WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податки в системі фінансових методів - Дипломна робота

Податки в системі фінансових методів - Дипломна робота

основних податкових законів створено основу для розробки Податкового Кодексу України. На жаль, названі закони є надто складними і багато в чому суперечать уже діючим законодавчим актам. До того ж, закони приймалися та вводилися в дію з порушенням вимоги основного Закону "Про систему оподаткування", і це не давало змоги платникам податків освоїти такі непрості закони та досконало їх використовувати.
Щоб податкові закони почали дієво працювати, вони не повинні відзначатися надмірною складністю, їх необхідно приймати у відповідності із загальновизнаними вимогами. Крім того, закони, на нашу думку, мають бути такими, щоб до них розроблялося і вносилося якнайменше змін та поправок, які, в свою чергу, не повинні суперечити положенням уже прийнятих законів. Тому для забезпечення виконання положень Закону про Державний бюджет на 2001 р., зокрема щодо видатків, касове виконання з фінансування поточних видатків з державного бюджету має здійснюватися в першочерговому порядку по захищених статтях видатків. В тому разі, коли поточні надходження по доходах державного бюджету за відповідний період не покриватимуть витрати, встановлені зазначеним законом, є доцільним застосування казначейських векселів для фінансування не покритих доходами витрат з певним строком їх обігу.
Важливо також підкреслити, що підзаконні акти, які приймаються до відповідних законів, повинні мати, на наш погляд, характер певних методичних рекомендацій щодо правильності нарахування та сплати податків. Такі методичні рекомендації дали б платникам податків детальне роз'яснення щодо правильного нарахування та сплати податку з прибутку та ПДВ відповідно до нових законів, що введені з 1 липня та 1 жовтня 1997 р.
Таким чином, податкова система, що склалася в Україні, поки що не повною мірою відповідає загальноприйнятим вимогам демократичного суспільства. Проявляється це, насамперед, у тому, що держава ще не відрегулювала діючі податкові закони і не створила достатньо опрацьованого законодавчого пакета, який відповідав би вимогам Податкового Кодексу. Водночас держава здійснює поки що надмірне втручання у фінансово-господарську діяльність підприємств. Цим вона провокує зустрічний тиск на урядові структури з метою "вибивання" пільг, їх прагнення ухилитися від сплати податків і неплатоспроможність. Через це з'являється значна частина пільг щодо сплати податків, які надаються окремим відомствам, регіонам, групам підприємств і навіть окремим юридичним особам. Так, щодо Закону про ПДВ слід зазначити, що на відміну від попереднього закону, згідно з яким пільги становили приблизно половину повного обсягу ПДВ, новий закон, разом із змінами до нього, які приймалися пізніше, майже не змінив ситуацію щодо пільг.[ 51 ] Очевидно, що відмовившись від пільг, можна було б знизити ставку ПДВ вдвічі і цим заохотити підприємців відмовитися від товарообміну та інших економічних негараздів. Крім того, податкові пільги ускладнюють визначеність і простоту в роботі податкової системи. Якщо податки невисокі, а робота податкової системи добре організована, то така система без будь-яких особливих пільг привабливіша для інвесторів, ніж та, яка регулює вибір на ринку за допомогою особливих правил. По суті, такі пільги можуть означати, до того ж, переведення коштів з казни своєї держави в іноземну казну. В результаті навіть при досить високих ставках податків, митних тарифів та інших обов'язкових відрахувань реальні надходження доходів від них до бюджету дуже невеликі порівняно з нормативним рівнем. Контроль за відрахуваннями та надходженнями доходів до бюджету різко ускладнюється у зв'язку з великою кількістю різного роду винятків, дозволів щодо пільг та преференцій. При цьому ігноруються пропозиції вчених і практиків щодо зниження тягаря оподаткування доходів і видатків на розвиток вітчизняного виробництва при паралельному збільшенні цього тягаря по лінії природних ресурсів, нерухомості і діяльності, що веде до забруднення навколишнього природного середовища. На нашу думку, пільги можуть надаватися лише для сприяння підприємницькій діяльності у формі податкових знижок (вирахувань з оподатковуваного доходу), податкових кредитів (вирахувань із суми обчислених податкових зобов'язань) та в деяких інших, менш поширених формах (інвестиційні кредити, регіональні пільги тощо).
Наведений аналіз підсумків виконання зведених бюджетів на 1998 - 2000 р.р. свідчить, що внесення змін у систему оподаткування дозволило певною мірою збільшити надходження до бюджету і дещо змінити структуру цих надходжень Проте визначитися з детальнішою оцінкою впливу прийнятих законів на бюджетні показники поки що було б передчасним, адже для цього потрібен ще не один рік.
Очевидно, що прийняті новими законами основні податки необхідно на даному етапі вдосконалювати, формуючи ефективну для сучасних умов економічного розвитку України податкову систему. Наприклад, удосконалення податку на додану вартість доцільно здійснювати шляхом диференціювання його ставок між окремими групами товарів. При цьому має сенс пропозиція, з метою вирівнювання умов господарювання і посилення контролю з боку держави за господарською діяльністю підприємницьких структур, замість нульової ставки застосовувати мінімальну ставку в розмірі 5 % [5,с.41].
Необхідно, щоб удосконалення системи оподаткування відбувалося шляхом поступового зниження у процесі поетапної податкової реформи податкового тиску на фонд заробітної плати з метою доведення його найближчим часом хоча б до 35 %, а надалі - і до ЗО %. Зменшення навантаження на фонд заробітної плати дозволить, насамперед, поповнити власні кошти громадян, що, безумовно, створить певні умови для пожвавлення попиту на товари внутрішнього ринку, отже, сприятиме і розвитку вітчизняного виробництва. Збільшення доходів підприємств за рахунок часткового вивільнення коштів фонду заробітної плати надасть їм можливість брати на себе здійснення певних соціальних виплат своїм працівникам, а це сприятиме поступовому зменшенню навантаження на бюджет по видатках на соціальне забезпечення. Таким чином, зростання заробітної плати працюючих - це важлива умова зменшення податкового тиску на вітчизняного виробника. Знижувати податковий тиск необхідно за рахунок зменшення оподаткування доходів, одержаних в результаті інвестування та інноваційної активності і перенесення акцентів на податки, що стимулюють ресурсозбереження, зайнятість, соціальний захист населення,захист від забруднення навколишнього природного середовища і перешкоджають вивезенню капіталу з країни.
При реформуванні податкової системи України необхідно мати на увазі, що не можна вести мову тільки про зниження рівня оподаткування, а необхідно передусім виходити з того, що рівень чинного оподаткування в Україні, має свої об'єктивні межі, зумовлені системою витрат бюджету. Суть питання полягає в тому, що за нинішніх умов бюджет залишається майже єдиним джерелом фінансування витрат на соціальний захист населення та утримання соціально-культурної сфери. Ці витрати здійснюються нині за мінімальними
Loading...

 
 

Цікаве