WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податки в системі фінансових методів - Дипломна робота

Податки в системі фінансових методів - Дипломна робота

різко збільшені, а для окремих товарів першої необхідності - низькими, або навіть негативними (в разі їх субсидування).
У державний бюджет направлялись строкові платежі; мито; надходження від грошово-речових та спортивних лотерей, від реалізації облігацій державної внутрішньої виграшної позики; відрахування грошових коштів від тимчасових цін на нові вироби поліпшеної якості, а також від реалізації товарів за договірними цінами і державного майна; податок з доходів від показу кінофільмів; державне мито; плата за воду, що забирається промисловими підприємствами з водогосподарських систем та інші доходи від ведення господарської діяльності. Доходи, що поступали в бюджет від населення, мали суттєво менше значення. Їх базу становив прибутковий податок, який для абсолютної більшості населення становив 13 % місячної заробітної плати, і лише низькооплачувані були звільнені від нього або вносили його за ставкою 8 %. У 1991 р. прибутковий податок з населення становив 9,0 % від доходів державного бюджету. У місцеві бюджети вносились також податки з приватних житлових будинків, дачних ділянок, індивідуальних транспортних засобів, з доходів від кооперативної діяльності, а також плата за патенти, прибуткові податки з громадян, що займалися індивідуальною трудовою діяльністю.
Таким чином, в кінці 80-х на початку 90-х років база доходів державного бюджету, незважаючи на її розширення за рахунок ресурсних платежів і змін в порядку розподілу прибутку підприємств, почала скорочуватись і доходів стало не вистачати для збалансування бюджету. У 1991 р. дефіцит державного бюджету становив 7,1 % ВВП. Поява бюджетного дефіциту - це не випадкове явище, а концентроване вираження негативних процесів, що накопичились в економіці країни, які наростали протягом тривалого періоду, відображались у фінансах, грошовому обігу, породжували інфляцію, посилювали розбалансованість товарного ринку.
Призупинити негативні явища, що дестабілізували економіку, фінансову систему і грошовий обіг в країні можна було шляхом переходу від командно-адміністративної системи управління до ринкових відносин. Історична необхідність і неминучість переходу до ринкових відносин стала очевидною. Глибокі перетворення відносин власності і у зв'язку з цим економічного базису були викликані завданням виправити серйозні деформації в економіці. Протягом декількох десятиліть у країні порушувався закон вартості, ігнорувались об'єктивні умови, що вимагали різноманіття форм власності, невиправдано був зроблений висновок щодо подолання багатоукладності економіки. Останнє було досягнуто виключно позаекономічними методами, шляхом адміністративного усуспільнення усіх засобів виробництва без урахування реального стану справ. Недооцінювалась роль дрібнотоварного виробництва як одного з важливих секторів економіки.
Ринкове реформування економічної системи України мало на меті активізувати діяльність усіх суб'єктів господарювання (незалежно від форм власності) на пошук і реалізацію резервів для зростання виробництва, підвищення його ефективності і на цій основі створити умови для зростання добробуту народу. Одним із вузлових елементів формування ринкових відносин є податковий; механізм, який виключає будь-яке директивне вилучення прибутку або інших засобів у суб'єктів господарювання.
2.2. Особливості діючої податкової системи та податкової політики
Становлення самостійної податкової системи України розпочалося у 1991 р. з прийняттям Закону Української РСР "Про систему оподаткування", який згодом зазнав ряд суттєвих змін. Основні принципи нині діючої системи оподаткування, перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до дсржавних цільових фондів, а також права, обов'язки та Відповідальність платників визначені Законом України "Про систему оподаткування" та "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування".[29]
Згідно зазначених законів об'єктами оподаткування визначені: доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних і ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України щодо оподаткування. До інших платежів податкового характеру віднесені збори до державних і цільових фондів, таких як Пенсійний фонд. Державний Інноваційний фонд, збір на обов'язкове соціальне страхування тощо, які створюються відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних (незалежно від форм гласності) і фізичних осіб.
Законом України "Про систему оподаткування" (із зазначеними змінами) передбачена дворівнева система оподаткування підприємств, організацій і фізичних осіб: перший рівень - загальнодержавні (обов'язкові платежі) і другий - місцеві податки і збори (обов'язкові платежі). До загальнодержавних податків і зборів, які встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України, віднесені податки на прибуток (доходи) і на власність, платежі за використання природних ресурсів; внутрішні податки на товари та послуги; податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, внески до державних цільових фондів. Серед місцевих податків і зборів, механізм справляння та порядок сплати яких встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних ставок, установлених законами України (за деяким винятком, передбаченим законом), найбільші надходження забезпечують 2 податки - з реклами і комунальний, а також ринковий збір. Решта - 13 зборів - забезпечують незначні надходження до місцевих бюджетів.
Ставки податків, податкові пільги та механізм стягнення кожного з податків і зборів, визначаються спеціальними податковими законами (окремими для кожного виду податків і зборів).
В основному перелік податків, визначених законами України, відповідає світовим стандартам. Однак сама по собі ця відповідність не гарантує ефективності податкової системи. Визначальну роль в ефективності податкової системи відіграють структура податків, рівень їх ставок, перелік і принципи надання пільг, методи контролю за сплатою податків.
В основу формування податкової системи і податкової політики з самого початку була покладена ліберальна модель реформування економіки, заснована на ідеї дерегулювання економіки, яка була широко поширена на початку 80-х років у промислове розвинутих країнах. Ідея дерегулювання економіки передбачає лібералізацію податкового законодавства, зниження податкових ставок і скорочення кількості податкових пільг, що в кінці кінців повинно призвести до зменшення податкового тягаря.
Таким чином, з перших кроків становлення податкової системи в Україні в підході доїї формування проявився не індивідуалізм, який передбачає врахування історичних особливостей економічного розвитку країни, а копіювання чужих податкових систем (причому, як правило, сьогоднішніх, відпрацьованих протягом не
Loading...

 
 

Цікаве