства, що приватизуються), і подолання психологічних стереотипів, зростання правосвідомості та правової культури громадян.
Для забезпечення зазначених вище національне вагомих наслідків, а саме -до зростання інвестицій, причому інвестицій у перспективні промислові, аграрні та інші підприємства, на чому наголошується в Концепції необхідна активізація державного регулювання економіки в цілому. В той же час зниження податкових надходжень неминуче дуже послабить державне регулювання соціально-економічних процесів в державі. Між тим ринкові регулятори, як відомо, самі по собі не можуть забезпечити ні глибокі структурні зміни в економіці, ні напрямки реформування податкової системи, визначені Концепцією.
Якщо навіть будуть задіяні всі чинники і вдасться досягти передбачених результатів, та розширення податкової бази і зростання надходжень до бюджету відбудуться лише через певний, досить тривалий проміжок часу. Питання за рахунок чого будуть фінансуватися державні видатки протягом цього часу залишається без відповіді.
Підсумовуючи сказане можна зробити висновок, що в Україні існують різні підходи до визначення цілей, задач і принципів побудови Податкового кодексу. Проте зараз, можно зазначити виходячи з необхідності посилення регулюючої ролі держави векономіці і соціальному розвитку, що розробка Податкового кодексу повинна бути підпорядкована досягненню слідуючих цілей:
o забезпечення стабільних податкових надходжень до бюджету;
o законодавче розмежовування функцій, повноважень та відповідальності органів державної влади різних рівнів в питаннях реалізації податкової політики;
o створення системи податкових регуляторів економіки;
o зниження рівня диференціації доходів в суспільстві шляхом посилення регулюючої ролі податків;
o поступове наближення українського податкового законодавства до законодавства країн ЄС з метою інтегрування України у світове господарство.
o встановлення майнової та кримінальної
Loading...

 
 

Цікаве