WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податки в системі фінансових методів - Дипломна робота

Податки в системі фінансових методів - Дипломна робота

внутрішньому ринку. А це є головною перешкодою для реалізації продукції, згубно впливає на фінансовий стан підприємств (особливо в машинобудівній, легкій, харчовій та інших галузях, що виробляють кінцеву продукцію).
Таблиця 2.2.2. Структура податків в Україні (% до загальної суми доходів Зведеного бюджету)
Роки
1992 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Прямі податки, всього
36,2 34,6 31,2 29,5 35,9 36,2 36,8 36,2
У тому числі
На прибуток підпри-ємств і організацій 22,7 27,3 23,5 18,2 20,6 19,8 19,7 15,4
Прибутковий податок 12,2 6,5 7,7 8,6 11,7 12,5 13,7 13,0
Податок на землю 1,3 0,8 3,1 2,7 3,6 3,90 3,4 1,9
Непрямі податки і збори, всього 52,0 52,4 51,1 52,7 44,8* 48,7* 46,2* 45,1*
У тому числі
ПДВ 39,3 24,8 21,9 20,7 29,3 25,4 25,1 25,3
Акцизний збір 4,9 3,2 2,0 2,1 4,3 4,4 5,4 5,6
Мито 6,7 22,7 25,1 28,4 8,6 15,5 11,999 12,3
*Без внесків у Пенсійний фонд
Розраховано за даними: Стат. щорічник України, 1994. - С.67; Стат. щорічник України, 1997. - С.44; Стат. щорічник України, 1998. - С.58 - 59:
Стат. бюлетень за січень 2000. - №1. - С.86.
Податок на додану вартість, який через високу ставку (20 %), а також недоліки в його обчисленні та стягненні, негативно впливає на стан обігових коштів підприємств, збільшує ціну кінцевої продукції для споживачів. У конкурентному середовищі можливості перекладання непрямих податків звужуються і тоді значна частина тягаря непрямого оподаткування падає на товаровиробника.
У країнах з розвинутою ринковою економікою негативні наслідки впровадження непрямих податків, зокрема ПДВ, проявляються меншою мірою, ніж в Україні: По-перше, через те, що в країнах, де існує ПДВ, цей податок вводився поетапно. Першим кроком був податок з продажу, що стягувався на федеральному рівні з фірм-виробників товарів, а на рівні провінцій - з роздрібної торгівлі і ставки його значно коливались. На другому етапі податок з продажу було замінено на ПДВ і середня його ставка встановилась на рівні 14-15 %. По-друге, в більшості країн ставки ПДВ - диференційовані залежно від призначення продукції (товари першої необхідності, предмети розкоші тощо). По-третє, механізм стягнення не впливає на стан обігових коштів, як це має місце в Україні.
В останні 8 років (1992-1999) в Україні надто низька частка такого непрямого податку як імпортне мито в доходах консолідованого бюджету (в 1999 р. - 3,8%), що свідчить про надто ліберальне відношення нашої країни до ввозу товарів некритичного імпорту, які можуть вироблятися і виробляються вітчизняними товаровиробниками (низькі імпортні тарифи, слабке застосування для захисту внутрішнього ринку нетарифних важелів регулювання (квот, ліцензій тощо). На продукцію некритичного імпорту, що ввозиться в Україну, припадає близько 50 % усього внутрішнього споживчого ринку, а по окремих товарах легкої та харчової галузей до 90 %. Лише з 1999 р. намітилась тенденція до скорочення частки товарів некритичного імпорту (продовольчих і товарів легкої промисловості та інших споживчих товарів). Витрати, які несе бюджет в результаті зменшення надходжень податків від товарів народного споживання через розвал внутрішнього виробництва і передачу виробництва найприбутковішого виду товарів народного споживання (алкогольної продукці) приватному бізнесу, не перекриваються надходженнями в бюджет від імпортного мита та інших непрямих податків. Крім втрат податків через надмірно лібералізовану імпортну політику, досить значні втрати потенційних податків мають місце внаслідок контрабандного ввезення багатьох високоліквідних товарів (у т. ч. підакцизних).
Слабо розвинуті або зовсім відсутні в Україні ресурсні платежі, що пов'язано з нерозвинутістю ринкової оцінки факторів виробництва землі, корисних копалин, майна, робочої сили, а також податки на власність. Платежі за забруднення навколишнього середовища не відповідають рентному доходу, який можна було б забезпечити виходячи з потенціалу екосистем. Не відрегульовані поки що питання місцевих податків, зборів і перерозподілу податкових надходжень між державним і місцевим бюджетами. Місцеві бюджети не мають солідної податкової бази, тоді як саме на місцеві органи перекладається вирішення багатьох соціальних проблем. Сьогодні до місцевих бюджетів повністю надходять платежі по податку на прибуток підприємств. Спрямування податку на прибуток підприємств у дохід місцевих бюджетів, на наш погляд, не обгрунтовано. Цей податок повинен виконувати, перш за все, розподільчу функцію, перерозподіляючи отриманий прибуток між високо- та низькоприбутковими галузями народного господарства і тому повинен надходити державний бюджет. За місцевими бюджетами слід закріпити податки на землю та майно, а також прибутковий податок із громадян, що займаються підприємницькою діяльністю на відповідній території, що може стати їх надійною доходною базою.
Аналіз структури податкових надходжень до державного бюджету свідчить про те, що нині діюча податкова система використовує як опорні елементи компоненти ВВП, частка яких або має тенденцію до с;;орочення (особливо чистий прибуток і оплата праці найманих працівників), або відносно постійна, з незначною тенденцією до зростання (чисті податки на товари та імпорт).
По-третє, для податкової системи України характерне широке розповсюдження різноманітних пільг.
Надання пільг - безсистемне: вони передбачаються не лише податковими законами, а й іншими неподатковими законами, а також постановами Кабінету Міністрів, указами Президента.
Пільги часто надаються вимушено, з урахуванням критичного стану тієї чи іншої галузі, незалежно від пріоритетів і конкретних програм. Відсутні чіткі критерії надання пільг і методи контролю за цільовим використанням коштів, зекономлених в результаті надання пільг. Нерідко податковими пільгами користуються не ті суб'єкти господарювання, для яких вони передбачались, а зовсім інші, котрі різними незаконними шляхами здобувають ці пільги і в такий спосіб ухиляються від сплати податків. Організації, які мають податкові пільги, як правило, потрапляють під вплив кримінальних структур.
Одне з суперечливих положень податкового законодавства - надання податкових пільг різного роду благодійним організаціям (фондам), кількість яких неухильно зростає. Відсутні єдині підходи благодійності. В Україні на відміну від США та інших західних країн немає розвинутої інфраструктури сфери послуг, історичні традиції вітчизняної філантропії підзабуті. Пільги, які надаються благодійним організаціям, у більшій частині не йдуть на суспільні потреби і є законною "лазівкою" для ухилення від сплати податків.
Головною причиною широкого розповсюдження податкових пільг в Україні є глибоке протиріччя міжхарактером податкової системи, створеної за західними зразками, і особливостями української економіки, перш за все, глибокою деформованістю структури економіки, яка за 8 років трансформації в ринкову ще більше поглибилась, загострились соціальні проблеми.
По-четверте, податкова система
Loading...

 
 

Цікаве